Спілкуючись із різними людьми, вкотре впевнююся – серед мешканців нашого району багато цікавих, креативних та талановитих людей. Тетяна Плахотнєй одного разу, увірвавшись у культурне життя громади, стала справжньою місцевою зіркою.
Тетяна Плахотнєй з села Рибинське. Потрапивши у якості гостя на літературно-музичний захід до районної бібліотеки, стала улюбленицею глядачів. Авторська пісня, українська народна пісня, декламування власних поезій – це лише частина талантів Тетяни.
"Майже усе свідоме життя я шила. Шила для себе, на замовлення та на прохання. Дуже люблю в'язати, вишивати, фотографувати. Люблю живі квіти, доглядаю за ними із задоволенням. Колись, у дитинстві, складала вірші. Та ось, приблизно три з половиною роки тому, почала знову писати. Моя мама часто жартує з цього приводу: «Таню, тебе часом струмом не вдарило?». А до бібліотеки мене запросили Любов Сахно та Галина Шик. Вже кілька років ми підтримуємо одна-одну, намагаємося спільними зусиллями зробити відпочинок земляків яскравим, підняти їм настрій. Зараз, під час карантинних обмежень, я із задоволенням і особливою теплотою переглядаю відео та фото з виступів у бібліотеці", - розповідає Тетяна.
Від відвідувачів бібліотеки часто можна почути: «А що, на заході наші артисти з Рибинського будуть?». І відповідь «так» на це питання – гарантія того, що свято вийде на славу.
До талантів Тетяни можна додати ще один – вона збирає та береже історії малої Батьківщини. Одна з кімнат її оселі – справжнісінький музей. А розпочалося все з бажання прикрасити садибу в українському етнічному стилі. Попросила сусідів допомогти. Вони відгукнулися та стали зносити глечики, рушники та інші предмети побуту, що дісталися їм у спадок. Тож відтепер онлайн виступи родини Плахотнєй записуються саме у цій кімнаті. Завдяки поєднанню всіляких фольклорних мотивів в дизайні інтер'єру Тетяні вдалося створити унікальну атмосферу занурення в традиції і культуру нашого народу.
Завжди поруч із Тетяною - чоловік Дмитро та донечка Злата.
"Дмитро у юнацькі роки очолював рок-гурт, з яким багато виступав. Тож його досвід зараз дуже доречний. Дмитро має гарний слух, грає на гітарі. Багато читає. Його підтримка, а іноді й справедлива критика допомагає мені розвиватися. А донечка Злата, разом з іншими дітьми у моєму оточенні, не дає «запліснявіти» - ми завжди крокуємо в ногу з часом. Останні три роки я працюю з дітьми - веду гуртки. Дякую Богові, що одного разу випадково потрапила до школи. Саме ці зміни у моєму житті допомагають реалізовувати усі мої плани та мрії. А вони відтепер концентруються навколо дітей. Вони – мої «батарейки-енерджайзери», я їх так люблю", - говорить жінка.
Автор: Лена Ли.
