21 листопада дві жительки Волновахи Наталя Шиман та Вікторія Сарбаш відправилися до українського Нью-Йорку, щоб пробігти "Марафон, який ніхто не хоче бігти". Вони стали одними з понад 35 тисяч людей, які вчергове вирішили нагадати світовій спільноті про війну в Україні.
В українському Нью-Йорку під час "Марафону, який ніхто не хоче бігти"
Засновником марафону в Нью-Йорку виступила Нова пошта. Долучились до такої ініціативи понад 35 тисяч людей з 57 країн світу. Серед учасників є відомі особи. Так у жовтні свою символічну дистанцію пробіг журналіст Андрій Цаплієнко.
"Кожен, хто ще бажає долучитися, може зробити це онлайн. Для того щоб підтримати Україну, завантажуйте шаблон стартового номера, надрукуйте і біжіть з ним у будь-якій точці світу будь-яку дистанцію та у будь-який час", - пишуть на сайті проєкту "Марафон у Нью-Йорку, який ніхто не хоче бігти".
Хоч і бігти можна було в будь-якій точці світу, та спорстменки вирішили пробігти саме в Нью-Йорку. Про свій досвід для Волноваха. City розповіла Наталя Шиман, підполковник поліції, заступник начальника Волноваського районного відділу поліції.
"Ми приїхали пробігти цей марафон саме сюди, щоб нагадати про те, як багато на лінії розмежування населених пунктів, які стали "гарячими точками". І як багато жителів цих напівзруйнованих міст мріють про тишу і мирне небо", - розповідає пані Наталя.
Дистанцію марафону "поділили на трьох". Разом з Наталею Шиман марафон бігли Вікторія Сарбаш, помічник судді Волноваського районного суду, та Олександр Джуган, представник ГНУП в Донецькій області.
"На виїзді до містечка нас зустрів місцевий пес, який і став нашим гідом та пробіг з нами наш "поділений на трьох" марафон", - згадує Наталя Шиман.
Цей маршрут став особливим для жінки і тому, що пролягав занадто близько до Горлівки, звідки вона родом. Хоча останні 7 років до окупації пані Наталя жила і працювала в Донецьку, проте на вихідні завжди приїздила до батьків. Там в Горлівці і залишися батьківський дім.
Околиці українського прифронтового Нью-Йорку
"Долаючи вулиці прифронтового містечка, несвідомо вбила у навігатор адресу батьківсього будинку. Всього 16 кілометрів пішки, - зітхаючи розповідає пані Наталя - ...саме стільки, скільки я набігала по українському Нью-Йорку".
Маршрут спортсменів пролягав також центральними вулицями. Тож була змога побачити всі визначні пам'ятки, але їх виявилося не так і багато.
"Там чимало покинутих будинків. Єдина сучасна, красива будівля - Історико-культурний центр "Український Нью-Йорк" та місцевий храм. Всі інші потребують відновлення".
Не дивлячись на це, атмосфера протягом всієї дистанциї пранувала тепла та привітна. Волноваські бігуни зустріли і інших спортсменів.
Наталя Шиман з бігунами "Марафону, який ніхто не хоче бігти"
"Місцеві зустріли нас з подивом, діти вітались, пенсіонери проводжали поглядом, деякі автівки сигналили. Побачили також спортиків з Торецька, які теж тут бігли свої дистанції".
