Девід Ісакссон 25 років їздить світом як журналіст - побував у 150 країнах. Живе у Стокгольмі і розповів виданню Волноваха.City про культуру та традиції своїх співвітчизників. Виявляється, шведи на відпочинок спеціально їдуть у хатини без душу та гарячої води, хоча вдома мають усі зручності. Святкують Різдво цілий місяць, але при цьому не вважають себе віруючими. А ще Швеція - країна, яка навчає весь світ правам людини, але досі не визнає права своїх корінних народів. Про ці та інші парадокси ви дізнаєтесь у нашому інтерв'ю.
Цінності замість пам'ятників
Коли думаєш про Америку, одразу спадає на думку Статуя Свободи. Франція асоціюється з Ейфелевою вежею. А от у Швеції складніше виділити один конкретний символ, який би представляв цю країну.
"Наші цінності існують в іншій формі. Свобода слова, рівність чоловіків і жінок, турбота про довкілля, можливість для батька взяти відпустку по догляду за дитиною - ось що типово шведське", - пояснює Девід Ісакссон.
На його думку, для шведів важко виділити один головний символ країни - їх ідентичність формується радше через суспільні цінності та ставлення до життя.
Вулиця у Стокгольмі
Народна музика та фольклорні традиції поступово втрачають силу в сучасній Швеції. Причина - надшвидка трансформація країни протягом першої половини ХХ століття. Між 1900 і 1945 роками Швеція пережила стрімкий розвиток, перетворившись із відносно бідної аграрної країни на одну з найбагатших у світі всього за півтора покоління.
Втеча "на землю"
Якщо запитати у середньостатистичного шведа, як він хоче провести відпустку, найпопулярніша відповідь здивує багатьох. "Я хочу сидіти на маленькому острові, де нікого немає навколо, просто дивитися на горизонт. Або рибалити. Або сидіти в порожній хатині" - такі бажання типові для більшості шведів.
Девід розповідає про особливу прив'язаність співвітчизників до так званих "літніх будиночків". Коли швед каже, що їде на літо "на землю", всі розуміють - він має на увазі невеличкий будиночок десь у сільській місцевості, який, можливо, належав ще його бабусі та дідусю.
Сувеніри в одній з крамничок у Стокгольмі
Парадокс у тому, що люди, які живуть у великих містах зі всіма зручностями та сучасною технікою, на відпочинок обирають максимально прості умови. Немає гарячої води - не проблема. Душ на вулиці - чудово. Купання в морі замість ванної, жодної посудомийки чи пральної машини - ідеально.
"Це трохи схоже на традицію дач у Східній Європі, коли люди їдуть до невеличкого садового будиночка. Ми живемо зі всім комфортом, але на відпустку хочемо повернутися до чогось дуже простого", - зазначає журналіст.
Різдвяне божевілля
Шведи вважають себе нерелігійною нацією, однією з найменш релігійних у світі. Проте коли справа доходить до свят, особливо Різдва, традиційність шведів проявляється з подвійною силою.
"Шведи святкують Різдво як божевільні. Для мене це занадто", - зізнається Девід.
Різдвяний сезон у Швеції починається першого грудня і триває цілий місяць. Люди прикрашають будинки гірляндами, купують подарунки, готують спеціальні страви.
"В Італії, наприклад, все обмежується парою днів. У Швеції ж - цілий місяць різдвяних свят", - каже він.
Частково це пояснюється "темрявою грудня", коли день такий короткий, а ніч така довга, людям потрібні вогні, тепло, святковий настрій. Тому традиція свята Люсії також стала невід'ємною частиною різдвяного циклу.
Інше велике свято для шведів - Мідсоммар, літнє сонцестояння (язичницька традиція, яка не має стосунку до християнства). У день Мідсоммара міста порожніють, всі їдуть до сільських будинків або виходять у море на човнах.
"Це час вечірок, де люди п'ють занадто багато горілки та пива", - посміхається Девід.
Цікаво, що шведи не вважають себе християнами, але вважають, що випускний день у школі обов'язково має відбуватися в церкві.
