росія вперше поширила вибори до Державної думи на території, які окупувала після лютого 2022 року. На окупованій частині Донеччини голосування тривало з кінця серпня, а основними днями оголосили 18–20 вересня. Волноваху включили до так званого “Донецького округу №14” — разом із Маріуполем, а також із Покровськом та Добропіллям, які росія не контролює. Уже за тиждень до офіційного старту окупаційна “виборча комісія” звітувала, що по домівках їздять 699 мобільних груп — 1398 осіб. А вранці першого дня голосування та сама “комісія” заявила про близько 75% виборців, які нібито вже проголосували. У Волноваха.City зібрали те, що відомо про підготовку і перебіг цього голосування та про його правові наслідки для людей, які залишаються в окупації.
Партквитки для освітян, соцпрацівників і держслужбовців
Партійну мережу окупаційна адміністрація почала розбудовувати задовго до виборів до Держдуми, і робила це публічно.
26 травня 2023 року очільник окупаційної адміністрації Волноваського району повідомив у своєму Telegram-каналі про “першу церемонію вручення партійних квитків Єдиної росії”. Захід відбувся на лічильній дільниці попереднього голосування — внутрішньопартійного відбору кандидатів перед місцевими псевдовиборами, які окупанти провели у вересні 2023 року.
Скрин з проросійського Telegram-каналу
Далі вручення стали регулярними. В одному з наступних дописів той самий посадовець перелічує, хто поповнив лави партії: “викладачі, соціальні працівники, державні службовці”. На фотографіях з інших публікацій квитки отримують працівниці й працівники культури, а одна з церемоній проходить у приміщенні управління праці та соціального захисту населення адміністрації Волноваського району. У селі Миколаївка квитки та нагрудні значки вручали під час зустрічі з працівниками сфери культури й освіти.
Партійні й адміністративні посади при цьому поєднуються. Звітуючи про участь у VI конференції Донецького регіонального відділення “Єдиної росії”, керівник окупаційної адміністрації району називає у складі делегації голову Волноваської муніципальної ради, виконавчу секретарку партії Надію Заіченко та керівника місцевої філії водоканалу. За даними російського реєстру юридичних осіб, Надія Заіченко з січня 2024 року очолює управління освіти адміністрації Волноваського муніципального округу.
Ця практика не є винятково волноваською. Центр національного спротиву фіксував нарощування видачі партквитків “Єдиної росії” на всіх тимчасово окупованих територіях.
Паспорт як умова доступу до виплат
Паралельно діяв інший механізм. Указом від 20 березня 2025 року володимир путін зобов'язав громадян України, які перебувають у росії та на тимчасово окупованих територіях і, на його думку, не мають законних підстав для перебування, до 10 вересня 2025 року «врегулювати своє правове становище» або виїхати. Доступ до базових послуг при цьому давно прив'язали до російського паспорта. У доповіді Генерального секретаря ООН від 6 серпня 2025 року зафіксовано, що мешканці окупованих територій мусять мати російське громадянство, аби отримувати пенсії. Моніторингова місія ООН з прав людини у звіті за період із грудня 2024-го по травень 2025 року констатувала, що нові російські закони та укази обмежили доступ до пенсій і медичної допомоги для людей без російського громадянства. Дослівна цитата у перекладі Волноваха.City:
"На окупованій російською федерацією території України російська влада посилила тиск на місцевих мешканців, змушуючи їх приймати громадянство російської федерації або залишити цю територію. Це супроводжувалося ухваленням нових законів та указів, які обмежували доступ до базових послуг, як-от пенсійного забезпечення та медичної допомоги, для осіб без громадянства російської федерації або без зареєстрованого постійного проживання. Окупаційна влада також застосовувала адміністративні штрафи до мешканців за законні прояви української культурної ідентичності або за критику влади, паралельно посилюючи практику експропріації приватної власності, переважно тієї, що належить внутрішньо переміщеним українцям, що є порушенням норм міжнародного гуманітарного права".
Місцева “рада” і кримінальні провадження
У вересні 2023 року на тимчасово окупованих територіях провели так звані місцеві вибори, за підсумками яких у Волновасі сформували “муніципальну раду” першого скликання — вона фігурує на окупаційних ресурсах як чинна.
