До війни я побував майже на всіх морських курортах Донецької області. Єдиний населений пункт в якому не був до грудня 2020 року - це Сопине. Зате багато чув про прекрасні види та пригоди там моїх друзів там.
Тепер цей населений пункт підпорядкований Волновасі. Тому аби оформити документи на земельні ділянки люди звертаються до Волновахи. Ось чому ми туди поїхали. Хоча й територіально Маріуполь для жителів Сопиного набагато ближче. З Волновахи відстань сягнула 90 кілометрів.
На під"їзді до моря шлагбаум. Молоді військовослужбовці запитують куди ми їдемо. Після того, як називаємо прізвище місцевого мешканця до якого добираємося і показуємо документи, після цього нас пропускають. Прямо Широкине та Бердянське, але ми туди не їдемо!
Колись тут працювали дитячі санаторії. Зараз тут відчувається війна. Місцевих майже не зустрічаємо. Шикарні будинки на околиці, які влітку здавали туристам мають трохи занедбаний вид. "У деяких вже давно не було господарів, бо власники з окупованих територій, - розповідає чоловік, який приїхав на вихідні з дружиною з Маріуполя. - Сусід з Донецька вже давно не був".
Природа тут дійсно гарна. Азовське море, яке можна детально розгледіти з обрива має чудовий вид навіть взимку. Тому закрадається думка приїхати сюди влітку.
Війна внесла свої корективи у життя Сопиного, але маємо надію, що в найближчі роки ми будемо відвідувати все українське узбережжя Азовського моря.
