Питання, як налагодити стосунки з дітьми турбують багатьох батьків. Для Волноваха.City практична психологиня Великоанадольського лісотехнічного коледжу, Олена Насонова, відкрила головні секрети зі своєї практики для побудови довірливих, дружніх стосунків між батьками та дітьми.
Олена Насонова працює з дітьми близько 7 років. Сьогодні її основними клієнтами є студенти (від 15 до 19 років) та “проблемні підлітки”.
Хороші діти — щасливі діти (розповідає Олена Насонова)
Так звідки ж з’являються “проблемні діти”, “групи ризику”, “залежні” та інші форми девіантної поведінки? (від Ред. девіантна поведінка — поведінка, що не вкладається в рамки розуміння більшості людей) Спробую пояснити, чому ж нам іноді так важко з дітьми та що треба робити вже сьогодні, щоб завтра для наших дітей було щасливе.
Проблеми у відносинах досліджувало та досліджує чимало світових та вітчизняних соціологів, психологів та психоаналітиків. Останні дослідження показали, що у середньому мати, яка працює, приділяє своїй дитині 16-18 хвилин на день, 30-35 хвилин у вихідні.
Психологи кажуть: “Всі проблеми родом з дитинства”. Альфред Адлер – австрійський психолог, (його погляди мені дуже близькі) вважав, що велике значення у формуванні структури особистості людини відіграє його сім'я — люди, які його оточують в перші роки життя. А й справді, сім'я – це перший досвід відносин людини.
Рекомендації щасливого батьківства у кризові періоди від пані Олени:
3 -7 років (дитинство, закладання фундаменту довіри між батьками та дитиною):
- Піклуйтеся про себе та свій стан та здоров’я, щоб мати змогу спокійно реагувати на перші прояви характеру дитини. Навчайте дитину самостійності та спілкуйтеся із нею. Контролюйте свої емоції;
- Розмовляйте як із дорослою людиною, але дозуйте інформацію;
- Кажіть правду. Наприклад: “Доню, я втомилася, тому гратися з тобою не буду, поки не перепочину”. Але якщо щось пообіцяли — обов'язково виконайте. Так формується довіра до вас та до соціуму;
- Кажіть про свої почуття: я зараз злий, мені сумно, я люблю тебе, я радію. Будьте чесними та пояснюйте “чому так” і ваша дитина буде вчитися цьому у вас;
- Перед тим, як зробити, питайте: “Чи можна з тобою пограти?”, “Можна увійти до кімнати?”. Поважайте простір своєї дитини;
- Багато обіймайте свою дитину, цілуйте, грайтеся, влаштовуйте дружні прогулянки парком. Ви ніколи не зіпсуєте її любов'ю;
- Робіть зауваження вдумливо та спокійно, щоб не образити та не принизити гідність своєї дитини. Наприклад : “Цього робити не можна, тому що…”.
- Краще не розмовляйте з дитиною, коли ви “на негативі”. Нічого гарного з цього не вийде. Іноді і дитина може кричати на вас — реагуйте рівно приймаючи дитину у гніві. Пам’ятайте, що ви гарні батьки та любите дитину усміхненою і з поганим настроєм однаково.
13-17 років (підлітки, початок юнацтва):
- Зізнайтесь якщо вам складно та шукайте допомогу у рідних, близьких, психолога — це нормально;
- Співробітництво та партнерство є провідною формою у навчанні та вихованні;
- Контроль потрібен, але не принижуйте дитину;
- Обговорюйте з нею важливі теми сім'ї. У дитини вже є обов’язки та відповідальність за їх виконання;
- Формуйте дружні відносини, уникайте авторитарного тону, на кшталт “Як я сказала так і буде!”, адже опір буде ще сильніше. Краще замінити на фразу “А як ти вважаєш, як буде краще? Я також висловлю свою точку зору”. Давайте право вибору;
- Обійми та добрі слова підтримки та любові не будуть зайвими;
- Гумор завжди рятує ситуацію. Жартуйте з дитиною, дивіться разом комедії, фільми;
- Якщо вам довірили таємницю, або поділилися тим, що важливо – ніколи не осуджуйте і не критикуйте дитину, навіть якщо дуже хочеться.
Пам'ятка для батьків:
- Любіть свою дитину, шукайте шляхи до дитячої душі та методи ненасильницького впливу, домовляйтеся з нею, спілкуйтеся, уникайте брехні (вони її відчувають і реагують моментально). Ми були дітьми та підлітками, а от вони ні, а тому це ми повинні їх розуміти й чути, а вже потім вони нас.
- Кожна людина унікальна та неповторна. Кожне життя — це скарб, от і ставтеся так до дітей.
- Пам'ятайте, як би ви не намагалися виховувати найкраще в дитині, її перший приклад — це ви! Виховуйте в собі те, що хочете бачити потім у своєї дитини.
- Тільки ви знаєте, що потрібно вашій дитині — дайте їй це. А якщо не знаєте, просто запитайте її про це.
- А найголовніше правило — частіше обнімайте свою дитину.
