Вугледар знаходиться під постійними обстрілами ворожої артилерії, мінометів, КАБів, FPV-дронів тощо. Крім того, тут російські окупанти стали активніше застосовувати техніку, чого, за словами експертів, не було ще певний час тому. Детальніше про ситуацію на цьому напрямку розповіли в “Укрінформ”.
Що експерти говорять про загальну ситуацію на Донеччині
«Вугледар беруть у кліщі. Паршива ситуація. Штурмувати Покровськ сил немає, місто Селидове виявилося їм не по зубах. Тому противник переносить зусилля на південь від Селидового і рветься до Курахового. Проміжні етапи Цукурине та Гостре. Там найжорсткіші бої», – коментує політолог, військовослужбовець 41-ї окремої механізованої бригади Кирило Сазонов.
«На фронті цими днями дуже гаряче. Ворог має тактичні успіхи – окупував Українськ, а також просунувся біля Селидового, Невельського, Желанного Першого (Покровсько-Курахівський напрямок), а також Пречистівки (Вугледарський)», – акцентує керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук.
«Я б не став поспішати з висновками, що, мовляв, це кінець, ворог прорвав оборону. Це не зовсім так. Станом на зараз ситуація по згаданих напрямках ще не апокаліптична, але справді складна. Якою вона буде завтра, післязавтра? Не берусь прогнозувати. Лише рекомендую нашому громадянському суспільству морально та психологічно готуватися до різних сценаріїв», – військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
Що відомо про ситуацію на Вугледарському напрямку
«Російські окупанти зараз мають можливість вийти до КП «Водоканал» біля Вугледара. Це по трасі 05-32 з вулиці Травневої, Дачної та Садової. Зокрема, в районі котеджних селищ біля шахт», – каже Олександр Коваленко.
КП «Водоканал» фактично є вхідними воротами у Вугледар. З цієї локації ворог матиме змогу просуватися в саме місто. Втім, «проблема полягає в тому, що росіяни поступово охоплюють Вугледар не тільки з півдня, де вони форсували річку Кашлагач, а й зі сходу та півночі», – розповідає оглядач.
Окупанти намагаються оточити Вугледар з усіх напрямків.
«Зараз росіяни намагаються через Пречистівку з напрямком на Новоукраїнку закрити ще й західний шлях. У такому випадку наші війська у Вугледарі зможуть отримувати постачання виключно з Богоявленки», – додав пан Коваленко.
Однак і тут є проблема. Після захоплення Водяного і просування в районі шахти імені Сургая російські окупанти мають можливість розвивати наступ у напрямку Богоявленки.
«Якщо буде перерізаний шлях від Богоявленки на Вугледар, то місто дійсно може опинитись в оточенні», – підкреслив експерт.
Ось що каже наступний експерт, Павло Лакійчук: «Вугледар, змінивши тактику, росіяни намагаються охопити з флангів – з півночі і сходу з рубежу Водяне і Микільське, з одночасним наступом з плацдарму на північному березі Кашлагачу. Це загрожує нашій логістиці, і очевидно змусить наші сили відходити на північ – у сторону Богоявленки. Однозначно, коли є вибір між утриманням території і збереженням війська, потрібно обирати другий варіант».
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко наголосив, що українське командування оточення сил ЗСУ у Вугледарі не допустить.
«Якщо стане зрозуміло, що через переважаючі сили ворога і через те, що він задіяв додаткові резерви, то я думаю, що наші війська будуть відходити. Командування дасть відповідний наказ», – пояснює він.
Водночас є й така думка: українське командування може віддати наказ захищати місто, підсиливши його резервами.
На думку аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), за таких обставин окупантам може бути важко боротись за населений пункт, який ЗСУ зміцнювали кілька років: «Якщо росіяни не займуть поселення відносно швидко, російський маневр уздовж флангів Вугледара може також постраждати через початок осінніх дощів, що значно ускладнить просування військ переважно навколо Вугледара».
Та навіть якщо ЗСУ відійдуть з Вугледара, то це не зможе кардинально змінити хід війни у Донецькій області, вважають в ISW. Мовляв, Вугледар не є особливо важливим логістичним вузлом, та й майже всі дороги (Вугледар-Пречистівка, Павлівка-Вугледар, Вугледар-Мар’їнка) – уже під контролем росіян. Окрім останньої – на Богоявленку, яка, попри те, що обстрілюється артилерією ворога, залишається важливою для матеріально-технічного забезпечення ЗСУ.
Втім, з останнім змушені не погодитися, адже важливість Вугледара в іншому – за 18 км на схід від міста проходять залізничні колії, якими російська армія може перекидати війська та техніку по лінії Донецьк-Волноваха і далі на південь.
«Від Вугледара до залізниці – до гілки Волноваха-Мелітополь – приблизно 20 кілометрів. Це означає можливість накриття її (ЗСУ, – ред.) реактивними системами «Град», наприклад, або ствольною артилерією. І саме тому росіяни не використовували цю ділянку. Тому, якщо у них така можливість з’явиться, це дуже покращить їм логістику», – вважає військовий експерт Павло Нарожний.
Що кажуть про ситуацію у Вугледарі військові
Станом на сьогодні, 26 вересня 2024, Вугледар знаходиться під контролем українських захисників. Це підтверджують воїни 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців, які записали відео на тлі знищеного росіянами шахтарського містечка та підписали його: "Вугледар наш".
