Технологія впливів. Як Росія змінює свідомість українських дітей в окупації

Діти на окупованих територіях піддаються тотальному впливу російської пропаганди. Те, чим займається окупаційний режим, в науці називається політичною індоктринацією дітей, що означає систематичне нав’язування окупаційною владою ідеології, спрямованої на зміну світогляду дітей і формування проросійської лояльності. Такі дії кваліфікують як злочини проти людяності і дискримінаційне переслідування за національною ознакою та віком. Стаття 24 IV Женевської конвенції категорично забороняє такі дії. Але РФ давно не звертає увагу на такі “дрібниці”.

Редакції Волноваха.City, 0629.com.ua та Бахмут.in.ua дослідили на конкретних прикладах, якими саме інструментами країна-агресорка змінює ідентичність українських дітей.

В цій статті ви прочитаєте про таке:

• Як використовують освіту для політичної індоктринації

• Вплив від дитячого садочка - що окупанти роблять з найбільш незахищеними - дітьми дошкільного віку

• Молодіжні мілітаристські організації та дитячі табори

• Щоденний контроль за діями та думками дітей та молоді

Коли підручники стають зброєю

Освіта у закладах на тимчасово окупованих територіях ніколи не була місцем для здобуття знань. Начальниця відділу освіти Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Сєвіндж Борзенкова акцентує, що росія веде тотальну пропаганду в усіх сферах життя дітей, від дитячого садка до школи.

“Росія намагається ідеологічно впливати на українських дітей – це факт! Якщо ми говоримо про дітей на окупованих територіях, то ми говоримо про тотальну пропаганду в усіх сферах життя. Зрозуміло, що освіта – це один з найбільш серйозних інструментів, оскільки діти не мають можливості не ходити в школу на ТОТ, а батькам, які намагаються відмовитися від російської освіти або прагнуть навчати дітей дистанційно в українських школах, погрожують позбавленням батьківських прав або проводять з ними так звані виховні роботи”, — пояснює освітянка.

Сєвіндж БорзенковаАвтор: Волноваха.City

Мешканка Старогнатівки Євгенія Таранова на власному досвіді відчула, як працює ця система. Дівчина закінчувала 11 клас в окупації й відвідувала місцеву школу лише тому, щоб захистити батьків.

“Моїм батькам погрожували позбавленням батьківських прав. Окупанти намагалися нав’язувати зовсім іншу історію, російську “правду” про війну. Особливо сильно ця пропаганда впливає на маленьких дітей, які щиро вірять вчителям на слово”, — розповідає Євгенія.

Євгенія ТарановаАвтор: Волноваха.City

Через освітню програму, підручники, методичні матеріали та окремі зустрічі на зразок “Разговоры о важном” дітям розповсюджують російські наративи.

“Пропаганда є на всіх рівнях, навіть у дитячих садочках. Ми говоримо про те, що Росія цілеспрямовано намагається знищити свідомість українських дітей в окупації, замінити її, для того, щоб ці діти перестали усвідомлювати себе громадянами України і повірили в російські наративи. Основний російський наратив – “Росія несе мир в регіон, а навколо всі вороги з якими треба боротися”. Тобто це перекручування свідомості, заміна чорного білим і це та реальність, в якій ростуть наші українські діти.

Росія не просто тимчасово контролює частину української території – вона веде систематичну роботу зі зміни свідомості українських дітей, яка охоплює руйнування освітнього середовища, вилучення української мови й культури, примусову мілітаризацію. І саме цьому ми маємо протидіяти, підтримуючи дітей і молодь у їхньому розумінні зв’язку з Україною“, - розповідає Сєвіндж Борзенкова.

В Маріуполі, наприклад, були вже у 2022 році були вилучені всі українські підручники і завезені російські. Це були старі книги, деякі ще радянські, але - не українські.

“У 2022 році нам оголосили, що українська мова буде продовжувати вивчатися, але факультативно, за бажанням батьків. Але вже через пів року скасували навіть факультативи. На сьогодні ніякої української мови в Маріуполі не має”, - розповіла Марія Ж., маріупольчанка, яка в 2022 році віддала свого сина до першого класу окупаційної школи.

За словами вчительки, яка написала в чат-бот 0629 з окупованого Маріуполя, найбільше постраждав такий предмет, як історія. Але пропаганда про прекрасну і могутню Росію присутня і на уроках природи, і на уроках географії, і, звичайно, на уроках російської мови та літератури.

