Австрійський військовий аналітик Том Купер проаналізував ситуацію у Вугледарі. Аналітикою поділилися у виданні Район.
Аналіз далеко не завершено, зазначає Том Купер. (Далі — пряма мова).
Як українці натовкли пики окупантам біля Вугледара
— Вугледар — це невелике, але густонаселене місто з багатьма високими будівлями розміром близько 1000 на 1000 метрів, розташованих на рівнині, як кухонний стіл.
Це майже як один із типових (хоч і зовсім дурних) голлівудських фільмів з великою високою фортецею посеред порожньої плоскої пустелі, оточеної полями.
Поруч “літні дачі” (на південний схід від міста) та вугільна шахта “Південнодонбаська”.
Разом з цією шахтою Вугледар був перетворений на "фортецю" ЗСУ, і це лише кілька кілометрів на північ від єдиної залізничної лінії, що з'єднує Донецьк з Кримом. Дійсно, деякі ділянки цієї залізниці на схід від міста знаходяться менше ніж за 1000 метрів від українських позицій, що, своєю чергою, означає, що вони небезпечні для росіян. Я впевнений, що навіть путін знає про важливість відтіснити українців від цієї залізниці...
Не дивно, що з вересня 2022 року 58 -й ОА ВСРФ розтратила дві повні бригади, намагаючись вийти на Вугледар через село Павлівка, що на південний захід від нього. Водночас Павлівка була повністю знищена, і навіть українці відмовилися від спроб повністю контролювати її: завданням було запобігти її використання росіянами як плацдарм для нападу на Вугледар. Врешті-решт, українці покинули село, у грудні.
Наслідки ворожих обстрілів по ВугледаруФото: Скрин з відео
24 січня 2023 росіяни розпочали наступ, спробувавши за допомогою РСЗВ ТОС-1 розгромити передові українські позиції, ймовірно, між Павлівкою та Микільським, а також на східному боці Вугледара. Хоча це виглядає як “пекло” на відео, я не впевнений, чи це взагалі було ефективним: просто немає звітів про велику кількість жертв 72-ї української механізованої бригади, яка забезпечує ядро оборони Вугледара.
Тоді росіяни напали через Павлівку та з його північних околиць безпосередньо до південної частини Вугледара. Деякі кажуть, що вони справді намагалися обійти західну частину міста, щоб оточити його. До 25 січня надходили повідомлення про активність ВКС у цьому районі: Су-25 і ударні вертольоти, мабуть, здійснили кілька десятків вильотів, безперервно обстрілюючи українські позиції некерованими ракетами.
Саме під прикриттям авіаударів і вогню російської артилерії морська піхота просувалася через “дачну зону” на північ, мабуть, маючи на меті обійти Вугледар і оточити його зі сходу. Це була дуже погана ідея. Вони просувалися відносно вузьким маршрутом, увесь час у полі зору українських спостерігачів, розміщених на високих будинках у Вугледарі, і маючи перед собою приблизно 500-метрову порожню місцевість на східній стороні міста.
Найгіршим було для росіян те, що до 27 січня українці були готові, і таким чином росіяни, що наступали, потрапили під дуже точний і систематичний вогонь української артилерії, який зупинив їхню морську піхоту.
Наслідки ворожих обстрілів по ВугледаруФото: Скрин з відео
Українська артилерія не лише завдала значних втрат наступальним частинам, а й вдарила по їхніх тилах, перерізавши як шляхи їх постачання, так і можливі шляхи відходу. Нарешті, 28 січня 1-й танковий і 72-й мех контратакували на дачну ділянку з північного сходу та знищили або захопили всіх приголомшених росіян, які ще були поблизу.
Звісно, росіяни підтягнули підкріплення та перегрупували свої побиті та деморалізовані підрозділи, і 30 січня повернулися до наступу з південної частини дачного району в північному напрямку. Крім того, вони почали атакувати гарнізони 68-го єгерського в селах Золота Нива та Пречистівка, що на захід від Вугледара. Однак нічого з цього не залишило “глибоких вражень” для ЗСУ. Українці заявили про збиття близько 5–6 гелікоптерів Ка-52 у цьому бою, усі між 24 та 28 січня.
31 січня росіяни знову атакували Вугледар, цього разу діючи меншими групами. Цього було мало і закінчилося втратою ще однієї групи Т-80 і БМП-2. Те, що залишилося від морської піхоти 40-ї та 155-ї бригад, повертається в район Микільського.
Підсумки
Російська операція у Вугледарі перетворилася на фіаско: за непідтвердженими даними, 155-а бригада морської піхоти втратила 200–230 людей убитими за перші три дні цієї операції. Є ще одна чутка, що циркулює у соціальних мережах, що всі залучені російські підрозділи втратили до 20 000 осіб (убитими) за останній тиждень, що спонукало війська двох залучених підрозділів категорично відмовитися від атаки, побачивши, що відбувається попереду них. Наскільки я знаю, нічого цього не підтверджено, але факт залишається фактом: Вугледар міцно перебуває в українських руках.
Я думаю, поки окупанти не знайдуть спосіб взяти (сильно укріплену) шахту “Південнодонбаська”, вони не зможуть зробити успішним будь-який наступ у районі Вугледара.
