Людмила Бізюкова — вчителька вищої категорії Волноваської школи мистецтв, яка присвятила своє життя музиці. Вже 40 років вона навчає талановитих дітей грі на фортепіано. Для Волноваха.City пані Людмила розповіла про свою роботу та поділилася досягненнями своїх вихованців:
"Знайомство зі світом музики я почала саме з нашої школи. Тут я 8 років навчалась грати на фортепіано. Після закінчення школи, у 15 років я одразу вступила до музичного училища. Під час навчання, у 17 років я почала працювати концертмейстером народних інструментів у Донецькому палаці Молоді “Юність”. Після навчання, у 19 років, я одразу прийшла на роботу до Волноваської музичної школи. Працюючи тут, я заочно закінчила Консерваторію. Мої вчителі тоді подарували мені стільки тепла та любові до своєї справи, що ту любов я й досі дбайливо передаю дітям.
Я дуже рада, що обрала саме цю професію, бо люблю свою роботу, дітей та музику. Грошей можливо комусь би хотілося і більше, але мені вистачає й того, що є. В мене немає мрії поїхати до Індії, Таїланду або Китаю. Для відпочинку мені більше підходять рідні місця. Часто в нас бувають концерти в Одесі, тому ми з дітьми поєднуємо такі поїздки з цікавим відпочинком — то на екскурсію кудись сходимо, то в морі покупаємось. Завжди гарно проводимо час.
Всіх своїх учнів я вважаю талановитими та дуже ними пишаюся. Деякі з них так само як і я пов'язали своє життя з музикою — зараз грають та співають у відомих оркестрах та хорах у багатьох країнах світу. Хто обрав інші професії — все одно продовжують грати для себе. Мої діти — це одна велика родина. Часто мене запрошують на весілля або хрестини, а я плачу, бо всі мені як рідні.
Фортепіано — це унікальний інструмент. Нашим інструментом ми збагачуємо звучання скрипки, кларнету, саксофону та інших музичних інструментів. Сама я вчилася на ньому грати 17 років. Тепер мені подобається вчити дітей так, щоб вони грали як я або навіть краще за мене.
Пані Людмила
Мої вихованці завжди гідно виступають на сцені, займаючи призові місця на міжнародних та всеукраїнських конкурсах, прославляючи Волноваху. Нас усюди знають, як сильних музикантів. Ми об'їздили всю Україну та навіть виступали за її межами, наприклад в Іспанії. До кожного конкурсу ми готуємося дуже відповідально. Під час навчання, коли дитина грає свою партію на одному інструменті, на іншому граю я — партію оркестру. Адже маленькій дитині складно виступати на сцені з живим оркестром та диригентом, без вчителя, коли навколо грають і кларнети, і фаготи, і скрипки, і контрабаси, і відіграти свою партію ідеально. Проте, попри всі хвилювання, у них виходить все чудово. У 2016 році, завдяки найбільшій кількості перемог моїх вихованців, мене навіть визнали кращим педагогом України в галузі музичної освіти.
У своїй роботі я ввела такий цікавий стиль, як бенефіс. Тепер під час концертів ми підкреслюємо емоції від віртуозної гри ще й відповідним відеорядом, щоб показати дитину у всій її творчій красі. Репертуар ми підбираємо завжди різний: і бароко, і класика, і романтизм, і сучасні джазові обробки, тощо. Тобто я намагаюсь змінити нудний класичний підхід до навчання та зробити так, щоб дитині було цікаво. Тому мої учні можуть зіграти не тільки класику, але й сучасні композиції, щоб їх почули та зрозуміли всі люди, незалежно від наявності музичної освіти. На приклад, мій учень, Сашко Логутов, мандруючи з родиною в інші країни, міг в будь-якому готелі зіграти на піаніно так, щоб йому аплодували всі гості, а батьки — пишалися.
Також ми вивчаємо музику народів світу. Наприклад, коли до нашої школи приїздив консул Польщі, ми ставили пів концерту польською мовою, вчили польські пісні та навіть танцювали. Танці під живу музику допомагала ставити волноваська хореографиня та професійна танцівниця, Наталія Данильченко. Ми танцювали українські, єврейські, молдавські, ковбойські, американські та інші різні танці. Костюми шили самостійно. А ще раніше ми з учнями їздили по волноваських дитячих садочках та ставили для маленьких діточок музичні казки. Їздили на автобусах, з реквізитом та декораціями — дітям дуже подобалось.
Часто з дітьми їздимо в Монастир у Нікольському. Виступаємо з концертами у недільній школі. Я навіть монахів там навчила грати на фортепіано. Тепер вони без чужої допомоги можуть потихеньку награти собі музику для піснеспівів.
Декілька цікавих фактів від пані Людмили:
- Кожна людина Богом наділена якимось талантом. Якщо ви дійсно хочете чомусь навчитися — потрібно щиро цього бажати та віддавати цій справі всі сили. Краще знайти собі людину, яка вам допоможе та працювати в тандемі.
- Музика духовно та інтелектуально розвиває людину. При сучасних технологіях, коли діти постійно знаходяться у своїх гаджетах, інтернеті, грають в ігри, музика дає змогу дитині розширяти кругозір та розвивати мозок. Бо тут немає можливости списати або спитати у гугла — потрібно власними силами правильно зіграти. Дитина розуміє, що замість неї ніхто цього не зробить.
- Навчатись грати на музичних інструментах можна в будь-якому віці. Я навчала і деяких батьків, які водили до мене своїх дітей. Був один кумедний випадок — одночасно я навчала матусю і її синів. Цікаво те, що коли вона вдома сідала за піаніно грати, хлопці починали також сперечатися, хто наступним сідає за інструмент, хоча раніше їх було дуже складно змусити тренуватися".
