Історію Марини Лаушкіної та її родини з Великої Новосілки у Волноваському районі розповіли у виданні Східний Варіант.
Історія родини переселенців з Волноваського району
До повномасштабного вторгнення пані Марина працювала в лікарні, її чоловік був енергетиком. Вони жили у своєму будинку у Великій Новосілці. Діти — Андрій та Евеліна — ходили до школи, де вчились на відмінно. Проте з початком повномасштабного вторгнення все змінилося:
«Перші обстріли почалися дуже швидко. 5 березня 2022 року росія вже стояла за 18 кілометрів від нас, і ми чули, як працює артилерія. Вже 13 березня я з дітьми виїхали на Івано-Франківщину. Через роботу чоловік залишився у Дніпропетровській області, щоб могти працювати далі. Також доглядав за батьками».
Рішення виїжджати далося непросто. Але продовжувати залишатись на Донеччині ставало тільки небезпечніше для родини. Марина з дітьми виїжджали автобусом з перевізниками. Зупинились жити на Івано-Франківщині у дитячому таборі «Сокіл», орендованому компанією ДТЕК для своїх працівників та їхніх сімей.
«Це було безоплатно, ми отримували харчування, і все було добре, поки це тривало, — каже Марина. — Проте потім нам довелося шукати нове місце».
Через рік родина переїхала до чоловіка у село Гаврилівка — це перше село Дніпропетровської області після Донеччини.
«Ми вирішили переїхати, коли лінія фронту почала зміщуватися на нашу користь. Але це був важкий крок. Наразі чоловік продовжує працювати енергетиком, а я не можу знайти роботу за спеціальністю акушерки. Найближчий обласний центр знаходиться за 200 км, їхати щодня туди-сюди нереально», — каже Марина.
Родина не отримує виплат для внутрішньо переміщених осіб, оскільки Марина працездатного віку та без роботи. Але можливості працевлаштуватись для неї тут немає.
Евеліна та Андрій продовжували навчання онлайн під час повномасштабного вторгнення.
«Наші діти добре вчаться, син закінчив школу на золоту медаль, донька теж відмінниця. Але їм бракує соціалізації, спілкування з однолітками».
Пані Марина також поділилася корисним ресурсом, який допоміг її донці у навчанні під час війни. Йдеться про програму «Освітній Суп».
«Ми беремо участь у програмі вже вдруге, — говорить Марина. — Спочатку вивчали українську мову та математику. Зараз теж проходимо курс навчання по цих предметах».
Програма допомагає дітям заповнювати прогалини в знаннях та готує до майбутніх іспитів. У межах програми діти проходять 8-тижневі безоплатні додаткові онлайн-заняття по 45 хвилин зі шкільних предметів, які допомагають дітям підтягнути знання, та надають школярам соціоемоційну підтримку. Більше про “Освітнійу Суп” можна дізнатись за посиланнням.
