24 лютого Вітя разом із батьками прокинулися від вибухів, що лунали відусіль. Того дня він залишився вдома і не пішов до музичної школи. Відтоді юнак мріє про мир і хоче повернутися до звичайного життя. Міжнародна організація ЮНІСЕФ оприлюднила історію Віті на своїй сторінці.

Під нами тремтіла земля, було страшно": про евакуацію з Волновахи

Сім’я хлопчика змушена була покидати Волноваху, не дочекавшись “зелених коридорів”. На своїй старій машині, яка не одразу завелася, родина виїхала з Волновахи під ударами систем залпового вогню. "Під нами тремтіла земля, було страшно", - згадує Вітя. Родина жила в Дніпрі, а згодом переїхали до Вінниці. Потім була Польща, а тепер родина знову в Україні.

Про Вітю

24 лютого Вітя разом із батьками прокинулися від вибухів, що лунали відусіль. Того дня він не пішов до музичної школи, залишився дома

Вітя навчався у другому класі мистецької школи Волновахи. Через любов мами до гітари хлопчик вирішив навчатися грі саме на цьому музичному інструменті.

"Завжди всміхнений і позитивний", - так згадує Вітю його викладачка гітари.

"Вітя з першого класу знайшов у школі однодумців. Він був активним учасником шкільних та позашкільних заходів", - продовжує викладачка.

Вже протягом першого року навчання Вітя в складі гітарного ансамблю "Арпеджіо" посів друге місце на обласному конкурсі. Другий рік навчання, який не встиг завершитися, приніс ще більше перемог. За цей час хлопчина брав участь і перемагав у шкільному, всеукраїнському та міжнародному конкурсах.

За декілька днів до війни ансамбль "Арпеджіо" посів 3 місце на гітарному конкурсі у Гомелі (Білорусь).

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися
Ми з України #14. Рідна мати моя, ти ночей не доспала