Журналісти Волноваха.City створили анонімну анкету для мешканців Волноваського району, де наші земляки, незалежно від того де вони знаходяться, мають можливість поділитися свідченнями про злочини російських окупантів. Сьогодні ми публікуємо історію першої людини, яка розповіла про втрати та болі, які їй довелося пережити внаслідок російської агресії.
Попри те, що опитування було анонімним, вчителька з Іванівки (Волноваський район, Донецька область) Ірина Почанкіна вирішила не приховувати своє ім'я та розповіла всю правду про злочини російських окупантів та про жахи війни, які вона пережила через російську агресію. Далі без зміни тексту публікуємо її відповіді на питання нашої анкети.
Спогади про початок повномасштабного вторгнення та про злочини російських окупантів
Я жителька села Іванівки Волноваського району Почанкіна Ірина Вікторівна, яка зазнала тортур, насилля і жорстокості окупантів на початку війни. Наше село десять днів на початку березня 2022 року обстрілювали гарматами вороги, намагаючись зруйнувати будівлі та вбити людей. 11 березня 2022 року окупанти, зайшовши в село, закатували і розстріляли моїх синів-атовців Почанкіна Віталія Володимировича і Почанкіна Володимира Володимировича.
Фото: Волноваська ВЦА
Фото: Волноваська ВЦА
Мої діти стали першими на захист села і допомагали нашим військовим 53 механізованій бригаді та 36 морської піхоти знищити гаубицю рашистів та знищуючи ворогів за селом. Стрімкий відступ наших військових почався вночі 10 березня. Синів не забрали із собою, хоч і обіцяли. Так мої хлопчики опинилися в окупації. Всього на декілька годин! І загинули, як герої! Вічна шана і пам'ять моїм синам, яким навічно 36 і 31 рік...
Спогади про людей, яких забрала російська агресія
У нашому населеному пункті Іванівці проживали молоді хлопці, мої колишні учні, які віддали життя внаслідок російської агресії: Божий Влидислав, Заболотний Артем, Будько Валерій, Липовецький Іван, Синиця Максим та мої сини Почанкін Віталій Володимирович і Почанкін Володимир Володимирович. Вічна шана і пам'ять Героям України!
Життя в окупації та евакуація
Після поховання моїх синів у садку біля хати я була дуже хвора і немічна. Лікарня у Волновасі розбомблена, ліків не було. Певний час я проживала у моєї матусі Лях Олени Павлівни у селі Веселе. Вона практично витягла мене з того світу! Моя мамочка померла в окупації 23 травня 2023 року без відповідного лікування. Практично всі лікарні окупованого Донецька були забиті рашистами і хворих українців не приймали, а якщо й лікували, то без відповідних медикаментів. Моя мама не вижила без належного лікування. Її вбили окупанти! Окріпши, я повернулася в село Іванівку, щоб впорядкувати могилку дітей біля хати і опікуватися котами, яких у мене на той час було 20. Наприкінці квітня мене арештувало МГБ Донецька, проводило допит, погрожували тюрмою на 25 років за доносом, написаним моєю кумою, хрещеною вбитого сина Володимира, Корпесьо Галиною Іванівною. На допиті мене принижували, обіцяли знищити. Саме після цього допиту я вирішила виїхати з окупації. Щоб вижити! Щоб розповісти про подвиг моїх дітей. Я не була впевненою, що доїду до України живою, але старший син дзвонив і говорив, що я сильна, що я маю справитися. Я знала, що рашисти мене б не залишили живою. Я виїхала заради мертвих дітей, заради справедливості, бо я українка.
В окупації я перебувала три місяці і на початку червня виїхала через Європу в Україну. Пролікувавшись у Львові, я переїхала жити до сина Андрія, який теж взяв до рук зброю та став на захист Вітчизни. Як ВПО перебуваю вже понад три роки. Встановила у суді факт смерті хлопчиків. Їх визнано цивільними, які взяли до рук зброю та стали на захист України! Маю посвідчення члена сім'ї загиблих захисників України. Моя мрія повернутися додому на звільнену територію, перепоховати синів з честю на щиті, відвідати могилу нені і залишитися жити у рідному селі біля рідних могил.
Як ви можете поділитися власними свідченнями
Своїми спогадами ви можете поділитися в нашій анкеті:
Будь ласка, якщо у вас є про що розповісти, зробіть це. Ваші свідчення цінні для нас та майбутніх поколінь!
