Після повномасштабного вторгнення росіян 49-річна Ольга змогла евакуюватися з Волновахи до Шилуте (Литва). Жінка поділилася спогадами про своє життя під час боїв у рідному місті. Інтерв'ю записали «Atvira Klaipeda».
24 лютого зустріла в онкоцентрі
Ольга згадує, що 23 лютого їй зробили операцію в онкоцентрі у Маріуполі. Коли вона заснула під наркозом і прокинулася 24 лютого, лікар повідомив їй страшну новину – в Україні почалася війна і Маріуполь бомблять. Цього ж дня Ольгу виписали, щоб вона швидше могла виїхати з міста додому. Там на неї чекало дві доньки: Юлія з сином Тьомою та неповнолітня Дарина. Удома вся родина сховалась у льоху та повісила на паркані табличку “Тут діти. Потрібна допомога".
“Місцева влада не зробила жодної дії для евакуації людей. Багато хто міг би вижити, якби мер заздалегідь оголосив евакуацію. Для цього був час 24-25 лютого. А так офіційні особи нам навіть не говорили, в якому напрямку виїжджати. Коли почали бомбити, всі їхали самі на свій страх та ризик. У нас була машина і ми могли виїхати, але ми сиділи в льоху і не знали, в яке місто треба їхати і якими дорогами. У нас на виїзді з міста два мости та ліс. Ми не знали, чи не підірвали, чи не замінували мости. Ми могли б виїхати тільки із супроводом військових”, - згадує Ольга.
Волноваха після нападу росіян, 2022 рікФото: Lenta.ru
Пошук шляхів для евакуації
26 лютого брат Ольги повідомив, що в її квартиру “був прильот”. Вона повернулася туди, щоб забрати хоч якісь речі. Коли вона була у квартирі, у місті запанувала тиша – здавалося, що бої припинилися, але через годину обстріли відновилися з новою силою.
“Я повернулася в льох і стала дзвонити до всіх волонтерських служб, включаючи Червоний Хрест. Ніхто не підняв слухавку. Вдалося додзвонитися лише до одного центру в Дружківці, де мені сказали, що завтра нас зможуть евакуювати. Я видихнула і зраділа. А потім вони передзвонили та сказали, що евакуація скасовується і коли буде можлива – невідомо”, - говорить жінка
27 лютого у Волновасі вперше розпочався танковий бій. Чоловік Ольги взяв у льох кувалду і приготувався до того, що якщо льох завалить, то вони викопуватимуться. Того дня їхню машину розбили. Від неї залишився лише металолом. Також, 27 лютого, у сусіда Ольги вбили батька. Він не міг вийти з двору, щоб поховати його, і зміг лише трохи прикопати його на їхньому городі.
Будинок у Волновасі після обстрілів росіян. 2022 рікФото: Lenta.ru
Наступного дня Ольга почала шукати сусідів, у кого машина залишилася цілою. Вдалося знайти одного дідуся, який мав стару червону “Жигулі”.
“Одного разу нашу табличку на паркані побачили українські солдати. Вони зайшли до нас та ми попросили їх допомогти нам виїхати. Так нас на “Жигулі” виїхало вісім людей. Ми зняли нашу табличку з огорожі та повісили на машину”, - ділиться Ольга.
Під час нічної поїздки Волновахою їхня машина випадково наїхала на лежачий стовп, якого в темряві не було видно. Зненацька почався обстріл і з сусіднього будинку вийшов незнайомий поранений чоловік та сказав, що неподалік є льох, в якому можна укритися. Всі пасажири побігли туди.
Вранці до них зайшли українські військовослужбовці, допомогли зняти машину зі стовпа та вказали безпечну дорогу. Попри значні ушкодження автомобіль зміг виїхати з Волновахи та люди доїхали до Дніпра, де сіли на евакуаційний потяг до Львова. Звідти вони виїхали до Литви.
"Донбас ніколи не хотів до Росії"
Минуло вже понад рік як Волноваху окупували російські солдати. Ольга зізнається, що ніколи б не хотіла жити за законами “нової влади” - вбивць та мародерів.
“У Волновасі було таке місиво, що ніхто ніколи не дізнається, скільки там убили людей. Це – друга Буча. Я сама бачила, як вивозили сміття, а там лежали рештки. Як порахувати, скільки людей так вивезли зі сміттям?
Через окупацію Волновахи я тепер не можу повернутися додому, бо не зможу жити за законами нової влади, яку я ненавиджу. У мене залишилися там новий будинок, який ми тільки збудували «з нуля» перед вторгненням, і квартира. Ще залишився гараж, то його розкрили російські солдати, щоб ним користуватися. Зараз вони розкривають квартири та гаражі тих, хто виїхав, і селяться скрізь, де їм треба”, - ділиться жінка.
