Чи варто перейматися підприємцям, які відновили свою діяльність на тимчасово окупованих територіях для Волноваха.City розповіли юристи Волноваського бюро безоплатної правової допомоги.

З окупацією частини української території для підприємців та бізнесу настали непрості часи. Ще у 2014 році було ухвалено закон, відповідно до якого окупована територія є невіддільною частиною України, на яку поширюється дія законів України та Конституції. Тому увесь бізнес юридично залишається на українській реєстрації та вважатиметься українським, якщо самостійно не почне співпрацювати з окупантом.

“У березні 2022 року було внесено зміни до Кримінального кодексу України, доповнивши його статтею 111-1 "Колабораційна діяльність". Ця стаття до злочинів відносить "ведення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора".

Відповідальність за такі дії – позбавлення волі на строк від 3 до 5 років з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю строком від 10 до 15 років з конфіскацією майна”, - говорять у Бюро.

Що робити, щоб із заручника не перетворитись на колаборанта? Юристи надали розгорнуту відповідь:

– Якщо це можливо, підприємцям варто сплачувати податки в Україні. Існує можливість робити це дистанційно, звітуючи через Електронний кабінет платника податків або портал "Дія", а грошові кошти перераховувати через онлайн-банкінг. Податкова інспекція не буде накладати санкції за порушення строків звітності, а прострочені платежі можна буде сплатити впродовж пів року після закінчення воєнного стану.

Якщо "нова влада" змушує перереєструвати бізнес в російську юрисдикції, то слід закривати бізнес. Ідеальним рішенням було б для підприємців – евакуація на підконтрольну територію України.

Але існують обставини, за якими можливо ведення бізнесу на окупованій території. Наприклад, якщо Ваш бізнес забезпечує критичні потреби мешканців. Наприклад, аптеки, пекарні, продуктові магазини. Продовження цього бізнесу має соціальний характер, без цього люди, які залишились на цих територіях, не зможуть жити.

Все одно, звісно, потім можуть виникнути питання із виплатою коштів в бюджет країни-агресора, але за таких обставин можна буде надати обґрунтування цим діям.

Таким чином, червона лінія – це сплата податків окупанту. Як тільки ви сплатили податок країні-агресору, ви стали колаборантом, а за це існує кримінальна відповідальність.

З іншої сторони, якщо у вас успішний бізнес, то існує загроза, що його можуть "віджати". Окупанти в цьому професіонали.

До того ж невдовзі у будь-якого бізнесу, що знаходиться на окупованій території, ресурси та сировина вичерпаються. Насамперед це стосується сфери торгівлі. І тоді для підприємців постане моральна дилема – чи готові ви співпрацювати з постачальниками країни-агресора?

Рішення не з простих і приймати його варто з урахуванням необхідності виконання соціальної функції – забезпечення мешканців окупованої території необхідним.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися
Українська музика під час війни