Як би ви відреагували, якщо б на вулиці підійшла дівчина та запропонувала сфотографувати? Ось так, як ви є. Впевнена, що багато з вас трохи зашарілися, збентежилися і замислилися…погодитися чи ні? А поки ви розмірковуєте, познайомлю вас з Катериною Ольховською та її фотопроєктом «365».
Катя народилася та виросла у місті Докучаєвську. Батько працював електриком ремонтно-механічного цеху, мама – продавчинею у місцевій крамниці. Одним словом, звичайна родина зі своїми буденними справами. Доки одного дня, батько не навчив своїх маленьких донечок зупиняти час:
"Пам’ятаю, як ми відзняли 36 кадрів чорно-білої плівки. У повній темряві самі заряджали її в фотоапарат, самі витягували та клали в коробочку для проявлення. Потім діловито виставляли цифри експозиції. Мить - і на аркуш паперу переносилося зображення, та його так зразу не побачиш. Потрібно ще віднести цей білий листочок в спеціальну ванночку, щоб сталося диво. Далі - висушити та обрізати різаком, щоб край був фігурним. Всім цим дійством керував тато, але кожен рух виконувався нашими тремтячими від захоплення руками", - розповідає дівчина.
Катерина Ольховська
Та мало хто з нас сподівається, що дитяче захоплення стане справою життя. Пам’ятаєте, як нас вчили? Кожен повинен мати сталу роботу та зарплатню. Свого часу дівчина здобула професійну технічну освіту у металургійному напрямку, а згодом і вищу – менеджмент організацій. Та як не біжи, твоє тебе знайде. До улюбленої справи Катя повернулася у декретній відпустці, а ще й почала співати у церковному хорі та писати ікони:
«До церкви я прийшла також з фотоапаратом. Коли народився другий син, я вчилася в безкоштовній онлайн фотошколі на «мамському» сайті. І ось на фінішній прямій нам дали завдання зняти репортаж і виставити шість кадрів. Трьом кращим учням давали приз - майстер-клас відомого донецького фотографа, головного куратора цієї школи.
Примітка автора: крилос - в православній церкві місце, де під час богослужіння знаходяться півчі та читці.
Я подумала і вирішила, що хочу сфотографувати репортаж вечірньої служби. Прийшла до церкви, підійшла до батюшки, і виклала все як на духу. Мене з ентузіазмом і радістю вислухали та дозволи знімати. І, до речі, я все ж таки виграла свій заповітний майстер-клас. Але так на нього і не потрапила, бо почалися військові дії в Донецьку. Проте потрапила на Сповідь, Причастя, а через два роки – і на крилос».
Фотопроєкт «365»
Про фотопроєкт «365» фотографка дізналася з мережі Інстаграм. А придумав його американець Джордж Тейлор Макнайт ще у 2004 році. Це особливий виклик для кожного фотохудожника - щодня, не зважаючи ні на що, робити фото. А ще й класний тренажер для креативного мислення, бо головна умова – кожен раз потрібно придумувати щось нове. Те, на що раніше не осмілювався.
Спочатку моделями дівчини були її рідні: чоловік та сини. Але з часом Катерина почала пропонувати мешканцям Новотроїцького взяти участь у цій творчій авантюрі. Так в її портфоліо з’явилися знімки чоботаря, автослюсарів, церковних парафіян, водія. Не обійшлося і без перших відмов:
«Практика показує, що людина зазвичай гармонійна з тим, що її оточує. А за роки, які вона присвячує улюбленій справі – проростає в неї, стає наче одним цілим. І це знання не дає мені спокою, завдяки йому мої «365» почали виходити за межі моєї родини.
Та коли пропоную комусь стати героєм фотодня, зважую кожен крок, бо категорично проти насильства над людьми. Все повинно бути по любові. Звісно, бувають і відмови. Та зазвичай вони стаються в той момент, коли починаю сумніватися у власних силах, коли підключається мій внутрішній критик. Але є, як мінімум, п’ять реальних людей, яких я періодично використовую подумки для свого проєкту. А раз я можу собі це уявити, значить це може статися в реальності. Рано чи пізно, так чи інакше!».
Світлини талановита дівчина викладає на своїй сторінці в Інстаграм. А нещодавно ій, навіть, запропонували провести власну фотовиставку в офлайні:
«Виставка ймовірно буде, але не як потік мого безперервної творчості, а як «Новотроїцьке в обличчях». Надійшла саме така пропозиція.
Катерина Ольховська
Якщо так станеться, що з якихось причин цей захід не відбудеться - мене це не дуже засмутить. Бо єдине чого хочу, щоб те, що люблю, будь-то фото чи відео, мої дописи у соціальних мережах, іконопис чи співи змогли принести тепло і світло людям, торкнутися їхньої душі. Бо просто не знаю як по-іншому доторкнусь до своєї».
Автор: Ауріка Маєвська
