За допомогою європейської спільноти у квітні 2022 переселенка з Луганщини Ганна Рясна відкрила шелтер для переселенців у Дніпрі. З того часу тут знаходили прихисток близько 7 тисяч людей з усієї України. Для Волноваха.City пані Ганна розповіла про те, як працює шелтер і як ВПО з Волноваського району можуть отримати тут допомогу.
Як переселенці з Луганщини підтримують інших ВПО
Історія шелтеру почалася у квітні 2022 року.
"Евакуювавшись до Дніпра, ми з командою вже знали що будемо відкривати тут шелтер. Це, напевно, найшвидший проєкт, який запустився за два тижні завдяки нашим партнерам — чеській неурядовій організації People in Need та Департаменту міжнародної технічної допомоги, інноваційного розвитку та зовнішніх зносин", - згадує пані Ганна.
За словами керівниці закладу, сьогодні шелтер може одночасно приймати до 120 осіб. На момент публікації цієї статті у притулку зайнято 94 ліжкомісця, решта — це "другі яруси ліжок", які менш зручні для мешканців, особливо для літніх людей та осіб з інвалідністю.
"Шелтер переселенців з Луганщини" у ДніпріФото: Ганна Рясна
Пані Ганна зазначає, що за час повномасштабного вторгнення росії в Україну послуги цього прихистку отримали близько 7000 переселенців.
"Шелтер переселенців з Луганщини" у ДніпріФото: Ганна Рясна
Спочатку це був транзитний центр, де люди могли перебувати до п'яти днів перед подальшим переїздом. Тепер ситуація змінилася.
"Матеріальний і моральний стан у людей став ще гіршим, ніж був на початку повномасштабного вторгнення. Тому зараз ми працюємо за принципом кейс-менеджменту, допомагаючи кожному індивідуально, у тому числі з пошуком та орендою житла. В середньому мешканці перебувають у нас по кілька місяців, проте в шелтері є й літні люди, які вже понад рік отримують прихисток та допомогу від нас", - пояснює керівниця.
До шелтеру найчастіше звертаються пенсіонери, багатодітні родини, самотні матері та чоловіки з дітьми. Хоча спочатку приймали лише ВПО з Луганської області, тепер обмежень немає — допомогу отримують переселенці з Донецької, Запорізької, Херсонської й навіть Дніпропетровської областей. Пані Ганна зазначає, що коли в її шелтері немає місць, на допомогу приходить "Асоціація шелтерів України" на чолі з Костянтином Желдаковим.
"До асоціації входять шелтери з усієї країни. Ми один одному перенаправляємо людей, коли не маємо змоги допомогти самостійно", - розповідає жінка.
Не лише дах над головою
Шелтер пропонує значно більше, ніж тимчасове житло. Мешканці отримують також гуманітарну та медичну допомогу. Діти й дорослі навчаються комп'ютерної грамотності у STEM-лабораторії, відвідують розмовний клуб української мови та отримують психологічну підтримку.
"У нас працюють два власних психологи, проводяться заняття з арт-терапії, безоплатний фітнес, заходи соціального згуртування, консультації кар'єрних радників тощо", - перераховує Ганна.
Разом з Агенцією регіонального розвитку Луганської ОДА вони допомагають переселенкам започатковувати власний бізнес. Результат — мешканки займаються квітництвом, плетінням з лози, манікюром тощо. Серед найяскравіших історій успіху — доля переселенки з Алчевська. Дівчина спочатку волонтерила у шелтері, потім працювала фасилітаторкою з дітьми, а тепер має власну справу з консультування молоді, змогла винайняти квартиру і, як каже Ганна, "вже відчуває себе дніпрянкою".
Одним з важливих досягнень шелтеру пані Ганна також вважає створення денного центру для дітей.
"Ми створили єдиний центр перебування дитини, де фасилітаторка і два психологи повноцінно, як у дитячому садочку, доглядають за дітьми. Мами можуть спокійно йти на роботу, знаючи, що діти в безпеці, нагодовані та розвиваються. Наприклад хлопчик з Бахмуту, який приїхав до нас у стані шоку і не говорив, за два роки роботи з волонтерами повністю відновився і вже готується до школи", - розповідає керівниця шелтеру.
Шелтер підтримує зв'язок з колишніми мешканками, створивши "ком'юніті луганських і донецьких переселенців".
"Навіть після переїзду ми продовжуємо запрошувати наших людей на заходи, видачу гуманітарної допомоги, різні активності, щоб вони відчували нашу підтримку та приналежність до спільноти", - пояснює Ганна.
Ганна Рясна. Архівне фотоФото: Ганна Рясна
Партнерство та виклики
Робота шелтеру повністю залежить від проєктної діяльності та допомоги донорів. Європейський Союз також підтримує організацію через партнерів.
"Ми не отримуємо коштів з бюджетів, живемо виключно завдяки проєктній діяльності. І якщо ми написали проєктну заявку та отримали грантову допомогу, то шелтер буде працювати, якщо нас не будуть підтримувати, ми будемо змушені закриватися", - акцентує жінка.
Найбільший виклик — орендна плата, близько 80 тисяч гривень на місяць.
"Ми постійно в пошуку ресурсів, щоб закрити ці потреби", - зізнається Ганна.
Другий виклик — наближення фронту і постійні обстріли Дніпра. Третій — ментальне здоров'я людей. Особливо жінку хвилюють переселенці літнього віку, які втратили дім, здоров'я, і не мають фінансової можливості орендувати житло після евакуації.
Як переселенцям отримати безоплатне житло у шелтері
Для звернення до шелтеру достатньо подзвонити за номером +380 (50) 925 11 52 (Ніна, адміністраторка) або прийти особисто.
"В ідеалі потрібні паспорт, довідка ВПО і флюорографія, але навіть без документів допоможемо. Гуманітарні норми такі: якщо людина звернулася, ми маємо допомогти", - підсумовує Ганна Рясна.
Процес прийняття рішення займає в середньому добу, якщо є вільні місця. Шелтер працює не лише як притулок, а як справжній центр відновлення, де за підтримки європейських партнерів люди знаходять не лише дах над головою, а й надію на майбутнє.
Пані Ганна має особливе послання для жінок-переселенок, які бояться звернутися за допомогою:
"Не бійтеся, ви не одні. Зараз багато організацій, де можна отримати фізичну, ментальну, юридичну та фінансову підтримку. Головне — не опускати рук, мати бажання вижити й не зійти з правильного шляху. Зараз наші чоловіки боронять кордони України, а ми, жінки, маємо бути в тилу міцними та сильними".
Ганна РяснаФото: Ганна Рясна
Цей матеріал вийшов за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
