Уродженка Волновахи Олена Самохвалова евакуювалася з міста навесні 2022, переживши два тижні під обстрілами. Сьогодні дівчина створює одяг в Дубаї та продає його до модних крамниць Італії й Іспанії. У розмові з журналістами Волноваха.City вона розповіла про власний шлях від моделінгу до власного бренду.
Від моделі до дизайнерки
Олена почала пробувати себе в модельному бізнесі ще до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Наприкінці 2021 вона взяла участь в українському проєкті BRANDFACE і саме тоді вперше зблизька побачила фешн-індустрію, познайомилася з дизайнерками та дизайнерами, почала розуміти, як влаштована ця сфера зсередини.
Ідея власного бренду з'явилася не в Україні, а в Дубаї, куди жінка вперше переїхала у жовтні 2021. За її словами, поштовхом стало бажання мати якісну вишиванку, яку було майже неможливо знайти в Арабських Еміратах на той момент.
“Я хотіла вишиванку, і розуміла, що в Дубаї немає такої речі, щоб вона була красива, саме українська, якісна, носибельна”, — каже Олена.
Так народилася ідея першої колекції під назвою Slavic Soul (“Слов'янська душа”) — з вишивкою та поєднанням традиційних орнаментів.
Як народжується образ
Процес створення моделі одягу займає, за словами героїні, кілька годин і залучає кількох людей. Бренд HUMANITAS вона розвиває разом із подругою та партнеркою Катериною Писаревою, яка також родом з Волновахи.
Олена та Катерина
Свою частину роботи Олена описує так:
"Оскільки сама я малювати професійно не вмію, я роблю так: ретельно прописую образ, який бачу у голові, а потім "малюю" його за допомогою штучного інтелекту — ChatGPT. Готовий ескіз далі потрапляє до майстринь, які створюють лекала та шиють перші зразки".
Далі процес вибудовується поетапно:
- підбір тканини під конкретну модель;
- пошиття першого зразка одного розміру;
- затвердження лекала та моделі;
- градація розмірів;
- запуск у пошиття партії.
У колекціях переважають натуральні тканини: бавовна, льон, іноді шовк тощо. Бренд відшиває: сукні, костюми, спідниці, шорти. Найбільший попит має костюм з піджаком із червоним принтом — його виготовляли навіть на індивідуальне замовлення.
Фото: __katerina_pisareva__\Instagram
Показ із крилами в кольорах Українського Прапора
Окремо героїня згадала свій вихід на подіумі, де представляла Україну у виході традиційних нарядів — у сукні власного бренду та крилах, виконаних у кольорах українського прапора.
“Крила справили справжній фурор. Коли я вийшла після показу, до мене підбігла неймовірна юрба людей — усі хотіли сфотографуватися, говорили дуже приємні слова підтримки України”, — розповіла вона.
За її словами, серед авдиторії було чимало українців, для яких цей вихід став своєрідною підтримкою духу.
Власний досвід замість профільної освіти
За словами дизайнерки в неї немає профільної освіти. Своєю “школою” вона називає життєвий досвід і спілкування з успішними підприємцями, яких у Дубаї, за її спостереженнями, вистачає.
“Я завжди намагалася перебувати там, де дуже успішні люди. Переймала їхній досвід і навчалася методом проб і помилок. До того ж я щиро впевнена в тому, що якщо людина має сильне бажання займатися якоюсь справою, вона знайде можливості та навчання, аби цього досягнути. Незалежно від віку”, — пояснює дівчина.
Як вести бізнес у Дубаї — податки, інвестори та відсутність перевірок
Говорячи про переваги ведення бізнесу в Еміратах, Олена виділила кілька факторів:
- оподаткування;
- відсутність мовного бар'єра — достатньо рівня англійської B1–B2, оскільки більшість мешканців Дубая — експати;
- відкритість до бізнес-ідей — інвесторів там багато, регулярно проходять конференції, де можна презентувати проєкт;
- мінімум бюрократичних перешкод — якщо діяти за офіційною процедурою і вчасно продовжувати ліцензію, зайвих перевірок немає.
Підтримку від держави дизайнерка не отримувала — фінансування вона залучала через приватних інвесторів, оскільки, за її словами, ця процедура простіша за державну, яка потребує більше документів.
Пауза через обстріли й загублена колекція
Зараз бізнес Олени переживає непростий період. Коли Дубай, за словами жінки, потрапив під ракетні удари, вона чекала на постачання пошитої колекції — і досі її не отримала. Нагадаємо, наприкінці лютого та на початку березня 2026 Дубай та інші міста ОАЕ зазнали регіональних ескалацій і повітряних атак на тлі загострення конфлікту за участю Ірану.
“Це втрата певних грошей, часу і багато-багато всього. Але я не здаюся, думаю, що все вирішу. Просто потрібна невелика перерва”, — зазначила вона.
Паузу дизайнерка пояснює й особистим виснаженням — після запуску бренду вона одночасно виховувала двох дітей та вкладала в справу багато сил.
Олена зі своїми діткамиФото: Instagram
Продажі
Пошиття зразків відбувається в Дубаї, а основні партії — у Туреччині. Наразі одяг продають через контракти з бутиками в Італії та Іспанії — за умовами угоди, протягом півроку колекція реалізується виключно там.
У перспективі вона планує вийти на Fashion Week як самостійна учасниця та розширити продажі, зокрема в Дубаї.
“Носимо сенси, а не просто одяг”
Дизайнерка наголошує, що бренд для неї — не лише про естетику. Слоган HUMANITAS звучить так: “Ми не носимо одяг, ми носимо сенси”.
Українська тема присутня в перших колекціях бренду найбільш явно — через вишивку та символіку. У планах дизайнерки — розширити ідею і звертатися до культурної спадщини різних народів.
"Довгі роки я знецінювала все, що робила й чого досягала. Кожного разу, коли підіймалася вище, говорила собі: "Цього недостатньо. Можна було краще". Але одного дня я чесно запитала себе: хто я? Я — дівчина з маленької Волновахи на Донеччині. Виросла у звичайній родині. Батька втратила, коли мені було 11 років, а згодом роками зазнавала булінгу від вітчима. Я прогулювала школу, пережила плітки, заздрість, болюче перше кохання. Якщо дивитися лише на початок моєї історії, ніщо не віщувало "успішного майбутнього". Та сьогодні мені 30 років. Уже п'ять років я живу в Дубаї, виховую двох дітей, розвиваю власний бізнес, володію трьома мовами, побувала більш ніж у 15 країнах і маю величезний життєвий досвід. Так, мені ще є куди рости. Але вперше я сказала собі: "Дякую". Я більше не знецінюю себе. Я приймаю весь свій шлях, вдячна минулому — навіть за біль, бо саме він зробив мене сильнішою. І хочу, щоб кожен, хто зараз недооцінює себе, теж зміг прийняти, визнати й полюбити власний шлях. Це не слабкість, а справжня доросла сила", - підсумовує Олена Самохвалова.
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
