Металевий Ленін у Волновасі, як і у всіх пострадянських містах України, стояв у самісінькому центрі на вулиці свого ж імені. З гранітного п'єдесталу він півсторіччя байдуже спостерігав за міськими подіями, поки хвиля “ленінопаду” не змила його із центру та історії Волновахи.
Після нього залишилася лише “тумбочка”, так охрестили містяни п'єдестал, на тлі якої протягом 5 років міська влада вітала волновасьців зі святами. Тиждень тому комунальники розібрали “тумбочку” через ремонт парку, а разом із нею зникла остання згадка про пам’ятник комуністичної доби. Волноваха.City вирішили, що це гарний привід дізнатися у місцевих жителів, влади та експертів, хто або що може стати новим символом міста.
“Вождь у вишиванці”. Як це було?
Ленін у вишитій сорочці
Перед тим як зовсім позбутися радянського ідола, мешканці Волновахи спробували його лагідно українізувати. Навесні 2015 року місцеві активісти “одягнули” вождя пролетаріату у вишиту сорочку й шаровари та навіть вручили йому у руку український прапор. Та вже восени цього ж року міська рада прийняла рішення про демонтаж пам'ятника.
В той час, як у великих містах України демонтували пам’ятники під овації місцевих жителів, у волновасьців подія не викликала яскравих емоцій. “В основному люди проходили повз, тільки поодинокі нишком фотографували. Люди були налякані ситуацією, яка склалася і переважно не хотіли втручатися”, - згадує головний редактор Волноваха.City Павло Єштокін, що був свідком демонтажу.
Вулиця, де стояв Ленін, була також за законом перейменована у Центральну. А пам’ятник відправили на склад комунального підприємства.
Таким чином Волноваха стала одним з українських міст, де була проведена декомунізація. За даними Інститут національної пам’яті, по всій Україні вона завершена на 99 %. За п’ять років були перейменували 987 населених пунктів та прибрані з публічного простору півтори тисячі пам’ятників Леніну і більшовикам. До того ж відомство зазначає, що Донецька область своєрідний лідер декомунізаційного рейтингу.
Артоб’єкт чи порожнеча. Чого хочуть волновасьці?
Після спілкування з місцевими жителями стає зрозуміло, що бачення майбутнього центра міста у всіх різне. Але всіх об'єднує небажання бачити у Волновасі нового ідола.
Микола, фермер та спортивний тренер
Микола, 70 років, фермер та спортивний тренер: “У парку має бути щось видовищне, а не пам’ятники”. Чоловік вважає, що для меморіалізації видатних жителів міста достатньо назв вулиць на їхню честь.
“М’яч футбольний, багатогранний такий, великий, люмісцентний, щоб різнокольоровий ще був, гарний! Впевнений, його будуть їздити з Маріуполя дивитися”, - посміхаючись розповідає про своє бачення скверу пан Микола, який більшу частину життя присвятив спорту.
Андрій Калашник, танцівник та художник
Андрій, 34 роки, танцівник та художник: “Я б зробив декілька скульптур в сучасному стилі з матеріалів виробництва містоутворюючих підприємств. Наприклад: рейки, колісні пари, шестерні з теплотяга - якщо це залізниця. Можна також використовувати плуги, частини комбайнів і т.і.”.
Андрій, який займається графіті, хоче бачити у Центральному сквері об’єкти, які символізують історію міста. “Вирізана, наприклад з величезного дерева, або зроблена у формі дерева скульптура - це про Великоанадольський ліс”, - додає чоловік, чиї роботи прикрашають районний центр культури та дозвілля.
Аглеліна, учениця
Ангеліна, 11 років, учениця: “Хочу, щоб на цьому місці з’явилася фотозона, яку б змінювали залежно від сезону чи прикрашали до свята. Тут ми з подругами робили би селфі і просто фото. А от мама хоче, щоб тут був невеликий фонтан”.
Дівчинка визнається, що не пам'ятає, як виглядав пам’ятник Леніну у центрі міста та додає, що хотіла би стати причетною до створення артоб’єкту у Волновасі та взяти участь у конкурсі ескізів фотозони.
Фонтан за 1,5 млн грн. Що планує влада?
У волноваській військово-цивільній адміністрації на запитання чи планують щось встановлювати замість Леніна, відповіли достатньо лаконічно: “Поки що нічого. Буде невеликий квадратний виступ, що вкрито плиткою”. Цьогоріч бюджетні кошти були витрачені на освітлення, встановлення лавок та покриття доріжок новою плиткою у парку, тож на артоб’єкти поки не вистачає.
Водночас народний депутат України із Волновахи Дмитро Лубінець поділився з Волноваха.City планами благоустрою скверу на майбутнє:
Нардеп додав, що цю ідею вже підтримав керівник Волноваської ВЦА Іван Лубінець.
“За приблизними розрахунками такий водограй буде вартувати приблизно 1,5 млн грн. Але в цьому році, по-перше, такого фінансування в нас немає, а по-друге, зараз в нас є більш важливі нагальні проблеми, в тому числі й з водопостачанням у Волновасі”, - пояснив Дмитро Лубінець, підкресливши, що остаточне рішення щодо будівництва буде прийнято у 2021 році.
Втрата унікальності. Що думає експерт?
Ігор Козловський, український вчений, релігієзнавець, кандидат історичних наук та письменник
Український вчений, релігієзнавець, кандидат історичних наук та письменник, Ігор Козловський вважає пережитком минулого монументальну меморіалізацію, характерну для імперій та тоталітарних режимів. “Пам’ятники Леніну стояли усюди, і де потрібно і де не потрібно, що призводило до знеособлення та зникнення унікальності та різноманітності, яка характерна для конкретних міст, регіонів та громади”, - сказав історик у коментарі Волноваха. City.
Він впевнений, що рішення, щодо встановлення пам’ятників - це питання конкретної громади, яка у зв’язку з децентралізацією отримує все більше повноважень.
Ще одним хорошим символом для скульптури він вважає пару закоханих наречених. “Раніше чомусь квіти несли до пам’ятника Леніну, який вже мертвий, але ж можна носити квіти до скульптурної композиції образу живої молодої родини, яка зображує об’єднання, щастя та розвиток”, - підкреслює вчений.
Нові символи на руїнах старої епохи. Що думають активісти?
Автор: Волноваха.Сity
Павло Єштокін, який став свідком та учасником багатьох українських акцій у Волновасі, вважає, що активісти, які фарбували паркани міста у жовто-блакитні кольори, малювали герб України на багатоповерхівці та змусили Леніна ходити у вишиванці, були об’єднані спільною справою - сприяння миру у регіоні.
“Виходить, що ми прибрали Леніна згідно з його ж світоглядної теорії. Згідно з діалектичним матеріалізмом світ перебуває в одвічній боротьбі старого з новим. Нове народжується тільки на руїнах старого. Руйнування радянської епохи є результатом народження нової епохи, де немає місця авторитаризму”, - впевнений він.
Павло мріє про сучасний парк у Волновасі, де було б місце для кожного.
“Чомусь не уявляю там пам’ятників. Зовсім”, - визнається журналіст та активіст. - “Я бачу сквер так - хтось малює, хтось катається на скейті. Місце, де читають, спілкуються, гуляють усміхнені люди”.
