Волновасьці з кожним роком все частіше купують товари в інтернеті не зважаючи на великий ризик потрапити “на гачок” інтернет-шахраїв. Які схеми зазвичай використовують злочинці та як вберегти свої кошти від шахраїв для Волноваха.City розповіли у Волноваському районному відділі поліції.
"У 2020 році поліціянти зареєстрували 1270 фактів шахрайства. У кожному третьому випадку підозрюваних встановлено та притягнуто до відповідальності. Шахраї йдуть на будь-які хитрощі з метою заволодіти грошима довірливих людей. Серед них махінації з орендою житла, монтажем пластикових вікон, "зняття порчі", телефонне та інтернет шахрайство", - розповіла старша інспекторка з комунікації Волноваського районного відділу поліції Юлія Власова.
Юлія ВласоваФото: Facebook
За словами поліції, на першому місці (294 випадки) серед шахрайств – це купівля або продаж товарів за зниженими цінами через інтернет-сайти. Під час угоди шахрай отримує завдаток та навіть повну суму, а замовлений товар не надсилає адресату або надсилає неякісний товар.
На другому місці — афери щодо викрадення коштів з банківських карток – 265 випадки. Відбуваються під час телефонної розмови, під час якої потерпілий надає інформацію про номер рахунку, кодове слово, паролі, переказує зміст текстових повідомлень, що надходять на його мобільний телефон.
Попалися шахраям і довірливі громадяни серед перехожих, які увійшли у становище невідомого та надали свій телефон для дзвінка. Зареєстровано 100 таких фактів.
Також відомі випадки, коли аферисти приходили до будинків мешканців під виглядом соціальних працівників та обкрадали їх.
На останньому місці – зухвале шахрайство коли потерпілому повідомлялось про те, що один з родичів потрапив у біду та йому терміново потрібна грошова допомога – 68 випадків.
Найпоширеніші схеми шахраїв:
- “Вітаємо, ви виграли автомобіль!”
На телефон надходить смс-повідомлення, де вказано, що адресат виграв цінний приз. Але щоб його отримати, потрібно сплатити який-небудь процент від його вартості (нібито податок). Людина переказує кошти, і в результаті залишається і без грошей, і без призу.
- “Продаю велосипед. Майже новий”
Інтернет-шахрайство — нині найпоширеніший різновид. Громадяни все більше звикають здійснювати покупки, не виходячи з дому, і так само часто потрапляють до рук зловмисників. Обпектися таким чином можна на чому завгодно: купівлі запчастин, одягу, гаджетів, дитячих речей, меблі, транспорту. У таких випадках головне правило: не ганятися за сумнівними акціями, купувати товари тільки у відомих перевірених інтернет-магазинів, не пересилати повну вартість покупки, а краще за все користуватися накладеним платежем.
- “Вітаю, я працівник банку”
З невідомого номеру телефонує незнайомець, та представляючись працівником банку чи будь-якої іншої державної установи, запевняє, що негайно потрібно повідомити номер картки, пін-код, термін її дії чи будь-яку іншу персональну інформацію. Запам'ятайте: такі дані жоден справжній працівник банку не вимагатиме від вас, тим паче телефоном. Всі операції проводяться тільки у відділенні.
- “Алло, мам, я потрапив у біду”
На жаль, дуже поширений вид шахрайства. Людині телефонують і кажуть, що хтось з її близьких потрапив у біду (найчастіше — порушує закон чи потрапив до лікарні). Щоб розв'язати проблему, потрібні гроші. Їх можна переказати на картку чи передати незнайомцю, який зараз приїде. Зловмисники використовують психологічний тиск, представляються співробітниками правоохоронних органів, примушують говорити із ними до тих пір, поки не приїде посильний. У такому випадку потрібно, перш за все, зателефонувати своїй близькій людині. Якщо вона не відповідає, поставити співрозмовнику прості запитання: його прізвище, ім'я, по батькові, підрозділ, звання, посада. Також варто попросити поспілкуватися з “затриманим” та паралельно викликати справжню поліцію за допомогою “102”.
Як не стати жертвою інтернет-шахраїв:
- перевірте інформацію про продавця (вбийте його дані у пошуковик, почитайте відгуки про нього в інтернеті);
- при надходженні товару перевірте його на пошті, сплачуйте за товар тільки після отримання;
- не повідомляйте реквізити вашої картки, які маєте право знати лише ви: термін дії карти, коди, одноразові паролі, які приходять на телефон;
- якщо невідомий представився співробітником поліції, уточніть його ім’я та прізвище та відділення, де він працює. Після цього зателефонуйте своєму справжньому родичу та у поліцію за номером "102".
- не поспішайте виконувати вказівки шахраїв.
"Необхідно приділяти особливу увагу літнім родичам та знайомим, розповідати їм про методи "роботи" шахраїв. Якщо на вулиці людина похилого віку просить вас допомогти їй переказати значну суму грошей (і при цьому знаходиться у стані емоційного збудження) - поцікавтесь їх призначенням та у разі необхідності порекомендуйте перш за все звернутися у поліцію", - зауважила Юлія Власова.
Як зберегти свої кошти. Поради від Юлії Власової:
1. Не передавати третім особам інформацію щодо вашого мобільного номеру, яка може бути використана шахраями для отримання доступу до SIM-картки:
- кодове слово (пароль, якщо він був встановлений)
- PUK-код
- серійний номер SIM-карти
- номери телефонів абонентів, з якими Ви спілкуєтеся
- SMS-коди, які надходять на номер
2. "Прив’язати" свій телефонний номер до паспорта або перейти на контракт.
Мобільний оператор "Водафон" надає послугу персоніфікації абонента. В цьому разі, як і при переході на контракт, усі дії, зокрема отримання дублікату сім-карти, здійснюватимуться виключно за умови особистого звернення абонента та надання паспорту. Це не дуже зручно, але закриє шахраям доступ до ваших рахунків.
У мобільному додатку "Мій Київстар" можна встановити заборону на перевипуск сім-картки.
У "Лайфсел" – через інформаційно-консультаційний центр за номером 5433 або у центрі обслуговування абонентів вашого міста можна встановити "секретне слово", без якого будь-які дії з сім-карткою будуть заборонені.
3. Не повідомляти незнайомцям дані банківської картки:
- СVV-код
- Пін-код
- термін дії картки
- одноразові коди, навіть надіслані вашим банком
4. Перевіряти фішингові (фальшиві) сайти. Де перевірити:
- на сервісі Кіберполіції України STOP FRAUD
- у Чорному переліку сайтів-шахраїв на ресурсі ЕМА. Сюди потрапляють фейкові сайти, виявлені фахівцями EMA, службою безпеки банків та пересічними користувачами.
-
