До повномасштабного вторгнення вчитель інформатики Великоновосілківської гімназії Михайло Балжі мав власну пасіку на 40 бджолиних родин. Ворожі обстріли змусили залишити рідне селище, проте чоловік з нуля зміг побудувати нову пасіку в евакуації. Сьогодні переселенець веде унікальний дистанційний гурток з бджільництва, де діти з усієї України та закордону безоплатно вивчають таємниці виготовлення меду. Про те, як зловити бджолиний рій та розвивати екологічні ініціативи під час війни Михайло розповів Волноваха.City.
Досвід громадських ініціатив
До повномасштабної війни Михайло Балжі був не лише викладачем, а й активним громадським діячем у Великій Новосілці. Повернувшись у 2019 році з Києва після навчання, він побачив проблеми селища: сміття на пляжах, вирубування дерев, відсутність молодіжного згуртування тощо.
"Я запропонував знайомим: давайте щось міняти. Звичайно ми могли піти до влади, щоб нам щось пообіцяли і довго чекати виконання цих обіцянок... Але ми вирішили робити позитивні зміни самостійно", — розповідає педагог.
Спершу активісти встановили стелу "Я люблю Велику Новосілку", яка досі стоїть у селищі.
Стела "Я люблю Велику Новосілку", травень 2024Фото: З відкритих джерел
"Ми самостійно збирали кошти серед підприємців та мешканців, назбирали близько 6 000 гривень, купили матеріали з хорошими знижками та виготовили стелу вдома. 19 серпня 2020 року встановили стелу в центрі селища з дозволу місцевої влади. Побачивши успіх, зрозуміли — ми вже сьогодні можемо покращувати наше селище, не чекаючи допомоги від держави", — згадує Михайло.
Далі почали організувати толоки та прибрали узбережжя річки. На центральному пляжі, який дуже любили місцеві мешканці, посадили дерева за підтримки громади.
"Кожну осінь і весну планували висаджувати не менше 150 дерев", — ділиться активіст.
У планах було створити у селищі парк кованих фігур, навпроти місцевого будинку культури з лавочками та освітленням. Михайло навіть спроєктував план майбутнього парку у 3D, показував владі — каже, що він всім сподобався, але напад російських загарбників зупинив реалізацію проєкту. Станом на сьогодні Велика Новосілка знаходиться у ворожій окупації.
Велика Новосілка Волноваського району на мапі DeepStateMapФото: Скриншот з сайту deepstatemap.live
Початок бджільницької справи
Паралельно з громадською діяльністю Михайло розвивав родинну справу. Дід по батьковій лінії колись займався бджолами, але досвід не передався батькові.
"Я вирішив спробувати поєднати роботу викладача і бджільництво. Треба було навчатися — пішов до місцевого пасічника, який утримував близько 100 бджолородин", — розповідає чоловік.
Коли їхні шляхи розійшлися, почав самостійно вивчати біологію бджіл, їх устрій, розвивати власну пасіку.
"У Великій Новосілці та Донецькій області взагалі була висока кількість пасічників — при селищі діяла велика спілка пасічників. Адже бджільництво — це цікава, корисна справа, а на той час ще й прибуткова", — ділиться Михайло.
Пасіку тримав на задньому подвір'ї батьківського будинку.
"Я хотів розвивати бджільництво, тому у 2021 році ми з батьком переробили сільгоспбудівлю під пасічний склад, зробили нову майстерню, закупили нові бочки під мед тощо. Взимку встиг виготовити близько 40 вуликів самостійно — проєктував, розробляв, знаходив матеріали", - згадує бджоляр.
Евакуація та відновлення пасіки
24 лютого 2022 Михайло зустрів вдома.
"Перші два тижні всі чекали, що російське вторгнення українські захисники швидко зупинять, але бачили наближення фронту через Маріуполь. Прийняли рішення з родиною, що треба евакуюватися. План був такий: я поїду до родичів, а батьки, якщо побачать, що не зупиняється, одразу за мною. Проблемно було евакуювати хвору бабусю з переломом шийки стегна... Врешті через два тижні поїхали всі разом, можна сказати, в нікуди, з ноутбуком, документами — і все.
Батько пізніше кілька разів ризикуючи життям, їздив під обстрілами в Новосілку, аби врятувати якесь майно. З "бджолиного інвентаря" вдалося врятувати лише бочку з медом... Все інше згоріло, бо в новеньку майстерню прилетів снаряд", — розповідає вчитель.
Зараз Михайло живе у Верхньодніпровську біля Кам'янського. Пасіку почав відновлювати через рік після евакуації. Проблема була в тому, що всі вулики залишилися вдома, а нових не було. В орендованому будинку виявились старі дерев'яні вулики колишнього господаря-пасічника, але вони не підходили сучасному бджоляру з Великої Новосілки.
"Я працював у новій системі власної розробки й не хотів повертатися до старого", — зазначає чоловік.
Почав робити вулики з пінополістиролу — матеріалу для утеплення будинків. Паралельно ловив собі бджіл, бо купувати було дорого.
"Всі бджоли на моїй пасіці — піймані. Це колишні бджоли пасічників, які через якісь обставини покинули свої вулики та полетіли в дику природу. 99% таких бджіл гине, бо не можуть пережити зими", — пояснює принцип порятунку.
Для ловлі збудував 12 роївень — мінівуликів й розвісив по місту.
"Родичі не вірили: 'Як це так бджіл наловити, одну піймаєш і все'. А я вірив, що все вийде", — згадує бджоляр.
