У ніч з 18 на 19 вересня 2023 року життя подружжя Володимира та Ольги Філахтових з села Багатир Донецької області розділилося на “до” і “після”. Ворожий обстріл зруйнував їхній дім, збудований власними руками, і ледве не забрав життя. Проте вони змогли отримати житловий сертифікат від держави та почати новий розділ свого життя в селі Пристроми на Київщині. Своєю історією Володимир та Ольга поділилися з Волноваха.City.
Трагедія однієї ночі
Прифронтове село Багатир знаходиться у Великоновосілківській громаді Волноваського району. Попри часті обстріли з боку російських окупантів деякі мешканці з різних причин відмовлялися від евакуації та сподівалися на краще, серед них була й родина Філахтових. Проте ніч з 18 на 19 вересня 2023 року для них все змінила та більше не залишила вибору.
Будинок родини Філахтових у Багатирі до 18 вересня 2023. Фото з особистого архіву пана Володимира
“Ми спали вдома, коли пролунали вибухи. Перший вибух вибив вікна, другий — обвалив дах. Це відбулося дуже швидко — ми навіть не встигли спуститися у підвал. Я була на 2 поверсі, а чоловік на першому. Мене прибило до стіни пластиковою віконною рамою, я була вся у крові. А інше вікно ледь не травмувало чоловіка — пролетіло над диваном, на якому він лежав. У темряві чоловік ледь піднявся на 2 поверх та відкинув від мене раму”, — згадує Ольга.
Чоловік яскраво запам’ятав як виходив з будинку між зруйнованих стін по уламках скла, якими була вкрита вся підлога. Він не міг повірити в те, що його улюблений дім перетворився на руїни.
“Щоб нам врятуватися з-під завалів, мені довелося виламувати ногою вхідні двері, які заклинило після вибухів”, - додає Володимир.
Ольгу зі струсом мозку та численними порізами українські військові терміново доставили до Курахівської лікарні, в якій жінка провела три дні.
“З огляду на те у що перетворився наш будинок, люди часто питають як ми змогли вижити… Я впевнена що нас врятувало диво — того дня було велике свято “Михайлове чудо”, тому за порятунок я дякую Архангелу Михаїлу, згадую його у своїх молитвах”, - ділиться жінка.
Володимир згадує, що коли його дружину вивозили до лікарні, будинок охопив вогонь.
“Пожежа була настільки сильною, що все наше майно перетворилося у попіл… Я встиг витягнути з будинку лише кілька сумок з “трусами та майками”, проте всі наші документи та родинні альбоми були знищені полум’ям”, - розповідає Володимир.
Дивлячись на фото кам’яних завалів, у які перетворився їхній будинок, Ольга з сумом згадує як колись вони його будували разом з чоловіком, як сусіди допомагали накривати дах, як гарно та щасливо вони там жили.
“Наш дім для нас був найкращим. Ми прожили в ньому з 1993 по 2023 рік”, - зітхає Ольга.
Новий початок
Після лікування і відновлення деяких документів подружжя вирішило боротися за новий дім. Ольга згадує, що хтось зі знайомих порадив їм подати заявку на отримання компенсації через “Дію”, хоча ніхто з них не очікував значної допомоги.
“Збирати та подавати документи нам допомагала фахівчиня Великоновосілківської адміністрації Світлана Гноєва, консультувала з усіх питань, і ми їй за це дуже вдячні. Документи відправляли електронною поштою. Ми думали, що дадуть 100-200 тисяч гривень, як отримували деякі наші односельці. Коли ж отримали у Дії сертифікат на понад 4 мільйони гривень, були просто вражені”, - з посмішкою розповідає пані Ольга.
Жінка зазначає, що шукати новий будинок було складно, адже не всі продавці готові працювати за житловим сертифікатом — більшість хотіли отримати оплату готівкою. Проте їм пощастило знайти дім у селі Пристроми, який відповідав усім вимогам. Оформлення тривало кілька місяців через складнощі з документами, але з ними допоміг впоратися нотаріус. До нового дому подружжя заїхали у лютому 2024.
Життя після втрат
Володимир каже, що новий дім — це гарна допомога від держави, проте й акцентує на тому, що у пенсійному віці (подружжю по 65 років) дуже важко починати життя з нуля у порожньому будинку.
