Можна відновити власну справу навіть без копійки в кишені, головне, щоб ви були живі. Так вважає директорка волноваської рекламної агенції “Альфа” Лариса Іванова, яка змогла зберегти родинний бізнес навіть після евакуації до Луцька. Про шлях відродження підприємства жінка розповіла для Волноваха.City.

“В нашому будинку живуть окупанти”

До повномасштабного нападу росіян Лариса та Дмитро Іванови розвивали свою рекламну агенцію “Альфа” у Волновасі. Довгий час підприємство з таким напрямком роботи було єдиним у місті. Тут виготовлялися сувеніри, футболки, чашки, друкувались плакати, банери, фотоальбоми тощо. І якщо деякі містяни з осторогою ставилися до українських військовослужбовців, які з 2014 року перебували у місті, то в “Альфі” їм були завжди раді. Адже родина Іванових ніколи не приховувала своєї проукраїнської позиції та завжди підтримувала наших воїнів.

“Ми співпрацювали з багатьма бригадами. Часто для них виготовляли поліграфічну продукцію. Під кожне замовлення розроблявся особливий дизайн. Таким чином я зібрала гарну базу задоволених клієнтів та величеньку теку своїх дизайнерських напрацювань”, - говорить жінка.

Вироби РА "Альфа"

Початок повномасштабного вторгнення змусив родину Іванових розлучитися.

“Коли у Волновасі почалися бойові дії, ми з чоловіком одразу вирішили евакуювати нашу молодшу доньку до старшої, яка живе у Луцьку. З Волновахи виїздили першим та останнім евакуаційним потягом з Маріуполя. Тоді чоловік з іншою ріднею вирішили залишитися, адже не вірили, що ворог зможе зайти в місто”, - згадує Лариса.

Лариса Іванова з донечками у ЛуцькуЛариса Іванова з донечками у ЛуцькуАвтор: Лариса Іванова

Згодом чоловік Лариси також зміг евакуюватися до родини. Але перед від’їздом, про всяк випадок, залишив ключі від офісу своїй знайомій. І вони їй все ж таки знадобилися — під час обстрілів в офісі рекламної агенції ховалися місцеві мешканці. Тут стало в пригоді зручне розташування — у підвальному приміщенні. За словами Лариси тих людей навіть евакуйовували з офісу. Наразі “Альфа” розгромлена та розграбована, а в будинку Іванових живуть окупанти.

"Орки танком заїхали у наш двір, зруйнувавши кам’яний паркан. Вони пробули там недовго, але за цей час встигли будинок обікрасти та перетворити на смітник. Пізніше сюди заїхали нові окупанти”, - розповідає Лариса.

Нове життя

За словами Лариси почати нове життя у Луцьку їм допомогли добрі люди. Жінка впевнена, що випадкових зустрічей не буває.

“Знайомі хлопці допомогли знайти квартиру. Але вона була пуста, без меблів. А жити було якось треба. Тому волонтери познайомили нас з власником ТОВ “Ніколь”, Максимом Бондарчуком, який запропонував допомогу саме меблями. Ми поїхали їх забирати й благодійник запросив нас на зустріч. Під час бесіди він дізнався хто ми та звідки, а потім провів у сусідню кімнату та показав термопрес, який купував своєму сину. Він сказав, що оскільки син не користується обладнанням, ми можемо його використовувати. Додатково він запропонував нам роботу на його виробництві. Ми тоді були розгублені, не мали замовлень й навіть не думали про відновлення бізнесу, тож залюбки погодилися на роботу”, - ділиться Лариса.

Жінка акцентує, що все життя буде вдячна родині Бондарчуків за їх допомогу та підтримку.

 Родина Бондарчуків, які допомогли волноваським переселенцям з роботою та облаштуванням у Луцьку Родина Бондарчуків, які допомогли волноваським переселенцям з роботою та облаштуванням у ЛуцькуФото: З архіву Лариси Іванової

“Довгий час машина була моїм офісом”

З часом до жінки почали звертатися знайомі військовослужбовці, з’явилися перші невеличкі замовлення. Лариса зізнається, що не очікувала багатьох дзвінків, адже дзвонили навіть з передової.

“Першим замовленням після евакуації були Прапори для 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Потім інші військовослужбовці попросили “гравертони”. Хтось просив зробити подяки, пам’ятні відзнаки та сувеніри. Хтось — намалювати дизайн… Так ми потроху і відновили роботу Альфи. Цікаво, що хлопці звертаються до мене переважно через те, що їм подобалося з нами працювати у минулому. Але нові клієнти в нас також з’явилися”, - розповідає жінка.

За словами Лариси до повномасштабного вторгнення співпраця з силовими структурами було її основним направленням роботи. Жінці вдалося зберегти всі свої дизайни та напрацювання з Волновахи.

“Мені головне розробити дизайн. А виготовляти замовлення вже ми можемо хоч всією родиною. Бувало й таке, що виготовленням замовлення я займалася в машині, щоб одразу спакувати та відвезти на пошту. Довгий час машина була моїм офісом. І зараз іноді таке буває. В багажнику завжди лежать мої інструменти — скотч, клей, картон, пакувальна плівка тощо,” - розповідає майстриня.

Наразі в “Альфі” можна замовити дизайн на футболки та чашки, сувенірну та поліграфічну продукцію. Але рекламниця мріє про розширення виробництва.

“Я мрію про закупівлю нового обладнання та повноцінне відновлення роботи “Альфи”. Для цього ми подаємося на гранти. Звісно ми розуміємо, що конкурувати з місцевими рекламними агенціями нашому маленькому підприємству наразі неможливо, але я впевнена, що в нас ще все попереду”, - запевняє Лариса.

Якщо ви бажаєте підтримати “Альфу” та зробити замовлення, пишіть сюди -

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися
Як виїхати з окупації