Перший рік був дуже ройовий — вдалося піймати 12 роїв. Михайло Балжі пояснив механізм такої ловлі:
"Коли з вулика пасічника вилітає рій, він спочатку сідає на якесь (зазвичай фруктове) дерево, і через деякий час вирушає у подорож шукати новий дім. Попередньо бджоли розвідниці знаючи, що бджолородина ось почне роїтись — починають шукати новий дім і тут як раз, бджола-розвідниця і натрапляє на наші пастки, які попередньо містять в собі рамку з старою сушниною та декілька інших рамок, крім того, така пастка натирається прополісом та воском, що бджола-розвідниця здатна відчути на великій відстані. Після ознайомлення з такою пасткою, бджола повертається у своє гніздо та інформує інших, що знайшла новий "будиночок" в якому навіть є бджолині стільники (соти). Після цього, бджола-розвідниця повертається до пастки, але вже не одна, а з 5-6 іншими бджолами, які починають охороняти вхід у пастку, щоб інші бджоли її не зайняли. І через невеликий проміжок часу, в таку пастку залітає рій. Пасічнику залишається тільки забрати пастку з роєм та пересадити у вулик. Таким чином, пасічник рятує від загибелі рій бджіл, і вони починають працювати вже на його пасіці".
Михайло Балжі на своїй новій пасіціФото: Михайло Балжі
Дистанційний гурток для майбутніх бджолярів
Ідея гуртка з бджільництва з'явилася у шкільного вчителя ще у Великій Новосілці.
"Хотів створити маленьку пасіку при школі на великій зеленій території, де бджоли не заважали б людям. Директорка підтримала ідею, і я навіть почав шукати костюми для дітей, аби придбати за власний кошт", - згадує педагог.
Після евакуації еколого-натуралістичний центр Великоновосілківської селищної ради запропонував вчителю зробити гурток бджільництва дистанційно.
"Гурток працює вже другий рік. Тут навчаються діти шкільного віку, які проживають як в межах України, так і за кордоном. Унікальність гуртка в тому, що діти не просто дивляться відео. Вони мають змогу спілкуватися, дистанційно працювати на кочовій пасіці, яку я на сезон виводжу до лісу, та бачити життя роїв зсередини", — говорить викладач.
Пасіка у лісіФото: Михайло Балжі
Пасіка обладнана сучасними технологіями. Система охорони працює автономно на сонячних панелях з шістьма камерами, сигналізацією з датчиками руху на тварин та людей.
"Пасіка в лісі має власний інтернет через підсилювачі зв'язку, схожі на військові. Можемо зайти, подивитися що відбувається, навіть поспілкуватися", — описує вчитель інформатики.
Деякі вироби для пасіки чоловік створює на 3D-принтері, який надала йому школа — робить "поїлочки", кріплення, різні корисні пристрої.
"Веду ще гурток робототехніки в школі, одна з тем — 3D-моделювання за шкільною програмою", — пояснює чоловік.
Навчальна програма для майбутніх пасічників
На заняттях гуртка Михайло розповідає про будову організма бджоли, устрій вулика, ієрархію бджолиної сім'ї, вивчають повний процес утворення меду, говорять про бджолопродукти: пилок, прополіс тощо.
"Діти знають, що бджоли не мед збирають з квітів, а нектар, який потім переробляють у мед", — говорить педагог.
Вихованці пана Михайла кілька разів на рік отримують продукцію з їхньої пасіки: мед, пилок, мед у стільниках, прополіс тощо.
Для додаткового розвитку своїх підопічних вчитель створив тематичний канал "Медові кадри" в YouTube.
Грантова підтримка та благодійність
Вчитель зазначає, що відновлення пасіки — це дороге задоволення. У 2025 році діяльність гуртка допомогла підтримати благодійна організація Mercy Corps (засновник американець Говард Баффет).
"Завдяки грантовій підтримці я купив 40 нових вуликів, медогонку, інше обладнання. Це дуже хороший буст порівняно з тим, що мали. Я щиро вдячний цій організації й тепер всім раджу пробувати свої сили у грантових конкурсах", — стверджує викладач.
Михайло БалжіФото: Михайло Балжі
Станом на сьогодні у пасіці Михайла вже 60 бджолородин. Частину меду, який виготовляють бджоли, чоловік залишає самим комахам, частину — відправляє гуртківцям, мінімальну кількість продає, аби купити матеріали для пасіки, а решту чоловік передає на благодійність.
"Якби мав можливість у бджіл більше забрати меду, відправляв би його бочками нашим захисникам", — акцентує чоловік.
Михайло не був на річці понад три роки, хоча живе біля Дніпра. Моральні принципи не дозволяють відпочивати, поки його друзі та знайомі воюють на фронті.
"Маю багато знайомих військових, які від початку повномасштабної війни відпочинку взагалі не мали. І хоч я маю офіційну бронь від держави, як вчитель, мене гризе совість що я тут, а не на фронті. Тож я не буду ховатися від армії, коли прийде час", — зізнається чоловік.
Як долучитися до гуртка з бджільництва
До гуртка можуть долучатися безоплатно всі школярі незалежно від місця навчання. Заняття гуртка проходять після уроків у зручний для дітей час.
"Всі матеріали безоплатні, у вільному доступі, завжди можна повернутися та переглянути. Це фішка дистанційки", — говорить керівник гуртка.
Заяву у довільному порядку про намір доєднатися до гуртка ви можете надсилати на електронну пошту директорки екоцентру: [email protected], номер телефону - 050 0212 562 (Мамука Наталя Василівна).
"Завжди кажу дітям, що наш гурток це не казарма, куди прийшли й повинні сидіти. Кожен має можливість прийти до нас на ознайомче перше заняття, подивитися і залишитися, лише якщо йому сподобається", — акцентує вчитель.
Цей матеріал вийшов за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів
