В Україні на початок 2021 року кожна 5 сім’я виховувала дитину без другого партнера. За статистикою, 96% - самотні матері. Через повномасштабне вторгнення росії на територію України жінок, які виховують дітей самостійно, стало більше, але не всі з них мають статус самотніх матерів. Але догляд за дітьми, побутові справи та заробіток - їхня зона відповідальності.
Волноваха.City поспілкувалися з жінками, щоби дізнатися, з якими перепонами їм доводиться стикатися під час війни.
Хто може вважатися одинокою матір’ю
Одинокою матір’ю вважають ту, яка не перебуває у шлюбі і не має записів про батька у свідоцтві про народження дитини. Також статус одинокої мами чи батька отримують громадянки, які виховують і утримують дитину без участі іншого партнера. Проте цей факт ще потрібно довести у суді. Якщо жінка отримує аліменти від батька дитини або веде з ним спільне господарство, це позбавляє її статусу одинокої матері.
Фактично, жінок, які самостійно опікуються дітьми та господарством, але не мають відповідного статусу близько мільйона, за даними Державної служби статистики України. Сьогодні не тільки через розлучення подружжя діти проживають з одним з батьків. Служба у війську чи загибель батька - причина, яка стала буденною для дітей України.
Ще півстоліття тому роль жінки та чоловіка у сім’ї ототожнювалась чітко з певними функціями. Наприклад, щоденне приготування їжі та піклування про дітей - “жіноча” робота, а полагодити розетку раз на рік - “чоловіча”. Сьогодні українці все менше піддаються гендерним стереотипам, жінки вміло керують автівками та дають раду поламаним дрібницям в оселі, а чоловіки прекрасно доглядають дітей і йдуть в декрет.
Психолог проєкту “Тато Hub.Запоріжжя” Артем Полуляхов у розмові з журналістами Волноваха.City наголошує, що проблема одиноких мам полягає не тільки у тому, що їм доводиться робити все самотужки, а й містить психологічний аспект. За словами фахівця, жінки часто припускаються помилки, намагаючись поєднати ролі батька й матері. Він підкреслює, що не існує сценаріїв, де біологічного батька могла б 100% замінити інша людина. Від народження і протягом життя дитина має потребу в обох батьках. На різних етапах - по-різному, але і тато, і мама - однаково важливі. Але при розлученні - наголошує фахівець - не варто вводити дитину в оману й вигадувати історії, значно краще поговорити відверто й сказати правду.
З якими проблема стикаються мами-переселенки?
За словами експертки організації “Жіночі перспективи” Олени Кальбус, під час опитування в рамках проєкту ООН «Адвокаційна підтримка внутрішньо переміщених жінок у Львівській області» фахівці виділили декілька проблем з якими стикаються жінки-переселенки. Серед них - забезпечення житлом як тимчасовим, так і постійним, працевлаштування, потреба у гуманітарній допомозі, освітні питання та доступ до медичних послуг.
“Працевлаштування та освіта - питання, що пов’язані між собою, - говорить переселенка з Волноваха Юлія Литвин, що нині проживає у на Дніпропетровщині. - Моя дитина наразі може відвідувати групу неповного дня у дитячому садочку. Таку роботу закладу пов’язують із безпековою ситуацією. Тож за таких обставин працевлаштування - велика проблема”. За фахом жінка перукарка і планує влаштуватися працювати, як тільки-но вирішить хто доглядатиме дитину. За її словами, ситуацію значно поліпшила б наявність бабусі поруч, або ж няні. Мати Юлії залишається на тимчасово окупованій території, а послуги няні жінка не може собі дозволити через фінансову скруту.
“Не знаю як все встигнути”
Найбільша проблема самотніх мам - встигнути подбати про себе і дітей, а коли ти багатодітна мама - це “завдання із зірочкою”. Наталя Долгіх вийшла заміж у 25 років. У шлюбі разом з чоловіком прожили 10 років. За цей час у них народилося троє синів. Нині старшому Дмитру - 14 років, середньому Івану - 11 років, меншому Остапу - 9 років.
“Розлучились ми 4 роки тому, і це був справді складний період у житті, - згадує Наталя. - Ми мусили порозумітися, бо маємо дітей, але зробити було це вкрай важко”.
Парі зрештою вдалося налагодити зв’язок, аби розлучення для дітей було менш травматичним. “Хлопці сумували, вони й досі хочуть, щоб їх тато був поруч з ними. Добре, що колишній чоловік ніколи не відмовлявся від спілкування з ними та й фінансово допомагає”, - продовжує жінка.
За словами Наталі, найскладніше у материнстві багатодітної самотньої мами - встигнути все. Можливо було б значно легше, на її думку, коли б батько хлопців після розлучення залишився проживати у тому ж населеному пункті. Спочатку чоловік переїхав до Дніпра, а зараз несе службу у ЗСУ.
“Я нічого не встигаю. Відведи, приведи, збери, перевір домашні завдання - наче дрібниці, але вони займають купу часу, - зітхає Наталя. - Буває, що сиджу на роботі, а тут дзвінок - Іван скаржиться, що на нього напали собаки. Кидаю роботу і біжу, щоб привести дитину додому з музичної школи”.
Артем Полуляхов говорить, що проблема браку часу варто розглянути не тільки з боку тайм менеджменту. І така ситуація не привід вішати ярлик ледарки, наприклад. Скарга “нічого не встигаю” може бути захисним механізмом організму, коли людина потребує відпочинку і настільки втомлена, що будь-яка незапланована ситуація перетворюється на проблему і вибиває з робочої колії.
“Ми розлучилися після евакуації”
Ірину Масло разом з двома доньками 24 лютого 2022 з Волновахи, що була під обстрілами росіян, вивіз чоловік. Вони знайшли прихисток у Павлограді, на Дніпропетровщині, а чоловік повернувся на службу.
“Ми жили з надією, що ось-ось все налагодиться, і ми повернемось додому. Певний час я не могла прийняти факт, що ми тут надовго”, - розповідає пані Ірина. Зрештою додає, що пережити кардинальні зміни у житті їй допомогло захоплення йогою. Завдяки цьому жінка змогла стабілізувати психоемоційний стан та знайти рівновагу у найскрутніші моменти. Їй вдалося налагодити побут - доньки навчаються в школі, відвідують гуртки за інтересами. Жінка говорить, що головний принцип у виборі будь-яких активностей - піша доступність, щоби діти могли самостійно дістатися.
Пані Ірина згадує, коли найважчий період адаптації минув, чоловік ошелешив звісткою про розлучення.
“Минув рік я досі не знаю чому так сталося. Одного дня він просто зателефонував і сказав, що ми не разом. Світ вдруге перевернувся догори дригом”, - підсумовує Ірина.
Розпад сім’ї - складний період у житті дорослих, а для дітей тим паче. Психолог радить бути відвертими у такі моменти і пояснити дітям, що ж відбувається. Не варто вигадувати нісенітниці. Важливо ділитися з дитиною інформацією, яку вона може осягнути за віком.
Учасники конкурсу бізнес-ідей у Павлограді. З 7 заявок фінансування отримали лише дві
У Волновасі пані Ірина мала власну справу, але після евакуації не наважувалася відновити. Вже за рік, коли зрозуміла, що найближчим часом не повернеться на Донеччину, вирішила діяти. Нині вона власниця студії йоги у Павлограді. Реалізувати задум вдалося завдяки грантовій підтримці.
Психологічна, правова допомога, догляд за дітьми: де знайти підтримку
"Ми надаємо майже повний цикл допомоги дітям і жінкам у складних життєвих обставинах. Біженство (переселенство), гендерно зумовлене/домашнє насильство, сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, бідність, втрата роботи і майна, сирітство – все це маркери, з якими працюють фахівці і фахівчині МАРТІН-клубу", - розповідає Ольга Владимирова, комунікаційниця громадської організації МАРТІН-клуб.
Громадська організація МАРТІН-клуб заснована в 1995 році творчою молоддю Макіївки, що на Донеччні: музикантами, митцями, журналістами, педагогами. Соцальна і правозахисна діяльність почалася з допомоги безпритульним дітям, наразі допомогу тут можуть отримати жінки, що опинилися у скрутній ситуації. З 2009 року МАРТІН-клуб входить до заснованої ним Правозахисної дитячої мережі Донбасу разом з ще п'ятьми громадськими організаціями. З 2014 році МАРТІН-клуб базується у Дніпрі, куди переїхав через окупацію Макіївки.
