Переселенка з Волноваського району Марина Чепак почала свій професійний шлях одразу після закінчення Новоандріївської середньої школи. Працювала на різних підприємствах, була і свинаркою, і операторкою снувального устаткування, укладальницею-пакувальницею тощо. Після евакуації відсутність професійно-технічної освіти не завадили жінці знайти роботу у селищі Петрове, що на Кіровоградщині.
Історію жінки розповіли у Кіровоградському обласному центрі зайнятості.
В чому суть
«За все моє життя я працювала свинаркою, оператором снувального устаткування, укладальником-пакувальником. Робота була тяжка, однак я її не боялася, хапалася за будь-яку соломинку, щоб мати заробітну плату та можливість утримувати свою маленьку родину», - згадує Марина Чепак.
У травні 2022 року через активні бойові дії життя жінки та її родини кардинально змінилося, довелося покидати домівку та розпочати нове життя. Прихисток знайшли у селищі Петрове, що на Кіровоградщині.
«Покидати усе нажите було тяжко, однак залишатися на місці ми уже не могли. Тому і прийняли спільне рішення їхати якомога далі від активних бойових дій», - зазначила переселенка.
Допомога місцевих мешканців та Петрівського відділу Олександрійської філії вселили надію, що все налагодиться. Так і сталося: громада допомогла з будинком, а служба зайнятості допомогла знайти роботу.
«Пані Марина під час спілкування з кар'єрним радником одразу повідомила, що немає професійної освіти та готова працювати на будь-які посильній їй посаді. Переглянувши перелік зареєстрованих вакансій безробітна обрала посаду кухонної робітниці, яка була відкрита ПП “Дружба”, що спеціалізується на вирощуванні зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур. Нині Марина Чепак успішно працює, задоволена і заробітною платою, і графіком роботи, і ставленням роботодавця», - розповідають фахівці центру зайнятості.
Марина ЧепакФото: Кіровоградський обласний центр зайнятості
