Ксенія Конюшок — учениця Сонячної школи Хлібодарівської громади Донецької області — цьогоріч склала Національний мультипредметний тест (НМТ) з результатами: 200 балів з історії України, 191 — з української мови, 185 — з англійської та 173 — з математики. За плечима дівчини — евакуація з рідного Вільного, роки онлайн-навчання та власна залізна дисципліна. Вона розповіла Волноваха.City, як готувалася до тесту, що найбільше лякало напередодні і який меседж хоче передати одноліткам, які залишилися на тимчасово окупованій території.
"Не таке страшне, як малюють"
Перед НМТ Ксенія найбільше переживала не так за зміст завдань, як за організаційні моменти — чи не зависне система, чи не оголосять тривогу просто серед тесту тощо. Проте ці хвилювання на щастя виявилися даремними.
— Я боялася, що інтерфейс буде якимось незрозумілим, що я не знатиму, куди тиснути, щось не там натисну. Але в цьому плані все виявилося зрозумілим. Ми писали відразу в укритті, тому не доводилося постійно ходити туди-сюди під час тривог. Мені в цьому дуже пощастило, — розповідає Ксенія.
Найважчим моментом усього тестування для дівчини виявилася перерва між блоками.
— Двадцять хвилин бездіяльності, коли навколо всі обговорюють завдання, — і ти починаєш сумніватися у власних відповідях... Я якраз не встигла перевірити математику повністю. Якби лишилося хоча б десять хвилин, я б напевно, змогла знайти помилки в певних завданнях і підвищити свій бал. Але часу просто не вистачило. Через це на перерві я дуже розхвилювалася. Це були найважчі двадцять хвилин, — зізнається дівчина.
Натомість другий блок — з історією — дався їй напрочуд легко. На виконання завдань у Ксенії пішло близько п'ятнадцяти хвилин, після чого юна пані тричі все перевірила, але жодної відповіді не змінила.
Ксенія КонюшокФото: Ксенія Конюшок
Як готуватися до НМТ — особистий рецепт
Підготовка до НМТ тривала системно і по кількох напрямках одночасно. З англійської мови Ксенія відвідувала онлайн-курси всеукраїнської школи "ЗНО Hub" — із вересня, впродовж усього навчального року.
— Викладач давав імітації у форматі НМТ, але складніші — і за лексикою, і за структурою завдань. Коли я прийшла на реальний іспит, усе здалося набагато легшим. Відповіді були досить прямолінійними, — пояснює вона.
З математики Ксенія займалася з учителькою зі своєї школи — Вірою Миколаївною, яка дистанційно викладає в Сонячній школі Хлібодарівської громади, в якій після евакуації навчалася дівчина. А в січні, зрозумівши для себе, що потребує більше практики, додатково записалася ще й на математичний курс "ЗНО Hub".
— Математика — це дуже практична наука. Моя вчителька добре пояснювала предмет, але мені хотілося ще більше різноманітних завдань, різних за складністю. Це дало можливість зрозуміти, що взагалі може зустрітися на тесті, — каже випускниця.
Окремо варто відзначити підготовку з української мови. За словами мами Ксенії — Олени Конюшок — у цьому предметі особливу роль відіграла Інна Войтенко, вчителька української мови та нинішня директорка школи.
— Інна Миколаївна дуже вірила в Ксюшу, вони разом працювали, і вчителька дуже її підтримувала. Вона каже, що Ксюша — унікальна дитина... На підготовку по українській мові ми не витратили ні копійки. 191 бал — це чисто навчання в школі, заслуга Інни Войтенко і, звісно, моєї доньки, — розповіла пані Олена.
Сама Ксенія додає, що лише завдяки підтримці цієї вчительки вона змогла вийти на такий високий результат.
Онлайн-навчання — більше плюсів, ніж мінусів
Більшу частину шкільного навчання Ксенія провела в онлайн-форматі — через евакуацію та виклики повномасштабної війни. І оцінює цей освітній досвід досить позитивно.
— "Дистанційка" дає більше простору і свободи. Ти можеш сконцентруватися на тому предметі, який тобі більше потрібен. В очній школі ти вісім годин сидиш на всіх уроках підряд. А онлайн — ти вдома, у тебе гнучкіший графік, — пояснює випускниця.
Водночас Ксенія визнає, що дистанційне навчання підходить не всім.
— Щоб гарно навчатися онлайн і реально чомусь навчитися, треба бути дисциплінованою і самоорганізованою. Оскільки тебе набагато менше контролюють вчителі та батьки, доводиться самій себе штовхати. Я підтримую таку філософію: хто хоче вчитися — буде вчитися й онлайн, а хто не хоче — не буде навчатися й очно, — каже вона.
Мама Ксенії підтверджує: вона майже не втручалася в навчальний процес доньки.
— Мені стало зрозумілим ще в молодших класах, що вона дуже відповідальна і сама буде вчитися. Моїм завданням було підтримувати всі її ініціативи. Вона сама знаходила курси, домовлялася з вчителями, просила тільки оплатити. Аби була здорова — ось що для мене головне, — каже Олена Конюшок.
Евакуація і табличка "Діти"
Старші класи школи для Ксенії збіглися з повномасштабним вторгненням росії. Родина евакуювалася з рідного Вільного — і цей досвід назавжди залишився в пам'яті.
— Найжахливіший і найяскравіший спогад — це коли ми їдемо у машині і я бачу на вікнах аркуш А-4 з написом "Діти". У думках я намагалася переконати себе, що все нормально, що ми просто кудись ненадовго їдемо. Але я не могла — бо ця табличка говорила: ні, це не звичайна поїздка, не все як зазвичай, — ділиться переселенка.
Після евакуації близько двох місяців у неї не було змоги нормально навчатися. Потім — місяць у місцевій школі, а від восьмого класу дівчина продовжила навчатися дистанційно у Сонячній школі Хлібодарівської громади.
— Прогалини в знаннях — це неминуче для всіх учнів, які на собі відчули що таке російська агресія та евакуація з рідного дому, але я впевнена, що повномасштабне вторгнення зробило нас тільки сильнішими та свідомішими, — говорить вона.
Ксенія впевнена, що продовжувати навчання у школі у ці важкі часи їй допомогла не лише підтримка рідних, а і розуміння, що вона — не сама в освітньому процесі.
Меседж тим, хто залишився
Ксенія знає випадки, коли родини з дітьми з ТОТ виїжджали на підконтрольну Україні частину країни, але, через якісь свої причини, потім поверталися назад. І хоче сказати їм ось що:
— Нормального життя в окупації ніколи не буде. Вас чекають тут. Ви тут потрібні.
Майбутнє Ксенія планує пов'язати з журналістикою. Серед університетів, які вона розглядає, — Харківський національний університет імені Каразіна та Маріупольський державний університет, який після 2022 року релокувався до Києва.
А майбутнім випускникам, які ще тільки починають готуватися до НМТ, вона радить:
— Я знаю, що фраза "не бійся" не дуже допомагає. Мені теж не допомагала, коли її казали інші. Просто розумійте, що НМТ — це всього-на-всього етап у житті, який просто треба пережити. Робіть усе від вас залежне. І пам'ятайте, що результат тесту не визначають вас як людину і навіть не завжди є відображенням ваших справжніх знань та навичок, — підсумовує Ксенія Конюшок.
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
