Наталя (ім'я змінене на прохання) жила та працювала у Волновасі. 25 лютого, коли Волноваху почали крити артилерією росіяни, виїхала у село поблизу Зачатівки. Там вона перебувала місяць. 25 березня жінка побувала у Волновасі. Їй вдалося забрати речі, собаку. Вже 13 квітня вона виїхала з дитиною у Запоріжжя без проходження фільтраційного табору.
Далі пряма мова.
25 квітня 2022 року у Волновасі
Стара радянська пропаганда у Волновасі в дії. Коли я приїхала у Волноваху перший раз після окупації, мої знайомі казали, що росіяни обстріляли Волноваху. Коли приїхала вдруге, ті самі знайомі казали, що це все українська армія. Росіяни не причому. Там по радіо розповідають, як вони будуть бомбити траси та залізничні шляхи, аби українці отримували менше допомоги з Європи. Кожного дня над містом літає російська авіація. У місті вже видають нові рахунки для оплати комунальних послуг. Хоча у місті немає жодних комунікацій, окрім трьох будинків біля податкової, в яких є газ. Вони цим дуже пишаються. В центрі на площі є невеличка торгівля - овочі та м'ясо. Також приїжджає на площу пересувний кіоск, в якому є майонез та ковбаса. Продукти дуже низької якості російського виробництва. Хлопці, які торгують дозволяють підключатися до їхнього вайфаю. Також інтернет є біля підприємства на залізниці, там великий генератор працює. Наш будинок цілий, тільки вікон немає та сліди мародерів. В офісі така ж ситуація. У Волновасі жити і утримувати родину нереально. Ми зібрали речі і вирушили у Запоріжжя, а потім далі.
Будинок у Волновасі після наступу російських військ
Дорога на Запоріжжя
Ми проїхали 110 кілометрів по окупованій території. Рухались селами, на Запорізьку трасу - село Республіка на Володарській трасі. Дорога Володарське - Розовка - Куйбишеве - Пологи - Запоріжжя. Блокпостів дуже багато і на кожному ретельно перевіряють. Чоловіків та молодих дівчат найдовше. Дівчат обмацують. Просять цигарки, батарейки, гроші. Наші давали їм цигарки, щоб швидше проїхати. Спочатку думали їхати через Бердянськ, але там вже є фільтраційний табір. А потім виявилося, що є колони, які їдуть таким чином. Без таборів. Хоча думаю за цим маршрутом скоро теж з'явиться. Краще видаляти всі акаунти в соцмережах. Страшно було. Нам ще й повезло, що був дощ. Дощ та мряка змусили їх швидше перевіряти. За Пологами російських ще два блокпости. Потім наші, які не просять, а навпаки пропонують свою допомогу.
Інформаційний голод
Місяць без новин і починаєш вірити всьому, що кажуть по радіо в окупованих містах. Там дуже цьому приділяють увагу. Якщо тобі 10 разів скажуть, що ти дурень, то починаєш вірити. Навіть на українській території настрої у мене песимістичні. Потрібен час поки це все вийде.
Волноваха до війни з росією
Наталя, родом з міста, яке окупували ще у 2014 році. Хоча у Волноваху вона переїхала задовго до 2014 року, прописка у неї була з першої Батьківщини. За словами жінки, це теж позитивно вплинуло на відношення на россійських блокпостах. "О землячка", - звернувся до неї росіянин.
