Федорівка Волноваського району Донецької області перетворилася на територію, де неможливо жити. Постійні обстріли, зруйновані будинки та повністю знищена інфраструктура змусили мешканців покинути свої домівки. Серед них — родина Ольги Константинової, яка виховує дитину з інвалідністю. Історію родину розповіли у виданні "Суспільне Полтава".
Пізніше нам стало відомо про похибку колег, яку видання Волноваха.City продублювали й у цей матеріал. Йдеться про згадку так званої окупації Федорівки, якої за словами представниці Комарської СВА Анастасії Островської, не було. Просимо вибачення у мешканців Федорівки за цю прикру помилку. Хай окупація ніколи не торкнеться вашого села та хай скоріше над нами засяє мирне небо! Не робить помилок лише той, хто нічого не робить. Дякуємо вам, наші читачі, що ви з нами та допомагаєте нам ставати кращими!
З повагою, журналісти Волноваха.City
Не робить помилок лише той, хто нічого не робить. Дякуємо вам, наші читачі, що допомагаєте нам ставати кращими!
Спогади про Федорівку
Переселенка Ольга КонстантиноваФото: Суспільне Полтава
"Ми трималися до останнього, але коли почалися сильні бомбардування, удари були постійними, будинки руйнувалися — обирати не доводилося", — згадує жінка. Наприкінці лютого 2024 року ситуація стала критичною — обстріли посилилися, російські війська наступали, і людям довелося залишити все, що було нажито роками.
Особливо складним рішення про евакуацію стало для родини Константинових через їхню особливу ситуацію — дитина з інвалідністю потребувала спеціальних умов та догляду, які в умовах активних бойових дій забезпечити було практично неможливо.
"Все наше село виїхало повністю", — згадує жінка.
Перший крок до нового життя
4 березня 2024 розпочався новий етап у житті Константинових. Саме цього дня вони прибули до села Нова Галещина в Кременчуцькому районі Полтавської області.
Евакуація стала можливою завдяки українським військовим, які допомогли родині з дитиною з інвалідністю покинути небезпечну територію.
"Приїхали військові й нас з дитиною-інвалідом та чоловіком евакуювали", — з вдячністю згадує Ольга момент порятунку.
Сім'ю розмістили у місцевому гуртожитку, де створені всі необхідні умови для тимчасового проживання переселенців.
"У гуртожитку люди забезпечені всім необхідним: є душові кімнати, туалети, пральня. На кухні є мультиварка та м'ясорубка", — розповідає адміністраторка гуртожитку Маргарита Торгашова.
Адміністраторка гуртожитку Маргарита ТоргашоваФото: Суспільне Полтава
Допомога на новому місці: фізична та психологічна підтримка
Адаптація на новому місці — складний процес, особливо для людей, які пережили травматичний досвід війни та вимушеного переселення. Саме тому важливу роль у підтримці родини Константинових та інших евакуйованих відіграє гуманітарна місія "Проліска".
"Наразі проводиться оцінка потреб переселенців у соціальних послугах, допомагаємо з оформленням документів, отриманням статусу внутрішньо переміщеної особи", — пояснює волонтерка гуманітарної місії Анна Євтушенко.
Волонтерка гуманітарної місії Анна ЄвтушенкоФото: Суспільне Полтава
Особливу увагу приділяють психологічному стану евакуйованих.
"Нашим спеціалістам важливо оцінити психологічний стан людей, адже переїзд є великим стресом", — наголошує Анна.
Для родини Константинових, яка провела два роки в окупації під постійними обстрілами, психологічна реабілітація не менш важлива, ніж матеріальна допомога.
Невизначене майбутнє
Нова Галещина стала для Ольги, її чоловіка та дитини тимчасовим притулком, місцем, де вони можуть перевести подих та оговтатися від пережитого. Але чи стане це село їхнім новим домом, чи повернуться вони колись до рідної Федорівки — питання, на яке поки що немає відповіді.
