Волноваха у вранішньому промінні напрочуд тиха та спокійна. Якби понеділок, усі б кудись поспішали, летіли на роботу, штовхались на зупинках та в автобусах. Сьогодні – неділя, Вербна неділя! Хтось іде в храм освятити вербу, хтось одразу на виборчу дільницю з відчуттям змін, сповнений світлих надій на краще майбутнє.
На центральній дільниці о 8 ранку спокійно, ніхто не поспішає. В дверях зустрічаємо привітну жіночку років 65. З відчуттям виконаного боргу до нас заговорила:
- Все буде, як Бог дасть! Хочеться забути роки війни, як страшний сон… Вірю, що настануть кращі часи! Гадаю зробила правильний вибір!
- Вже все вирішено за нас з вами! Коли це голоси звичайних людей впливали на результат? – перебила жінка пишних форм, стоячи біля вхідних дверей дільниці.
До головного входу під’їжджає одна машина за іншою, люди похилого віку з палицями йдуть віддавати свої голоси. Запитуємо двох жінок, які крокують разом, на що очікують від нового президента.
- Голосуємо тільки за молодих, старих “пердунів” нам не треба! Треба закінчити війну, перш за все, шляхом перемовин з тією стороною, бо багато хлопців інвалідами залишаються, - каже мешканка Волновахи Тетяна Василівна.
- Вони з Росією воюють, а ми вважаємо, що ніякої Росії там немає, - додала подруга жінки Ольга Яківна.
Подружжя з Донецька іншої думки.
- Ми приїхали сьогодні з Донецька проголосувати за діючого президента. Ми на собі відчули “Русский мир”. Ми втратили квартиру біля аеропорту, згорів наш автомобіль. Ми бачили звідки летіли снаряди та говорили з військовими росіянами, - кажуть донеччани.
Найжвавіша дільниця виявилася та, що розташована у приміщенні сьомої школи. Тут ми бачимо черги людей до членів комісії.
- Очікуємо, що, як і в першому турі, проголосують щонайменше 65-70 %, - наголосила голова ДВК Тетяна Дем’яненко.
- Праворуч від нас журналісти, не дай Боже до нас підійдуть, - пробормотав чоловік з чорними вусами жіночці в червоній хустинці.
- Не дивись в той бік, вони не підійдуть, - відповіла йому пані років 50-ти.
Біля виходу зустрічаємо заклопотану жінку. Запитуємо вже звичне для нас питання, відповідає:
- Жити хочеться добре, очікую, що буде краще. Думаю новий президент почне турбуватися за наших дітей та онуків, сподіваюся на це! – каже 67-річна пані Галина.
Вирушаємо далі…На дільниці, яку розмістили в будівлі другої школи, о 10:00 проголосували близько 300-т людей із зареєстрованих 1918. – Гадаємо пізніше людей буде більше, бо багато хто зараз на службі в храмі, - каже член виборчої комісії Оксана Солук.
- Ох, як же хочемо ми, пенсіонери, змін! Щоб можна було жити, а не існувати на мізерні пенсії! Щоб бізнес в країні розвивався! – проговорила пані Тамара, виходячи з дільниці, побачивши журналістів.
22-річна черкащанка Ольга довгий час навчалася за кордоном, каже, згодом повернулася в Україну, тут зустріла свою “половинку”. З ним сьогодні прийшла проголосувати.
- Там, за кордоном, одного разу я почула, що поки в Україні не подолають корупцію від пострадянської влади, нічого не зміниться. І до тієї ж Польщі Україні років з 10. Тому, я хочу скоротити ці роки, дати можливість молоді розвиватися, щоб ніхто не залишав країну в пошуках роботи, щоб ніхто не шукав кращої долі десь там. Саме тут треба будували своє майбутнє! Не хочу, щоб у влади був той, хто все і всіх проплачує та бреше народу, – висловила свою думку дівчина.
Гуляючи на території дільниці бачимо загалом привітних, усміхнених людей. Сонячна погода, після тривалих дощів, наче додає гарного настрою всім перехожим.
Телефонний дзвінок. Хтось замінував виборчу дільницю на сьомій школі. Чи то хтось так пожартував, чи то дійсно так є, - чуємо по той бік мобільного.
Поспішаємо до дільниці. Дорогою вулицями бачимо багато людей з вербовим гіллям у руках, що йдуть з храму. Хтось додому, а хтось до дільниці.
- Ти бачив той Томос, що привезли до храму? І шо воно таке? – питає чоловіка жінка в червоній довгій сукні.
- Ну ти село, - з посмішкою відповів чоловік.
В поспіху забігаємо до дільниці, бачимо повну хвилювань, вже знайому нам голову Тетяну Дем’яненко.
- Тільки цього нам бракувало! Як ми понервували! Все минулося! Зайшов начальник поліції та повідомив, що будівлю заміновано! Перші думки – бюлетені…Що робити? Нас всіх терміново евакуювали! Деякий час тут нікого не було, але як повернулися, ми все перерахували, все добре, все на місці, - з хвилюванням в голосі каже пані Тетяна. Працювали поліцейські, рятувальники та кінологи, перевірили будівлю та подвір’я – нічого не виявили, тож десь через пів години ми відновили свою роботу, - додала голова.
Тим часом в окружній виборчій комісії обговорюють єдину в Україні невідкриту дільницю в Лебединському. До кабінету заходять дві жінки та чоловік з прифронтового села. Чекають на голову…
- Чай, каву?, - запитує дівчина з ОВК.
- Ні, дякуємо.
- Сьогодні не сильно стріляли в нас, і вчора… А от позавчора було весело, - каже член комісії з Лебединського.
- Так це тому не відкрили дільницю, через обстріли? – запитує інший чоловік.
- Да перестань! Всі знають чому вона не відкрилась! Ти не чув на комісії, що ми обговорювали?
Через деякий час до кабінету заходить голова ОВК Віталій Барановський. В той час вирішують проголосувати за нову комісію на дільниці.
- Зараз ми проголосуємо за нову комісію і десь о 15:00 дільниця вже запрацює, - пояснив журналістам голова.
- Питання поставлено на розгляд, про затвердження порядку денного про формування складу дільничної виборчої комісії №140379. Всім відомо про проблеми з формування цієї комісії, що обумовлено тим, що там тривають бойові дії, - каже голова. Наразі члени комісії прибули, комісія сформована, для того, щоб вона набрала повноважень ми маємо проголосувати. Хто за те, що сформувати склад дільничної виборчої комісії № 140379, прошу підняти руки!
- Одноголосно! Працюємо далі...
Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. /
Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The
views of the authors do not necessarily reflect the official position of the
U.S. Government