"З одного боку, вони думають, що не такі традиційні. З іншого - вони значно традиційніші, ніж самі вважають", - підсумовує журналіст.
Костел у Стокгольмі
Корінні народи
Швеція простягається з півночі на південь, і різниця між регіонами відчутна. На півдні переважають фермерські землі, інший тип господарства, інше ставлення до життя. Північ - це справжній холод, де температура може бути на двадцять градусів нижча, ніж на півдні. Мінус п'ятнадцять на півночі проти плюс п'яти на півдні - звична ситуація.
Населення розподілене нерівномірно. Північ дуже малонаселена - величезні території з маленькою кількістю жителів. Саме там живуть саами - корінний народ Швеції, який населяє також північну Норвегію, Фінляндію та частину росії.
Найсильніші фольклорні традиції збереглися в регіоні Даларна, недалеко від Стокгольма. Саме там люди ще носять народні костюми, дотримуються давніх звичаїв.
Народні костюми Швеції (Nordisk familjebok)Фото: uk.wikipedia.org
Темна сторона історії
Девід не приховує складних моментів шведської історії. Ставлення до народу саами протягом століть було далеким від ідеального.
"Шведам не варто пишатися тим, як вони ставилися до народу саами. Історично це було дуже расистське ставлення", - каже він.
СаамиФото: uk.wikipedia.org
Дітей саамі забирали з родин, змушували забувати рідну мову та традиції, асимілювали силою. Це визнається тепер, але проблеми залишаються. Швеція, яка вважає себе однією з найбільш гуманних країн, досі не визнала Конвенцію ООН про права корінних народів. Причина - економічні інтереси. Саамі традиційно займаються оленярством, для чого потрібні величезні території. На тих самих територіях живуть місцеві мешканці, які оселилися там сотні років тому. Вони полюють, рибалять, використовують землю. А ще є гірничодобувна промисловість, яка потребує дедалі більше простору.
"Швеція має багато рідкісних металів, які використовують для виробництва електромобілів та сонячних панелей. Більшість родовищ на півночі, саме там, де живуть саамі. Виникає сильний конфлікт. Більшість шведів не розуміє, чому така невелика група людей повинна контролювати такі величезні території. Вони вважають, що економічний розвиток важливіше...", - пояснює журналіст.
Імміграція та пошук ідентичності
За останні двадцять років Швеція пережила величезні демографічні зміни. Майже десять відсотків населення - іммігранти або діти іммігрантів. Найбільша група - вихідці з Близького Сходу, переважно мусульмани, які розмовляють арабською.
Ця ситуація викликає дискусії в суспільстві. З'явилися правопопулістські партії з антиміграційною риторикою. Розгорнулася дискусія про шведську ідентичність та культуру. Що таке шведські цінності? Хто має право визначати культуру країни?
"Цікаво, що праві партії, які говорять про захист шведських цінностей, самі не представляють гендерну рівність, яку інші люди вважають ключовою шведською цінністю. Це суперечливо", - зауважує Девід.
Вулиця у Стокгольмі
Нещодавно спеціальний комітет спробував визначити основу шведської ідентичності. Склали список із шістидесяти різних речей - включно з хартією свободи слова, деякими будівлями, висловами, книгами тощо.
"Багато людей розкритикували цю ініціативу, бо неможливо визначити ідентичність списком, та й більшість пунктів стосуються старовинних речей, з якими підростаюче покоління себе не асоціює",- зауважує чоловік.
Економічна сторона питання ще складніша. Шведська економіка залежить від імміграції. Зростання населення та економічне зростання останніх двадцяти років частково забезпечені саме іммігрантами. Вони займають робочі місця, приносять до економіки кошти та молодих фахівців.
"Хто працюватиме в дитячих садках, у будинках для літніх людей, у лікарнях, якщо вигнати іммігрантів або не пускати нових? Це перші роботи, які отримують іммігранти", - ставить риторичне питання журналіст.
Тим часом народжуваність у Швеції падає. Без змін населення почне скорочуватися, як вже відбувається в Угорщині, Італії, Японії, Південній Кореї.
