Виконавча директорка Донецького пресклубу, гендерна активістка Тетяна Строй розповіла про проблему гендерної нерівності в Україні.
Інтерв'ю з експерткою опублікували в інтернет-виданні “Острів”. Далі пряма мова.
Гендерна рівність та чоловіки
Давайте спочатку почнемо з визначень. Коли ми говоримо про гендер, ми говоримо про соціальні ролі чоловіків і жінок. Про те, як вони можуть проявляти себе в суспільстві. Тобто ми не говоримо про фізіологічні та біологічні функції, а саме виключно про їх професії, зайнятість, доступ до роботи, до занять, до навчання, до самостійного визначення свого способу життя, мати право однаково бути щасливими.
Фото з Facebook сторінки Тетяни Строй
Я можу припустити, що більшість тих, хто кажуть, що проблеми немає — це чоловіки. Багато досліджень дійсно показують таку тенденцію. Ми живемо в патріархальному суспільстві, то природно, що у чоловіків — все добре. В їх картину світу не вписані якісь потреби й проблеми з якими стикаються жінки. Сказати, що в Україні й так є гендерна рівність можуть також жінки, в угоду століттями наявним стереотипам, з певним вихованням та цінностями. Тобто ми продовжуємо жити в цьому порядку денному.
Але потрібно все-таки озирнутися навколо, подивитися на те, що світ змінився і ролі чоловіків і жінок так само. Так чому ж ми до цього часу як би тягнемо цей вантаж або ті установки, які заважають нам гармонійно розвивати суспільство. Якщо говорити про Україну, то жінок в нас 54%. Але якщо ми подивимося на рівні влади, на сфери прийняття рішень, хоч в політичному, державному, приватному і в багатьох інших секторах, то кількість жінок там найнижча. Принаймні вони можуть бути там співробітниками або менеджерами середньої ланки, але в керівництві дуже часто ви жінок не побачите. І як таким чином можуть бути представлені інтереси жінок? Адже жінки теж: ми всі різного віку, ми живемо в селі або в місті, у нас різні потреби в освіті, в роботі. Але нам всім важливо бути почутими.
Тут дуже часто спрацьовує стереотип патріархального суспільства, що чоловік первинний, а жінка — другорядна. І чоловікам завжди краще видно, вони краще знають. Адже дійсно, якщо з роками так складалося, то вони мають великий досвід в різних сферах, в політиці відповідно. І спрацьовує тенденція: ви нам як то скажіть. А ми за вас вирішимо. Але я не вважаю що це нормально.
Фото з Facebook сторінки Тетяни Строй
У 2005 році Верховна Рада прийняла Закон про рівність прав і можливостей для чоловіків і жінок в Україні. Але, як дуже часто буває в нашій країні, і не тільки в нашій, це залишається декларацією на папері, але не проявляється в реальному житті. Через тиск стереотипів, жінки можуть займатися громадською діяльністю, політичною, але при цьому суспільство покладає на них відповідальність за виховання дітей та продовжує очікувати від них прекрасного виконання домашніх справ. Відповідно, коли жінка виростає в цьому порядку денному, то виконавши свою основну роботу, вона пам'ятає ще про те, що потрібно бігти в школу, садочок або до плити. Якщо ми будемо знижувати це громадське моральне навантаження та тиск на жінок, то жінки ставатимуть більш незалежними, рішучими, сміливими, йти і домагатися того що їм потрібно.
Рівень зарплат у чоловіків і жінок
Можна відзначити такий момент, що не тільки в Україні, але і в багатьох європейських країнах відрізняється рівень зарплат у чоловіків і жінок. І в Україні навіть не найбільший розрив. Тобто в Україні зараз розрив в оплаті праці між чоловіком та жінкою з однаковим рівнем освіти та професійним досвідом тримається на рівні 20-44%, але в деяких європейських країнах він і досі набагато вище, ніж у нас. І знову ж питання: якщо жінки не будуть представлені в різних органах влади, то хто буде лобіювати ці питання, щоб ця ситуація змінювалася?