25 вересня 2026 року Донецька обласна прокуратура повідомила про підозру в колабораційній діяльності п'ятьом жителям Донеччини, які балотувалися від “Єдиної росії” на тих виборах 2023 року. Серед мандатів, які вони тоді отримали, є мандат так званої Волноваської муніципальної ради.
Понад 74% — станом на десяту ранку першого дня псевдовиборів
Уранці 18 вересня 2026, коли дільниці щойно відчинилися, окупаційна “виборча комісія” оприлюднила відео зі своїм очільником і заявила про близько 75% виборців, які вже проголосували.
Скрин з Telegram
За даними Вільного Радіо, дострокове голосування "для військових" на окупованих територіях почалося з 28 серпня (окупаційні джерела заявляли, що старт "виборів" був з 30 серпня), а для цивільних на Донеччині — з 8 вересня. Увесь цей час містами й селами їздили мобільні групи.
“Ми вирішили йти по-крупному і голосували всі 20 днів, які нам дали по достроковому голосуванню. Наголос зробили на військовослужбовцях. Щоб хлопці на фронті у найтяжчих умовах змогли проголосувати. Ми намагалися рухатися мобільними групами, намагалися маскувати скриньки для голосування”, — заявив очільник окупаційної “виборчої комісії днр” Володимир Висоцький, якого цитує видання “Вёрстка”.
За даними "Суспільне Донбас", Волноваху віднесли до “Донецького округу №14” разом із частиною Донецька, Докучаєвськом, Маріуполем, Кураховим, Мангушем і Великою Новосілкою, а також із Покровськом та Добропіллям, які росія не контролює. Загалом у цьому окрузі заявили про майже 594 тисячі “виборців”.
Скрін з сайту "Суспільне Донбас"
11 вересня, коли до основних днів голосування залишався ще тиждень, очільник окупаційної “виборчої комісії” Володимир Висоцький повідомив у відеозверненні: “Сьогодні на маршрути у нас вийшли 699 мобільних груп — це 1398 осіб”.
Скрин з Telegram
Підсумкову “явку” окупаційна “комісія” оголосила на рівні “понад 81%”. Якщо зіставити ці два показники, на всі три "офіційні" дні голосування припадає близько семи відсоткових пунктів.
Окремо варто зважати на "основу розрахунку". На оприлюдненому відео "посадовець" уточнює, що виходить із чисельності виборців, які були на території “станом на 2025 рік”. Тобто відсотки рахують від оцінки окупаційної адміністрації, а не від задокументованої кількості людей, які залишилися в громадах.
Бюлетені на капотах і адреси, яких не знали
Перебіг голосування задокументували українські та міжнародні медіа. За інформацією Вільного Радіо, разом із членами мобільних груп приїжджали російські правоохоронці або військові зі зброєю, а бюлетені люди заповнювали у дворах — на лавках, столах або навіть капотах автомобілів.
Адреси більшості дільниць не оприлюднювали — дізнаватися їх пропонували через російські сервіси або в самих “комісіях”.
"До нас додому приходили й питали, де голосуватиме кожен член нашої родини — у себе вдома чи на дільниці. Адресу дільниці називали під час спілкування. Відмовлятися від участі у "виборах" напряму було страшно. Але я знаю людей, які казали, що голосуватимуть на дільниці, і просто не приходили", - розповіла журналістам Волноваха.City мешканка Волноваської громади, яка наразі перебуває на ТОТ.
Бюлетень видавали й за українським паспортом з пропискою у Донецькій області.
Скрін з проросійського сайту ДАН (Донецька агенція новин)
А 20 вересня дільниці на Донеччині закрили о 14:00 за московським часом, на шість годин раніше, пославшись на загрозу дронових атак.
Раніше, 17 вересня, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звертав увагу на те, що цими "виборами" росія вкотре намагається створити видимість "нормального життя" на тимчасово окупованих територіях України.