“Після отримання сертифіката нас позбавили виплат для ВПО. Дали дім, але як жити далі без речей першої потреби? Ми залишилися голі-босі. Для проживання у цьому будинку нам потрібна та сама ложка, виделка, одяг, меблі… Якби хоч 5% від цієї суми давали людям на такі потреби, було б чудово, але ж це так не працює… Дякую дітям, що допомогли, хоч речі якісь купили. Це ж не лише наша проблема, це проблема всіх переселенців”, — ділиться Володимир.
Ольга додає, що завдяки допомозі благодійних організацій сім’я змогла придбати посуд та деякі інші потрібні речі.
“Я розумію, що нам не можна скаржитися, адже безліч переселенців досі навіть і не можуть мріяти про таку велику допомогу. Нам дуже пощастило”, - каже жінка.
Поради тим, хто втратив житло
Новий будинок на Київщині Володимир та Ольга лагідно називають “чужбинушкою”, адже думками постійно вдома, на Донеччині.
“Мріємо повернутися, відвідати рідні місця та побачити рідні обличчя”, — зізнаються вони.
Подружжя Філахтових має кілька важливих порад для тих, хто опинився у схожій ситуації.
“Перше що можу порадити — негайно звертайтеся до місцевих адміністрацій. Щойно дім постраждав — фіксуйте руйнування комісією, адже без цього документу довести знищення майна буде важко. Друге — документи завжди мають бути під рукою. Ми втратили всі документи через пожежу. Якщо є можливість — зберігайте важливі папери в безпечному місці, а дублікати у хмарних сервісах. Третє — не відкладайте евакуацію. Якщо стає небезпечно — не чекайте. Забирайте родину та вирушайте в безпечне місце”, - підсумовує Володимир.
У грудні 2024 року Верховна Рада України ухвалила закон №11028, що надає внутрішньо переміщеним особам пріоритетне право на отримання компенсації за знищене житло в рамках програми “єВідновлення”. Юрист та адвокаційник з Маріуполя Олександр Магдаліц впевнений, що переселенцям з окупованих та прифронтових територій не варто чекати найближчим часом на отримання компенсацій за зруйноване житло, а потрібно вже сьогодні починати користуватися наявними пільгами від держави.
Юрист та адвокаційник з Маріуполя Олександр Магдаліц Фото: Олександр Магдаліц
“Ми аналізували ситуацію: щоб житлова політика для переселенців стала якісною, потрібно змінити понад сто нормативно-правових актів і щонайменше п’ять законів. Тому процес іде поступово. Закон №11028 стосується пріоритетності прав. Він визначає, що ті, хто повністю втратив житло і не можуть його відновити, мають отримати компенсацію першочергово. Це важливо, адже грошей небагато, а запитів дуже багато. Тому цей закон чітко визначає, що люди, які залишилися без житла і вимушені змінити місце проживання, роботу, громаду, мають пріоритетне право на підтримку”, — каже він.
Проте якщо говорити про реальні кроки, то юрист радить переселенцям ретельно аналізувати наявні державні програми й користуватися тим, що вже доступно.
“Наприклад, якщо є можливість отримати пільговий кредит на житло, то варто її використати — це економічно вигідно. Якщо можна скористатися програмою соціальної оренди чи компенсації комунальних платежів — треба це робити. Важливо скористатися всіма можливими соціальними пільгами, щоб поступово дійти до власного житла. Взяття кредиту не позбавляє права на компенсацію. Людина, яка втратила житло, все одно має право на відшкодування, навіть якщо вона вже придбала нове помешкання”, — розповів Олександр Магдаліц.
Олександр вважає, що деякі люди, які втратили житло, бояться пільгових кредитів здебільшого через психологічні бар’єри. Він каже, що не потрібно роками чекати на можливу компенсацію, якої може і не бути, а варто робити крок для покращення умов життя вже зараз.
“Якщо в людини є сумніви, вона може звертатися за консультацією до соціальних служб чи телефонувати на державні гарячі лінії тощо. Це можливості, а не примус. Якщо людина не хоче брати кредит — це її вибір. Але з погляду фінансів і ринку житла, це може бути більш вигідно, ніж тривала оренда. Просто варто сісти й порахувати: що дешевше — платити за оренду чи за свій власний дім. І часто калькулятор показує очевидну відповідь”, — поділився пан Олександр.
