Майор поліції Олександр Тесленко має 20-річний досвід служби в органах внутрішніх справ. На його очах окупанти знищили батьківський дім, а внаслідок російських обстрілів загинув його тесть. Чому чоловік вирішив продовжити службу в штурмовій бригаді Національної поліції України “Лють” розповіли у пресслужбі поліції Донецької області.

“Наше відділення поліції було зруйновано, але ми не залишили жителів”

Олександр народився у Великій Новосілці. З дитинства чоловік мріяв стати на захист країни. Після армії й інституту Олександр пішов працювати до місцевого відділу тодішньої міліції.

“Моя кар’єра як розпочалася тут, так і триває досі. За 20 років служби я встиг побувати на різних посадах. Починав інспектором патрульної служби. Потім був призначений на посаду дільничного інспектора, згодом – старшого дільничного, а з 2015 року і дотепер працюю оперуповноваженим”, - каже Олександр.

З 2015 року у складі зведеного загону поліційний регулярно ніс службу в Мар’їнці. Там разом з колегами виявляли ворожі ДРГ, посібників окупантів. В такому режимі він працював до 24 лютого 2022 року.

“24 лютого о 5:12 нас підняли по бойовій тривозі у зв’язку із нападом рф на прикордонний пункт. Ми негайно прибули у відділення, екіпірувались, озброїлись і висунулись на охорону громадського порядку, аби уникнути провокацій та забезпечити безпеку населення”, - згадує правоохоронець.

Допомога населенню. Світлини з роботи Олександра

Вже рік Велику Новосілку війська рф нещадно обстрілюють. У населеному пункті майже не залишилось вцілілих будинків, більшість людей виїхали. Наразі вздовж Великої Новосілки проходить лінія фронту, де точаться важкі бої. Однак правоохоронці продовжують нести там службу.

“Наше відділення поліції було зруйновано, але ми не залишили жителів — організували чергування. Постійно приїжджаємо до людей з гуманітарною місією, привозимо хліб, продукти, засоби гігієни тощо. Також евакуюємо поранених, хворих, дітей та їхніх батьків, документуємо воєнні злочини рф”, - розповідає Олександр Тесленко.

Майор поліції на власні очі бачив, як росіяни знищують його селище та оселю. Під час одного з обстрілів постраждали його родичі – батько дружини загинув, а теща була тяжко поранена. Сім місяців жінці довелось провести у лікарнях та пройти курс реабілітації, аби повернутись до нормального життя.

“Я сповна відчув на собі війну, тому й вирішив піти у спецпідрозділ “Лють”. Хочу нарешті завершити те, що у 2014 році розпочали росіяни. Треба вигнати окупантів з нашої землі раз і назавжди, а заразом — повернути всі наші території. От тоді я зможу спати спокійно, бо мої близькі, друзі й всі наші громадяни будуть жити у вільній і цілісній країні”, - стверджує Олександр.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися
Хотите тепла? Возьмите мороженое. Как роспропаганда "восстанавливает" оккупированные города востока