Понад три роки мешканці Волноваського району Донецької області не мають свого представника/представницю у Верховній раді України. Округ № 60, до якого входить район, залишається вакантним з 2022 року через неможливість проведення виборів в умовах війни. Про це 29 вересня розповів член Центральної виборчої комісії Юрій Мирошниченко на запит журналістки Волноваха.City.
Коли Волноваський район залишився без "народного". Історія одного мандата
21 липня 2019 року на позачергових виборах народних депутатів України у 60-му одномандатному окрузі, до складу якого входить Волноваський район Донецької області, переміг Дмитро Лубінець. Він здобув мандат і офіційно став народним депутатом 29 липня 2019 року. Здавалося, що мешканці Волноваського району матимуть свій голос у парламенті наступні п'ять років, однак 1 липня 2022 року Верховна Рада ухвалила постанову № 2354-IX "Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Лубінця Д.В.". Повноваження Дмитра Лубінця було достроково припинено у зв'язку з особистою заявою про складення ним депутатських повноважень.
Після цього округ №60 залишився без представництва. Згідно з законом України "Про вибори народних депутатів України", у разі дострокового припинення повноважень народного депутата, обраного в одномандатному виборчому окрузі, Центральною виборчою комісією призначаються проміжні вибори. Проте на час дострокового припинення депутатських повноважень Лубінця в Україні діяв "правовий режим воєнного стану у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України" під час якого заборонено проведення виборів до Верховної Ради України. Тому Центральна виборча комісія 11 липня 2022 року прийняла постанову № 81 "Про розгляд питання призначення проміжних виборів народних депутатів України в одномандатних виборчих округах № 57 та № 60 (Донецька область)", в якій пропонується розглянути питання про призначення проміжних виборів у 60-му окрузі лише після припинення або скасування воєнного стану.
Це означає, що станом на вересень 2025 року, тобто вже понад три роки, мешканці Волноваського району не мають свого депутата у Верховній раді. Вони позбавлені можливості впливати на загальнодержавні рішення через свого обраного представника, не можуть звернутися до парламентарія зі своїми проблемами, не мають голосу під час голосувань у Раді.
Про місцеве самоврядування
Проблема представництва не обмежується лише парламентським рівнем. Як повідомила ЦВК у своєму листі, інформація про місцевих депутатів Волноваського району також залишається застарілою. Депутати місцевих рад, обрані 25 жовтня 2020 року, формально зберігають свої повноваження, однак реальні можливості їхньої роботи фактично дорівнюють нулю, адже більша частина Волноваського району знаходиться під тимчасовою окупацією росії. ЦВК не має законодавчого обов'язку систематизувати інформацію про зміни у складі місцевих рад, тому актуальних даних немає.
Проте у ЦВК нагадали імена тих депутатів і депутаток, яких було обрано у 2020 році. Більшість з них належить до прикро відомої політичної партії "ОПЗЖ":
Станом на вересень 2025 року перспективи відновлення парламентського представництва Волноваського району залишаються туманними. Проміжні вибори у 60-му окрузі можливі лише після скасування воєнного стану. Коли це станеться – невідомо.
Навіть після завершення активної фази війни організація виборів на цій території потребуватиме часу. Необхідно буде відновити виборчу інфраструктуру, актуалізувати списки виборців, забезпечити безпеку голосування. А це може зайняти місяці, а то й роки.
Тим часом понад три роки жителі Волноваського району живуть без свого голосу у Верховній раді. Попри те, що вони втратили все майно та рідний дім, вони сплачують податки до державного бюджету, але не можуть впливати на те, як ці кошти розподіляються. Вони є громадянами України, але позбавлені одного з основних конституційних прав – права на представництво у вищому законодавчому органі держави. Ця ситуація є наслідком російської агресії, яка не лише вбиває наших рідних та знищує наші населені пункти, а й підриває саму основу демократії.
Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Посилення стійкості
українських медіа», який реалізується Фондом Ірондель (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом«Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity). Висловлені погляди є виключно поглядами авторів і не обов'язково відображають позицію ФОНДУ ІРОНДЕЛЬ або IRMI.
