Олександр Ахунзянов — підприємець зі складною історією. Він вимушено виїхав з рідного Докучаєвська, який ще у 2014-му окупувала росія. Там підприємець втратив свій бізнес, а також пройшов через полон бойовиків за проукраїнську позицію. Це його не зламало: відновив своє підприємство у Волновасі та розвивав його до 2022 року, поки російська армія не вдерлась і сюди.
Про останні дні роботи підприємства перед окупацією Олександр розповів для Своїх.
Команда — найдорожче
Торговельний бренд "Докучаєвськхліб" і мережа магазинів "Щедрий кошик" існує вже 27 років. Він пережив рейдерське захоплення більшої частини бізнесу бойовиками у Докучаєвську. Але власник Олександр Ахунзянов разом з командою продовжив розвивав мережу магазинів “Щедрий кошик” і виробництво вже на підконтрольній Україні території. Крім торгових точок, у підприємства були пекарня, м’ясний цех, кулінарія, сироварня та цех з водоочищення. На підприємстві працювало 220 фахівців.
“Я хотів відкрити у кожному населеному пункті Волноваського району пункти для приймання м’яса та молока, щоб їх перероблювати в наших цехах та продавати в наших крамницях. Ми йшли до цієї мети, виходило добре: у Донецькій області в мене було близько 30 магазинів. В окупації залишилося 20. У Волноваському районі за останні чотири роки ми відкрили 12 магазинів”, — каже Олександр.
Наразі через бойові дії та окупацію Волновахи всі ці виробництва і магазини здебільшого стоять розбиті та розграбовані. Деякі — зовсім без обладнання, з понівеченими обстрілами будівлями, вигорілими торговельними залами. Ті, що більш-менш вціліли, — захоплені рейдерами, ними вже керують інші “підприємці”.
“Але жоден з наших об’єктів нічого не вартий без тієї команди, яку я збирав роками — і втратив у одну мить. Команда — завжди найдорожче для підприємця та підприємства. І дуже нелегко буде знову відновити те виробництво, яке забезпечували мої фахівці”, — говорить бізнесмен.
Фото: Архівне фото
Пекли хліб поки не закінчився бензин в генераторах
Олександр разом із командою намагався працювати до останнього. Навіть коли Волноваху вже накривали щільним вогнем російська армія, у "Щедрому кошику" ще продавали хліб. Таким підприємець пам’ятає останній день роботи перед евакуацією, 27 лютого.
“Вже кілька днів не було світла, а понад тиждень — води та нормального зв’язку. Зранку я провів збори моєї команди. Далі — злив бензин із наших машин і заправив генератор. Після чого ми відкрили магазин. Люди купували хліб. Саме тому, попри військові дії, ми намагалися пекти багато. Інші підприємства, які займалися випічкою, вже зачинилися і виїхали з міста. Коли в генераторі закінчилось пальне, ми були змушені зачинити магазин. Кілька наших співробітників спустилися до підвалу, решта — пішли додому під обстрілами, ризикуючи своїми життями”, — згадує він.
Олександру довелося покинути місто 1 березня, бо російські війська стояли вже дуже близько до його будинку.
“Моя родина встигла виїхати з міста на кілька днів раніше за мене. Я ж не хотів їхати нікуди з Волновахи до останнього.Останньою краплею для мене став жорстокий обстріл нашого мікрорайону. Я встиг тільки кинути в машину документи, сісти за кермо і просто поїхав якомога далі від обстрілів, на свій страх і ризик. З речей у мене залишився тільки спортивний костюм, який тоді був на мені”, — каже Олександр.
Втрати та запуск “з нуля” змусили вчитися на власних помилках
Із втратами у бізнесі Ахунзянов зустрічається кожні 10 років. На це впливали і економічні фактори, і російська агресія на сході.
“Я неодноразово мав значні втрати у бізнесі. У 1998-му році у нас зникла вся готівка оборотних активів, тобто гроші на товар. На той момент в команді нас було троє людей. І після цієї ситуації обидва мої компаньйони вирішили більше не продовжувати бізнес. Мені довелося самому вирішувати цю кризу і продовжувати вести власну справу. Через 10 років, у 2008-му, ми пережили економічну кризу, яка стала серйозним викликом для багатьох підприємців, не тільки для мене. У 2018-му році я вперше втратив весь бізнес. У 2022-му це сталося знову”, — згадує Ахунзянов.
За словами підприємця, ці складнощі допомогли йому керувати бізнесом ефективніше. Побудувати нову команду у Волновасі він зміг, врахувавши помилки з попереднього досвіду.
“Я завжди вважав, що навчання — невіднятна річ для кожного підприємця і його працівників. Я не з чуток знаю, як важливо мати сильну команду фахівців і управлінців. Тому для своїх працівників часто проводив різноманітні тренінги. Якщо порівнювати мій досвід і знання після втрати бізнесу й команди у 2018 році з такою ж ситуацією у 2022, відтоді я став мудрішим”, — каже підприємець.
Ахунзянов не жаліється про втрати. Каже, що якщо є руки, голова, бажання жити і бути незалежною людиною — то нічого не втрачене.
Фото: Свої.City
“Якщо ти підприємець, якщо в тебе завжди вистачало сміливості ризикувати і брати на себе відповідальність за власну справу, якщо в тебе є мета, тобі ніколи не буде важко розпочати все, що ти задумав. Головне пам’ятати одну істину — роби не те, що ти вмієш робити як підприємець, а те, що треба ринку, — говорить він. І додає: — Якщо ви знаєте свого клієнта та розумієте, що йому зараз потрібно, — навіть якщо страшно, бізнес починати треба”.
Олександр поділився, що зараз хоче розпочати новий бізнес — буде пробувати займатися експортом. Що експортуватиме, поки не говорить, але завдяки своєму досвіду чоловік впевнений у своїх силах. Підприємець вірить, що найближчим часом зможе повернутися в українську Волноваху, а згодом — і в український Докучаєвськ. За своїх підлеглих, які залишилися в окупації, бізнесмен переживає. Хоче знову зібрати свою команду та відновити підприємство таким, яким воно було до війни росії проти України.