Стокгольм
Молодь і традиції
За словами журналіста молоді люди не надто цікавляться традиційною культурою Швеції. Вони виїжджають до сільської місцевості влітку, цінують природу, але сприймають це як даність. Народна музика, народні костюми - про це навіть не думають. Хіба що дуже невелика меншість. Політики звинувачують в цьому соціальні мережі. Уряд навіть запропонував заборонити мобільні телефони у всіх школах, щоб діти концентрувалися на навчанні.
"Вони звинувачують соціальні мережі в усьому. Все це вина ТікТоку", - іронізує Девід.
Що ж є сучасною шведською культурою, якщо традиційна відходить у минуле? Крім цінностей гендерної рівності та турботи про довкілля, Швеція відома поп-музикою. Від ABBA до Robyn та Avicii - шведська поп-музика популярна у світі.
Інша сфера, де Швеція сильна - це скандинавський дизайн. Простий, розумний дизайн, який IKEA зробила популярним у всьому світі.
"Якщо думати про шведську культурну ідентичність та спадщину - там будуть IKEA, ABBA, можливо Robyn, Avicii, дизайнери, книги Астрід Ліндгрен. І звичайно, футболіст Златан. Він, можливо, один із найвідоміших шведів в історії", - каже журналіст.
Zlatan IbrahimovicФото: з відкритих джерел
Шведський інститут працює над поширенням знань про Швецію у світі. Багато чого оцифровано - старі книги, історичні артефакти доступні онлайн у Королівській національній бібліотеці та інших установах.
Вікінги та фольклор
Вікінги були в усіх скандинавських країнах. Норвезькі та данські вікінги йшли на захід, ймовірно досягли Америки за кілька сотень років до Колумба. Шведські вікінги подорожували на схід.
"Вважається, що Рюрик дійшов аж до Києва", - каже Девід.
Фольклор тісно пов'язаний з лісом. Тролі, міфічні створіння, небезпечні духи - все це, за переказами, мешкало в лісі.
"Ліс історично вважався дуже небезпечним місцем. Країна має стільки лісів, і небезпека завжди асоціювалася саме з лісом. Там жили небезпечні тварини та міфічні створіння", - каже Девід.
Чоловік додає, що навіть традиція Санта Клауса має місце у шведському фольклорі.
"Це насправді досить неслухняний чоловічок, який живе в лісі. Ліс завжди був місцем небезпеки та містики. Звичайно, ці міфічні створіння не існували, але вони були частиною культурної уяви, способом пояснити невідоме та страхи", - розповідає журналіст.
Майбутнє культурної спадщини
На питання, як зацікавити молодь культурною спадщиною, Девід відповідає чесно - питання просте, а відповідь складна.
"Серед молодого покоління багато іммігрантів. Якщо загалом іммігранти складають десять відсотків населення, то серед людей молодше двадцяти років це вже двадцять відсотків, а в Стокгольмі - двадцять п'ять. Як вони мають ставитися до шведської історії? Це дуже складно. Якщо ти не читав шведські книги в дитинстві, не знайомий із цими традиціями з малку - зв'язок розірваний. Але якщо ти вже друге чи третє покоління шведів, то, напевно, скажеш - так, мені подобається природа, подобається, що все працює добре. Це теж частина спадщини", - міркує Девід.
Народна музика чи народні костюми? Він не знає нікого, хто б їх носив у повсякденному житті. Традиції дуже змінилися.
"Шведи історично швидко приймали все нове. Вони завжди орієнтувалися на майбутнє більше, ніж на минуле. До того ж, Швеція історично більше орієнтована на Сполучені Штати, ніж на Європу. Англійська - перша іноземна мова, яку вивчають люди. Зв'язок із США набагато сильніший, принаймні для теперішнього покоління, ніж із Францією чи Німеччиною, наприклад. Всі це зараз формує нову сучасну шведську ідентичність", - підсумовує Девід.
Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Посилення стійкості
українських медіа», який реалізується Фондом Ірондель (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом«Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity). Висловлені погляди є виключно поглядами авторів і не обов'язково відображають позицію ФОНДУ ІРОНДЕЛЬ або IRMI.
