Ольга Бондар вивезла дітей з охопленого вогнем Маріуполя, втратила дім — і почала нове життя у Хмельницькому. Там вона опанувала нову професію і стала водійкою тролейбуса. Згодом її робота перетворилася на щось більше — символ підтримки, віри й очікування повернення сина з фронту. Історію переселенки розповіли у «Суспільне Хмельницький».
Втеча з Маріуполя — коли довелося залишити все
Навесні 2022 року Ольга разом із двома молодшими дітьми — Артемом і Нікою — змогла виїхати з Маріуполя.
Місто, яке згодом стане символом руйнування і трагедії, залишилося позаду.
— «Вона втратила дім, але не втратила внутрішній стрижень», — розповідає директор КП «Електротранс» Сергій Бобух.
Старший син Олексій у цей час уже служив у Збройних силах України.
Ольга Бондар і Сергій БобухФото: "Суспільне Хмельницький"
Нове життя у Хмельницькому — інша професія
Опинившись у новому місті, Ольга не чекала.
У травні 2022 року вона пішла навчатися на водійку тролейбуса.
Вже у вересні — вийшла на маршрут.
Згодом:
- отримала найвищий, перший клас кваліфікації;
- відкрила категорію «D»;
- опанувала керування великими автобусами.
«Тролейбус перемоги» — більше, ніж робота
Згодом її тролейбус став впізнаваним.
Ольга власноруч прикрасила салон:
- патріотичними написами;
- символікою;
- квітами.
— «Це її молитва за сина і за Маріуполь», — пояснює керівник підприємства.
Кожен рейс для неї — не просто робота, а особиста місія.
Син на фронті — мотивація жити і працювати
Старший син Олексій служить у ЗСУ.
Це визначає внутрішню мотивацію жінки.
— «Він захищає країну, а вона тримає стрій у тилу», — кажуть колеги.
За словами директора підприємства, її історія — це не лише про символіку на транспорті.
— «У кожному її русі читається: мій син боронить країну, а я маю бути гідною його тут».