"За "виборчою процедурою" — добре знайомий сценарій окупації. На "вибір" пропонують 10 партій, водночас формування кандидатського пулу на ТОТ контролює ворог. Серед кандидатів — представники окупаційних адміністрацій, російські функціонери, бойовики та учасники збройної агресії проти України. Ще одна показова деталь — дедалі більша непрозорість процесу. Приховуються точні адреси частини дільниць та персональні дані членів виборчих комісій, скасоване відеоспостереження за голосуванням і підрахунком голосів. Усе пояснюють "безпекою". Насправді ж це ще більше ускладнює контроль за тим, що відбувається.
Я, як Омбудсман України, категорично засуджую проведення таких "виборів". Там, де українців переслідують за проукраїнську позицію, катують, залякують і змушують отримувати російські документи, не може бути вільного волевиявлення", - акцентував Лубінець.
Що кажуть підрахунки
25 вересня 2026 року голова Центральної виборчої комісії росії Елла Памфілова офіційно затвердила остаточні підсумки вересневих виборів до Державної думи IX скликання.
За офіційними даними ЦВК рф:
- Явка: офіційно оголошено 59,80% (проголосували понад 67,4 мільйона громадян).
- Результат "Єдиної росії": владна партія отримала рівно 349 мандатів із 450 (140 за федеральним списком та 209 в одномандатних округах). Це забезпечує їй конституційну більшість (необхідний мінімум — 300 місць).
Незалежні аналітики наводять інші оцінки. Видання “Новая газета Европа”, застосувавши метод статистика Сергія Шпількіна, оцінило підтримку партії влади на “чесних” дільницях приблизно у 34%. Тобто очищена від статистичних аномалій цифра виявилася приблизно в 1,7 раза нижчою за офіційну. Реальну загальну явку аналітики оцінюють приблизно у 40%, а видання The Bell — у 36–38%.
Реакція України та світу
Позицію держави було сформульовано ще до початку кампанії. 13 серпня 2026 року Центральна виборча комісія України ухвалила постанову щодо нелегітимності організації підготовки та проведення на тимчасово окупованих територіях України “виборів” депутатів державної думи російської федерації. У документі наголошується, що будь-які результати такого голосування є юридично нікчемними й не створюють жодних правових наслідків.
Іншими словами, ще за місяць до голосування було зафіксовано: хоч би які цифри назвали окупанти, вони не мають юридичної сили ні в Україні, ні за її межами.
17 вересня Верховна Рада 264 голосами ухвалила звернення до парламентів та міжнародних організацій із протестом проти проведення виборів на окупованих територіях.
Рада ЄС заявила, що Європейський Союз не визнає ані проведення цих так званих “виборів”, ані їхніх результатів, а причетні до організації та кандидати підпадуть під санкції.
21 вересня Австралія, Велика Британія, Канада, Нова Зеландія та Норвегія у спільній заяві наголосили, що ці регіони є частиною України й проведення фіктивних виборів не може змінити їхнього статусу. Нагадаємо, резолюцію Генеральної Асамблеї ООН про невизнання спроби анексії чотирьох українських областей у жовтні 2022 року підтримали 143 держави.
26 вересня Президент України підписав указ про санкції проти 44 осіб, причетних до організації виборів на тимчасово окупованих територіях.
Що це означає для людей з Волноваського району
Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова в етері Українського радіо розповіла про незаконне проведення росією цих “виборів” на ТОТ, ризики для їхніх жителів та відповідальність за участь в організації псевдовиборчого процесу.
За словами Альони Луньової, голосування на окупованих територіях відбувається в атмосфері страху і тиску. Росія використовує різні способи організації голосування, які дають змогу контролювати людей, тоді як відсутність незалежного контролю створює умови для масштабних фальсифікацій.
“Голосування — це для російської федерації перевірка на лояльність, але в ситуації, коли Москва і так знає, що населення їй нелояльне, росія запроваджує екзотичні способи голосування, щоб можна було тиснути й контролювати людей”, — зазначила вона.
Альона Луньова наголосила, що українське законодавство передбачає кримінальну відповідальність за участь в організації та проведенні незаконних виборів і референдумів на окупованих територіях, а також за добровільне висування на відповідні посади. Такі дії можуть кваліфікуватися як колабораційна діяльність. Водночас кримінальної відповідальності саме за голосування на незаконних виборах для громадян України немає.
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