Гендерна рівність — це про рівність для всіх. Як суспільство дискримінує чоловіків
Якщо жінки борються за рівні права, вони борються за рівні права для всіх, тобто виходить, що тут у фокусі йдуть і порушення прав чоловіків. Там, де вони дійсно ущемляються є моменти нестикування в наших нормативних актах, в тому, що, знову ж таки виходячи з традицій, які повинні померти. Припустимо, у лікарні та в аеропорту не передбачено кімнати для батька. Як називаються всі ці кімнати: кімнати Матері та дитини. Чому не просто “Батьківська кімната”, де він може поміняти памперс і просто здійснити догляд за своєю дитиною? Точно так само і в лікарні — чомусь в нашому соціумі не прийнято, коли батько лежить в лікарні з дитиною. Ми всі знаємо наші реалії, коли в палаті 4-5 ліжок і як правило, це лежать з дітьми бабусі, тітки, мами, але якщо мами немає — що тоді робити? Тоді інші жінки будуть проти присутності чоловіка в цій палаті. Хто про це думає — ніхто. Просто раніше про це ніхто не замислювався, але ці підходи треба міняти.
Я хочу підкреслити, що коли ми говоримо про гендерну рівність, ми виступаємо за однакові можливості для чоловіків і жінок у всіх сферах життя!
Фото з Facebook сторінки Тетяни Строй
Навіщо нам фемінітиви
- Фемінітиви роблять жінок більш видимими. Акцентують увагу суспільства на їх досвіді, знаннях, говорять про їх вплив в розвиток суспільства. Російська мова в цьому плані складніша, там не так багато фемінітивів. Для чого вживають фемінітиви — для того, щоб позначити, що жінки не другорядні, а так само важливі як і чоловіки.
Поговоримо про сексизм
Сексизму так багато, що ми його просто не ідентифікуємо. У нашому українському суспільстві дуже висока толерантність до агресії, до насильства. Це також, можна сказати, наша спадщина, якась пострадянська. Щось таке, що ми звикли вважати нормальним. Коли на нас кричать або порушують наші кордони й не зважають на наші цінності та потреби.
В першу чергу потрібно сказати про рекламу. Дуже багато сексистської реклами, тобто коли жіноче тіло подається як об'єкт, а не як суб'єкт. Те ж саме реклама, де просувається чоловіче тіло. Так званий мачизм. Де підкреслюється маскулінність. Якщо проаналізувати, то дуже часто чоловіки в таких ролях показані домінантними. Тобто не як об'єкт.
Є у нас закон, який забороняє використання сексистської реклами. Важливо, щоб ми розуміли та бачили такі прояви та реагували на них.
Нав'язування стереотипів — це окрема велика тема. Стандарти краси та очікування від жінок — про це можна говорити годинами.
В першу чергу тут перед нами постає питання формування цінностей. Дуже багато дівчат продовжують перебувати під впливом стереотипу, що твоя цінність бути привабливою для чоловіків і твоя цінність знайти такого чоловіка, який буде тебе фінансувати.
Потрібно показувати жінкам, що в сучасному світі всі можуть займатися тим, чим вони хочуть і розвиватися через те, що вони хочуть. Ти можеш вкладати в себе знання та вміння, займатися мистецтвом, чим завгодно і при цьому створювати рівні умови для прийняття рішень. У нас є блискучі приклади жінок, які тренують військових, у нас є блискучі снайперки.
До речі питання класифікатора професій — це теж окрема велика тема. коли жінки себе показують дуже добре на війні й при цьому в документах дотепер зазначені якимись кухарками, тому що в класифікаторі професій не передбачено таких посад як “жінка снайпер” і так далі.
Якщо ви хочете йти на війну і бути поруч з вашим чоловіком — це питання вашого вибору. Якщо ви хочете бути вдома і бути домогосподаркою це також ваш вибір. У вас повинна бути можливість це зробити без осуду суспільства.
Якщо чоловік хоче бути домогосподарем — абсолютно ніхто не має права завадити йому в цьому. Це також його усвідомлений вибір.
