Євген Молчанов відвідав понад 20 міст, мандруючи автостопом. Для Волноваха.City він розповів про свої пригоди та поділився актуальними порадами для людей, які планують подорожувати безкоштовно.
Першу подорож автостопом Євген Молчанов здійснив у 20 років — поїхав з Харкова до друзів в Київ.
“Тоді я не зовсім розумів що таке автостоп. Подивився декілька відеоблогів мандрівників, озброївся ентузіазмом та вирушив в дорогу. Перша проблема, з якою я тоді зіштовхнувся — знайти місце, де мене зможуть “підібрати” водії. Якщо хтось знає Харків, перша моя спроба була біля станції “Холодна гора”. Я простояв там хвилин з 20 не розуміючи, чому водії не зупиняються. Виявляється, що частина людей просто повертали в інший бік, а вантажівки взагалі їздять іншою дорогою. Тож порадившись з місцевими водіями, я виїхав за місто, на трасу. Через 15 хвилин зупинилася моя перша вантажівка і впродовж 6 годин я був вже у Києві”, - розповів Євген.
Євген Молчанов
Найчастіше хлопець подорожував автостопом до Києва, Дніпра та Харкова. Але найбільший досвід мандрівник здобув завдяки подорожі на музичний фестиваль KUBANA в Анапі.
“У студентські роки я любив передачі про мандри. Одна з таких — "Орел і решка". Прожити на золоту карту міг кожен, а спробуй прожити на 100 доларів. Цим мене і надихала авантюра подорожей автостопом — пригоди та пізнання чогось нового та невідомого. Попередньо я розробив план подорожі до Анапи, в якому позначив міста, в яких мені б хотілося побувати та відпочити. Вони здебільшого збігалися з місцями проживання моїх одногрупників, які запрошували до себе у гості. Маршрут пролягав з Харкова через Дніпро, Запоріжжя, Джанкой, Алушту, Судак та Керчь.
Після фестивалю я вирішив продовжити подорож та поїхав до родичів у Тихорєцьк (Краснодарський край). Вони були приємно здивовані моїм візитом, попри те, що я довго туди добирався та приїхав до них пізньої ночі, весь зарослий, голодний та з наметом за плечима.
До Волновахи повертався вже через Таганрог та Маріуполь. Це, мабуть була моя найдовша поїздка,”- розповів мандрівник.
Євген Молчанов, фото з особистого архіву
За словами Євгена, сутність автостопу полягає в безкоштовних подорожах, але під час декількох поїздок він помітив, що деякі водії просять оплатити дорогу.
“Як я зрозумів, в автостопі є негласні умови:
- якщо ти ловиш машину стиснувши долоню в кулак, а великий палець догори, типу показуєш “лайк”, то водій бачить, що ти без грошей та підвозить просто так, бо людина хороша;
- якщо ти стоїш, тримаючи руку з відкритою долонею, це ніби-то говорить про те, що ти можеш заплатити за дорогу. Тому краще перед тим, як сідати в машину, попередити водія, що ви без грошей — про всяк випадок”, - розповів Євген.
Навіть якщо подорож безкоштовна, водій, який підбирає автостопника, отримує свою "плату" шляхом гарного настрою і цікавого спілкування. Розмова з попутником — гарний спосіб розвіяти дорожню нудьгу і не "клювати носом" за кермом. Найкращі автостопники — це доброзичливі, товариські та усміхнені люди. Тому розмовляйте з водієм, питайте про щось і розповідайте цікаві історії — саме для цього вас беруть в дорогу.
Під час подорожей може трапитись будь-що. Головне пам'ятати, що з будь-якої ситуації є вихід.
“Їхав я якось на фурі вночі до Києва. Коли до міста залишалось кілометрів десь 150, мій водій вирішив зупинитись біля заправки, поспати 4 годинки. Запропонував і мені переночувати на пасажирському сидінні, але я відмовився, бо дуже поспішав. Щоб “зловити” нову попутку довелося сильно махати руками, щоб в темну пору доби мене хоч хтось помітив. Мені пощастило — стояв там лише хвилин з 20”, - розповів Євген.
Євген Молчанов, фото з особистого архіву
Пригоди — це частина подорожей автостопом. Але усюди є добрі люди, які допоможуть.
“Була цікава ситуація під час подорожі до анексованого Криму. З планшетом в руках я їхав з Новоолексіївки до кордону аж трьома машинами. До речі люди там дуже хороші та добрі. Коли я вже підходив пішки до кордону, зрозумів, що залишив свій планшет в одного зі своїх водіїв. А найцікавіше, що контакти та вся інша інформація про знайомих, які мене чекали у Криму, залишилась на тому планшеті. Прийшло усвідомлення того, що тепер я ніяк не зможу їх знайти та з ними зв'язатися. Я розумію, що потрібно повертатись та шукати чоловіка, який підвозив мене на вантажівці. Пройшовши кілометрів шість до того села, де він повернув, я почав шукати людей, щоб запитати хто його бачив. Натрапив на сторожа, який охороняв якесь поле та запитав в нього про "фуру". Він відповів, що бачив. Виявляється, що машина поїхала за насінням і йти до того місця ще 10 кілометрів. Я вже хотів було піти, але сторож зупинив мене. Казав, почекай, хвилин через 20 повернеться. Так і простояли ми з Олексієм Михайловичем десь пів години, біля того поля. Коли повертається мить мого щастя - "фура". Дяка Богу, мій планшет був там. Водій віддав його мені та ще раз й до кордону підкинув”, - розповів хлопець.
За словами Євгена поганих водіїв він не зустрічав. Дехто з далекобійників в дорозі навіть годував його бутербродами та підігрівав чай на пальнику.
Євген надав корисні поради для тих, хто планує подорожувати автостопом:
Євген Молчанов, фото з особистого архіву
- Перший і найважливіший момент – правильно обирай місце. Ти не зможеш доїхати навіть з Волновахи до Маріуполя, якщо почнеш “стопити” машину, наприклад, в центрі міста. Спершу тобі треба дістатися до траси - там більше шансів, що тебе підвезуть. Але все одно готуйтеся до того, що вас можуть підібрати не одразу.
- Візьміть із собою в дорогу декілька листів картону, щоб писати на них ваш пункт призначення.
- Озбройтеся посмішкою та декількома цікавими історіями.
- Візьміть із собою в дорогу трохи води, їжі, предмети гігієни, речі першої потреби. Якщо в дорозі вас застане ніч — візьміть ще якусь теплу кофтинку.
- Якщо хочете поїхати автостопом за кордон, то краще їхати з кимось. Безкоштовне житло на кілька днів можна знайти у людей за допомогою сайту CouchSurfing, а якщо є гроші, можна заздалегідь забронювати перевірене недороге житло на сайті booking.com. Також завжди є варіант подорожувати з наметом.
