Команда міжнародної організації «Лікарі без кордонів» надає допомогу людям у прифронтових населених пунктах Донеччини. Про роботу фахівців у Волноваському районі для Волноваха.City розповіла менеджерка медичної активності “Лікарів без кордонів” Анна Маркелова.
Яку допомогу отримають мешканці Волноваського району
Фахівці міжнародної організації «Лікарі без кордонів» охоплюють 8 населених пунктів у Волноваському районі.
“У нас, в мобільній клініці, працює сімейний лікар, медсестра, психолог та соціальний працівник. Тобто пацієнт, який до нас прийшов, може отримати консультацію лікаря, необхідні медикаменти, психологічну підтримку, інформацію про здоров’я та здоровий спосіб життя. Від соціального працівника людина може дізнатися якої дієти треба притримуватися при діабеті, чому важливо систематично приймати препарати при гіпертонії, що таке ЗСЖ та як його дотримуватися тощо”, - розповідає лікарка.
До організації вже звернулося понад 400 мешканців Волноваського району. Переважно це люди пенсійного віку. За словами Анни до них приходили й пацієнти за 80 років.
“Найчастіше до нас звертаються люди з хронічними захворюваннями, щоб здійснити огляд, скорегувати лікування та отримати необхідні ліки. Ці консультації важливі для людей, адже поліклініки знаходяться переважно далеко від селищ, і багатьом важко туди добиратися. Отримати консультацію сімейного лікаря телефоном також не завжди вдається, бо мобільний зв’язок тут часто пропадає, така ж ситуація й з електрикою”, - говорить пані Анна.
За словами жінки деякі їх пацієнти потребують також й психологічної допомоги.
“Іноді люди самі висловлюють бажання поговорити з психологом. Причини для цього є різні — важкі життєві обставини, потреба у підтримці, опрацювання страхів тощо. А іноді вже наші фахівці помічають, що людина має поганий настрій, або в неї такий стан, що ось-ось заплаче, і ми тоді тихенько кажемо, що тут в нас психолог є, який може зарадити. Тобто дуже м’яко перенаправляємо пацієнта до психолога”, - розповідає фахівчиня.
Про ситуацію з медициною у Волноваському районі
Анна впевнена, що якби в людей не було проблем з електроенергією та зв’язком, вони мали б кращу ситуацію з медициною, адже лікарі, які працюють у поліклініках та амбулаторіях мають можливість надавати онлайн-консультації.
“Внаслідок того, що зв’язок поганий, а електрики немає, люди не можуть навіть подзвонити до лікарні. Таким чином мешканці залишаються навіть без таких консультацій, тому їм важко. Особливо в тих селах, які знаходяться близько до лінії зіткнення. Там залишається багато стареньких людей, які не мають сил, не мають грошей, їм важко виїхати до лікаря. І лікар до них не може приїхати, бо лінія фронту близько.
Хоча у двох селах є ФАПи, є медсестри. І мене дуже вражає їх робота — медсестри дуже кваліфіковані, дуже зібрані, готові допомагати, організовують нам кабінети, щоб ми мали де приймати пацієнтів, і вони завжди знають своїх пацієнтів. Бувало таке, що до нас приходить старенька бабуся, вона можливо вже й забула про те, що в неї колись було, а медсестра пам’ятає та розповідає мені, каже: “Ви ж доктор зверніть увагу…” Також медсестри обдзвонюють людей, повідомляють про наш приїзд тощо. Тому я вважаю їх дуже класними та відповідальними”, - розповідає лікарка.
Як впливає війна на стан здоров’я людей
Анна впевнена, що військова ситуація — це великий стрес для людей, адже війна нікого не робить щасливим. Особливо від бойових дій страждають мешканці прифронтових населених пунктів.
“Люди, які живуть близько до лінії зіткнення звісно чують постійні вибухи, звуки зброї і таке інше. Тому люди перебувають у постійному стані стресу. Хтось через війну втратив близьких людей, і це також стрес. Ми знаємо, що коли людина перебуває в цьому стані, і коли це вже хронічний стрес, то від цього страждає й імунна система, і підвищується чутливість до різних інфекцій, і можуть загострюватися хронічні захворювання. В мене є такі пацієнти, які скаржаться, що після того, як вони почули звуки вибухів, в них починає “стрибати цукор”, а коли все тихо, то й цукри в нормі”, - говорить лікарка.
Жінка каже, що пацієнтам з прифронтових територій, через хронічні стреси, доводиться збільшувати дози препаратів.
Чому люди залишаються жити під обстрілами
Лікарка зазначає, що її задача на прифронтових територіях не тільки надати медичну допомогу, а й показати людям, що про них пам’ятають та їх підтримують.
“Бува, люди розповідають, що евакуювали своїх дітей, а самі залишилися, бо “в мене хата, як я хату кину”, “в мене курочки, як я курочок кину”, “в мене вже вік, куди переїжджати” тощо. Люди, які залишаються, акцентують на тому, що не хочуть покидати рідний дім навіть попри обстріли. Напевно у своїй хаті їм спокійніше, вони звикли до свого життя і не хочуть його змінювати. До того ж переїзд — це додатковий стрес. Не всі мають на це сили.
Можливо хтось і хоче поїхати, але йому нікуди, або грошей немає, або машини, або просто бояться чи допоможуть їм чужі люди, чи ні — це страх. А хтось просто не має психоемоційних сил для того, щоб поїхати. У всіх різні причини”, - ділиться Анна.
“У боротьбі зі стресом головне — профілактика”
Лікарка Анна надала кілька рекомендацій для українців, які прагнуть зберегти своє психологічне здоров’я під час війни в Україні:
- Старайтеся спати стільки, скільки треба. Ви маєте виділяти час на власний відпочинок.
- Піклуйтеся про себе. Подумайте та знайдіть для себе щось таке, що надаватиме вам сили та енергії. Для когось це рукоділля, хтось малює, слухає музику, танцює, для когось це може бути спорт, а дехто знаходить собі сили у допомозі іншим. Проаналізуйте що вам давало енергію до повномасштабного вторгнення, це може бути все, що завгодно, згадайте це і спробуйте впровадити у повсякденне життя.
- Слідкуйте за своїм харчуванням.
“Притримування цих трьох рекомендацій може допомогти вам зберегти своє фізичне та емоційне здоров’я. І якщо ви відчуваєте, що самостійно вам важко справлятися з напругою, негативними емоціями, стресами тощо, не бійтеся звертатися до психолога”, - акцентує Анна.