За словами Ольги Владимирової, в організації працює гаряча лінія протидії насильству. Оператори приймають дзвінки, сортують за терміновістю і змістом, передають кейс-менеджерам відповідних сервісів.
Телефон гарячої лінії протидії насильству: +380 99 632 7701.
Жінки, які потерпають від економічного насильства, втратили роботу, бажають опанувати нову для себе професію, яка дозволить стати фінансово незалежною та забезпечити дітей, можуть звернутися у кар’єрий хаб "ВОНА хаб". Тут працюють кар’єрні радниці та психологині.
Телефон: +380 93 662 6715
Родинам, які вимушено переселилися в Дніпрі з небезпечних/тимчасово окупованих територій України і потребують денного догляду за дітьми від 5 років, МАРТІН-клуб пропонує безпечний простір денного перебування дітей під час війни «Рожева Панама». Також простір приймає дітей із родин допоміжних професій – медиків, рятувальників, військових, соціальних працівників, журналістів, волонтерів, дітей під опікою, з родин із випадками домашнього насильства тощо. Батьки можуть отримати в просторі консультацію з профорієнтації.
Телефон: +380 99 094 4327
Юридична служба ГО – юристи і юристки супроводжують постраждалих від різних видів насильства, консультують, ініціюють і ведуть судові справи.
Телефон юридичної служби ГО МАРТІН-клуб: 096 5577 535
Яке рішення пропонує держава?
У 2019 році в Україні запровадили новий вид соціальної допомоги: "Муніципальна няня". Програма передбачає грошову виплату молодим сім’ям з держбюджету. Проте перелік категорій, які могли скористатися цими послугами був доволі обмежений. Як результат, з понад 187 тис новонароджених у 2023 році за послугою "Муніципальна няня" звернулися лише близько 1,5 тисяч родин.
Нещодавно, 7 червня, Кабінет Міністрів оновив категорії людей, які можуть скористатися послугою "муніципальна няня". До цього переліку увійшли й діти ВПО та сім’ї, які проживають на територіях, де неможливо забезпечити функціонування закладів дошкільної освіти.
Відповідно до оновленої постанови, розширюються категорії дітей, на які поширюватиметься послуга, а саме:
-
діти до 3 років внутрішньо переміщених осіб (які не мають тяжких хвороб);
-
діти до 6 років, які потребують додаткового догляду (раніше входила категорія дітей з тяжкими хворобами лише віком до 3 років);
-
діти до 6 років, у кого один з батьків є особою з інвалідністю I чи II групи (раніше – це діти віком до 3 років);
-
діти до 6 років, які проживають на територіях адміністративно-територіальних одиниць, де неможливо забезпечити функціонування закладів дошкільної освіти (наприклад території Запорізької, Донецької, Харківської, Херсонської, Сумської та Чернігівської областей).
“Тепер у всіх тих батьків, які переїхали з постраждалих громад і самі виховують дітей, без підтримки рідних і близьких, є можливість отримати гроші від держави на фінансування послуг няні. Бо потрібно працювати, перенавчатися, щоб утримувати родину, а це дуже непросто зробити, коли поруч з тобою нікого близького”, - коментує Уляна Токарєва, заступниця міністерки соціальної політики України.
Орієнтовний середньомісячний розмір відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років "муніципальна няня" у 2024 році відповідно до постанови Уряду № 68 складає 7 100 гривень.
Як отримати грант на власну справу?
Отримати консультацію можна у найближчому відділенні Ощадбанку, а подати заявку - на порталі Дія.
Для цього вам потрібно зареєструватися або авторизуватися в кабінеті громадянина за допомогою BankID або електронного підпису. Заповніть онлайн-заявку.
Прикріпіть бізнес-план за формою. З прикладом заповненого бізнес-плану ви можете ознайомитися тут.
4. Підпишіть електронним підписом та відправте.
Державний центр зайнятості розгляне заявку протягом 15 робочих днів після завершення кінцевого строку подання заявок на грант. Дія сповістить вас про результат. Якщо Державний центр зайнятості схвалить вашу заявку, зверніться до Ощадбанку протягом 20 робочих днів для відкриття рахунку та укладення угоди на отримання мікрогранту.
