У школах населених пунктів, де проживають менш як 50 тисяч жителів, не буде 10-12 класів. Учні після закінчення 9-го класу змушені будуть долати несправедливо чималі відстані, аби потрапити на навчання.
Це зумовлено змінами згідно з новим Законом "Про повну загальну середню освіту".
"Палкий привіт жителям населених пунктів, де проживає менше ніж 50 тисяч осіб. В Україні вирішили слідувати країнам Західного світу в системі освіти, однак, про селян та жителів невеликих міст знову не подумали", - схарактеризував реформу в контексті загальної середньої освіти народний депутат України Дмитро Лубінець.
Фото: Дмитро Лубінець
Законодавством передбачено поділ на початкову школу (1-4 класи), гімназію (5-9 класи) та ліцей (10-12 класи). Початкова школа може функціонувати окремо або у складі гімназії. Ліцей у виключних випадках може забезпечувати базовою середньою освітою. Після 9-го класу учні мають вступати до ліцею або ПТУ.
Ліцей має функціонувати як окремий юридичний орган. Його можна створити тільки у населених пунктах з населенням не менше 50-тисяч осіб та за умови відкриття чотирьох 10-их класів. І це логічно, що утримувати окремий заклад для ліцею доцільно, якщо в ньому навчатиметься не менше 100 учнів. Однак в такому разі міста з меншим населенням залишаються без старшої школи.
"Таким чином у Донецькій області, згідно з даними про населення станом на 1 січня 2020 року, не враховуючи окуповані міста, ліцей можна створити лише в Маріуполі, Бахмуті, Костянтинівці, Слов’янську, Покровську, Краматорську, Дружківці. У громадах, де немає міст з населенням 50 і більше тисяч осіб школи залишаться без 10-12 класів, це означає, що учням доведеться долати несправедливо великі відстані, щоб потрапити на навчання", - зазначає Дмитро Лубінець.
Народний обранець повідомив, що депутатська група "Партія "За майбутнє" у Верховній Раді вже готує законопроєкт, щоб не допустити таких змін.
"Безсумнівно, переконаний, що опорні школи мають забезпечувати повною загальною, а не лише початковою та базовою середньою освітою! Закон в цілому викликає безліч запитань, відповідей на які або немає, або "заховані" глибоко в законодавстві. Люди мають чітко розуміти реформу в контексті загальної середньої освіти", - висловив обурення парламентар та звернувся до міністра освіти і науки Сергія Шкарлета з вимогою скликати брифінг та роз‘яснити українцям, що на них чекає. Зокрема: що робити батькам учнів, коли почнуть закривати набір в старші класи; чи усі школи мають перепрофілюватися; у яких випадках передбачені дистанційна, заочна, вечірня, мережева, екстерна, сімейна (домашні) форми навчання та роз‘яснити інші норми закону.
Зазначимо, що частина з них вже набула чинності, частина — набуде у 2024-му та 2027-му роках.