“Інколи діти ставлять на уроках питання, а от як так, чи ж знаємо, хто захоплював Маріуполь, а ви нам кажете, що місто зруйнувала українська армія. Я відповідаю дітям у таких випадках, що ми зараз вимушені казати те, що треба, для того щоб залишатися у безпеці”, - розповіла жінка.

Російське міністерство освіти з початку цього року запровадило масштабні зміни у шкільних програмах на захоплених територіях Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Освітні нововведення поєднують скорочення гуманітарних дисциплін, уніфікацію підручників та посилення ідеологічного компоненту.

Ключові зміни такі:

• Скорочення іноземних мов: кількість годин на вивчення англійської зменшено з 510 до 480, а у 5–7 класах — з трьох до двох уроків на тиждень. Окупаційна влада називає це «оптимізацією».
• Вводиться новий предмет з 5 класу — «Духовно-нравственная культура России», який, за задумом російського Міносвіти, має «формувати світогляд на основі традиційних цінностей». До створення підручника долучилася Московська церква.
• Вилучення суспільствознавства: предмет зникне з розкладу 6–7 класів вже цього року, а з наступного — і з 8–9 класів. Замість нього з 8 класу вводиться військово-патріотична підготовка.
• Посилення регіональної історії: збільшено години на «історію рідного краю», підручники до якої готував колишній міністр культури РФ Володимир Мединський.
• Обов’язкові «Розмови про важливе»: тепер вони проходитимуть не лише на окупованих територіях, а й у всіх регіонах РФ.
• Уніфікація історії: вчителям заборонено відступати від тексту підручників, які тепер однакові по всій країні та видані під редакцією Мединського.
• Контроль над підручниками: школи отримуватимуть єдиний перелік дозволених видань з усіх предметів.
• Дисциплінарні оцінки: вчителі зможуть виставляти бали за поведінку у табелі.

Крім того, на окупованих територіях масово запроваджують роботу “недільних шкіл” при храмах. В Маріуполі батьків спонукають віддавати туди дітей. Там дівчатам розповідають про необхідність народжувати дітей, а хлопцям - про захист вітчизни.

Крім того, в багатьох школах на окупованих територіях розпочали навчати підлітків керуванню дронами. Наприклад, на території Запорізької області центром такого навчання став Токмак.

Найвразливіші — наймолодші

Психологиня Ольга Каранова стверджує, що найбільше під дію російської пропаганди підпадають наймолодші, оскільки в силу вікових особливостей вони абсолютно довіряють дорослим.

“Найбільш вразливі категорії - це діти дошкільного та молодшого шкільного віку, у них тільки формується світосприйняття, ще відсутнє логічне мислення і все що їм показують, про що їм розповідають сприймають як норму, що так має бути, так правильно, вони пізнають і досліджують навколишній світ через зовнішнє сприйняття.

В дошкільнят розвивається базове відчуття безпеки, мова, перші уявлення про „своїх“ і „чужих“. Вони пізнають світ через казки, іграшки, мультики, пісеньки, дитячі книжки й “уроки доброти”, дітей привчають до певних символів, кольорів і образів. Пропагандистські образи стають частиною уявного світу, часто без критичного осмислення, діти плутаються у базових поняттях: добро - зло, свій - чужий, внаслідок чого можуть виникати тривожні розлади, порушення сну, регресивна поведінка (повернення до більш ранніх форм поведінки), підвищена тривога, страхи, дезорієнтація щодо сімейних, національних ритуалів, коли батьки говорять одне, а реальність показує інше, в них відбувається дисонанс, вони можуть закриватися в собі, перестати говорити, на фоні стресу можуть розвиватися хвороби.

“Росіяни це дуже добре використовують, - розповідає колишня вихователька в дитячому садочку у Маріуполі, яка перші місяці окупації пішла працювати, а потім звільнилася. - Спочатку я працювала на тому інвентарі, тих іграшках, які були у нас в садочку при Україні. Нас ніхто не чіпляв. Але десь в кінці літа 2022 року прийшла перевірка, побачили конструктор лего і будиночки, які дітки побудували в жовто-чиніх тонах, і наступного дня у нас всі ці іграшки вилучили. Натомість завезли свої. А ще зобов’язали встановити куточок “рідного краю”, де ми встановили самовар, матрьошку, кокошник. Кожного ранку ми мали розповідати дітям про основні символи їхньої “нової батькивщини”. Я не витрмала - звільнилася”.

За словами психологині Ольги Каранової, молодші школярі (7–10 років) вже здатні запам’ятовувати логічні ланцюжки, але критичне мислення ще не розвинене. Пропагандистські “уроки історії” чи “розмови про важливе” виглядають як офіційна правда. Дитина може засвоїти фальшиву інформацію як основу світогляду і надалі відкидати будь-яку альтернативну інформацію, тому що саме в цей період «бурхливого» розвитку їм це «вкладали» в голови,наводили сфальсифіковані приклади, показували фейкову інформацію, тому в дитина не виникає сумнівів в правдивості інформації. Найбільше діти цієї вікової категорії піддаються впливу через школу, діти отримують спрощені історичні приклади; одночасна ізоляція від української освіти підсилює ці уявлення, через “уроки історії” чи “розповіді про Велику Перемогу” дітям нав’язують героїзацію війни”, — розповідає фахівчиня.

Ольга КарановаАвтор: Волноваха.City

Психологиня зазначає, що наслідки такого впливу можуть бути серйозними — тривожні розлади, порушення сну, підвищена тривога, страхи.

«Насамперед це внутрішній конфлікт, в цей період відбувається розмежування - родина- школа, на фоні цього виникають багато труднощів, батьки розповідають одне, вчать як правильно, в реальності їм нав’язують інше. Коли факти, які дитина інтуїтивно відчуває (обстріли, страх, зруйновані будинки), суперечать “офіційним” поясненням дорослих, у дитини може виникати «відчуження від батьків», якщо ті дотримуються українських поглядів, знижується довіра до дорослих. Внаслідок цього з’являється підвищена агресивність чи замкненість, дитина не може зрозуміти чому батьки говорять інакше, погіршується навчання,виникають навчальні й емоційні проблеми», - говорить Ольга.

У підлітків активно розвивається політична та соціальна ідентичність. Вони дуже вразливі до маніпуляцій, але мають потенціал опору.

Євгенія Таранова з Волновахи згадує тиск, якій вона відчувала в окупованій школі.

“Вони дуже яро нав’язують свої наративи, і ти дійсно в якийсь момент вже починаєш сумніватися у правдивості того, що бачила на власні очі“, — каже дівчина.

Ольга Каранова запевняє, що психологічні наслідки для підлітків, які перебувають в окупації, можуть бути радикальними:

«Емоційне відчуження від сім’ї, підвищений ризик суїцидальних думок у разі конфлікту цінностей, хронічна тривога, депресія. Деякі підлітки починають проявляти «агресію до українських символів», щоб “бути своїми” у нав’язаному середовищі. Інші, навпаки, впадають у депресію, або апатію, відчуваючи безсилля щось змінити. Найнебезпечніше — втрата здатності критично мислити, бо інформаційне середовище підмінює логіку готовими “відповідями”.

Загалом найнебезпечніші наслідками такого впливу є:деградація національної ідентичності— діти втрачають відчуття приналежності до українського народу; травматизація через брехню — тривалий контакт із фальшивими наративами формує внутрішній розлад між тим, що дитина бачить, і тим, що “мусить” говорити; емоційне заціпеніння — діти перестають реагувати на жорстокість і насилля, бо їм пояснюють, що “так треба”; соціальна ізоляція після деокупації — їм важко інтегруватися у нормальне українське середовище, бо система цінностей уже викривлена.

Дуже важливо звертати увагу на дітей, які повертаються з окупованих територій, вони потребують тривалої допомоги і підтримки, важливо робити це обережно, без осуду, ненав’язливо».

Таємне навчання як порятунок

Паралельно з вимушеним відвідуванням окупаційної школи деякі діти продовжують навчання в українській системі освіти. За даними Міністерства освіти та науки України, 35 тисяч 361 дитина, яка залишається на окупованих територіях разом із батьками, продовжує навчатися в українських школах.

І це безумовний ризик. В Маріупольському ліцеї міста Києва розповіли 0629, що серед їх учнів є ті, хто навчається в окупації. Це - небезпечно. Діти бояться, що в окупаційній школі дізнаються, що вони вчаться онлайн в українському класі, тому тримають це в секреті навіть від знайомих. Вчителі пропонують їм говорити російською під час занять, щоб раптом ніхто не почув, але для деяких підлітків підкреслювати свою українську ідентичність - це виклик, і вони свідомо йдуть на це.

Вчителька української мови Волноваського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 7 Оксана Обідченко розповідає, що знаходить формати, які дозволяють учням навчатися без ризику бути поміченими.

“Діти, які залишилися на тимчасово окупованих територіях, живуть у реальності, де навчання українською мовою є викликом, а іноді навіть ризиком. Проте вони все одно продовжують вчитися. Кожен їхній виконаний тест чи твір — це їхня маленька перемога. Головне — дати їм знання та віру в те, що вони не забуті, що вони потрібні Українському суспільству”, — підсумовує педагогиня.

Оксана ОбідченкоАвтор: Волноваха.City

Мілітаризація дитинства

Створення численних мілітаризованих груп - є ще одним дієвим інструментом впливу на свідомість дітей.

Наприклад, на Херсонщині дітей об’єднують у мілітаризовані рухи на кшталт «Движение первых», «Юнармия» та «Орлята России». Це лише частина «офіційних» рухів, які можна зустріти в російській комунікації.

Окрім цього, існують «ЮгМолодой» — регіональний рух, що діє на півдні України. Його діяльність спрямована на формування проросійської ідентичності через культурні заходи, форуми та проєкти з «інфраструктури новоросії» та «Соколята» — використовується як полігон для «обкатки» ідеологічних програм, які потім масштабуються на всю РФ.

Всі ці рухи і заходи мають першочергово ідею мілітаризації дітей та виховання максимально налаштованого воювати населення.

Скрін з відео заходу - “Юнармія” вітає ветеранів

Водночас ці структури виконують іще одну функцію — тотальний контроль над молоддю. Через «виховні години», масові заходи, конкурси й табори дітей вчать не лише «любити Росію», а й звітувати про тих, хто мислить інакше. Участь у таких програмах часто роблять «добровільно-примусовою»: вчителі та директори шкіл мають плани із залучення, а діти, які відмовляються, ризикують стати об’єктом тиску чи цькування.

Один із прикладів подібного мілітаризованого підходу до освіти дітей в окупованій Херсонщині:

Окупанти активно використовують символіку та риторику «Великої Вітчизняної війни»: діти носять форму, беруть участь у реконструкціях «битв», маршах і флешмобах під радянськими й сучасними російськими прапорами. Це створює ілюзію «безперервної боротьби з нацистами», де головна роль відводиться новому поколінню «захисників».

Дитячий відпочинок окупанти теж перетворюють на безперервний процес індоктринації: виривають дитину із родини, відвозять в за сотні кілометрів. У відриві від дому дитина відчуває себе особливо вразливою та незахищеною. І тому впливати на неї легше.

Лише тільки в червні окупаційна влада вивезла до російських регіонів або до окупованого Криму 6187 дітей. Найбільшу кількість дітей росіяни вивезли із Запорізької та Донецької областей. Приблизно така ж кількість дітлахів виїхала з України на територію РФ і в наступні літні місяці.

Географія вивезення така: Вологда, Адигея, Калмикія, Чувашия, Абхазія, окупований Крим, Санкт-Петербург.

Дітей оточують російські триколори, “чебурашки”. З ними грають у військові ігри і постійно розповідають, що такої країни, як Україна, - не існує.

Фото із дитячого табору в Санкт-Петербурзі, куди регулярно вивозять маріупольських дітей.

Щоденний контроль за думками та діями дітей

В деяких школах на Херсонщині у дітей в школах почали перевіряти мобільні телефони прямо в школах. Про це повідомляв рух опори “Мавки”.

Аналогічна ситуація і в школах на Донеччині. В Маріуполі вчителі в школі №40 на Лівобережжі перевіряли мобільні телефони у дітей в пошуках компромату.

Студент самозваного “технічного університету” Андрій на умовах анонімності розповів, що його неодноразово зупиняли на вулиці поліцейські і перевіряли телефон і документи. На щастя, хлопець мав два телефони - той, по якому він передивляється український контент, хлопець завжди залишає вдома.

Це намагання контролювати думки та дії молоді підсилюються численними заходами в школах, псевдоуніверситетах тощо. Для молоді постійно проводять різні фестивалі, під час яких молодим людям пропонують “щасливе майбутнє у складі РФ”.

Ну і, звичайно, при проведенні таких заходів підключається пропаганда. Вона працює ось так. Проходить фестиваль у Маріуполі “Проводник смыслов”. Це технічний фестиваль для молоді, де представлені роботи, досягнення віртуальної реальності і інші прогресивні речі. Але, наприклад дітям під час віртуальної реальності пропонують обрати, де вони хочуть побувати, на дні океану чи у Кремлі. “Всі обрали Кремль”, - радісно повідомляє журналістка, яка висвітлює подію.

На фото - фестиваль “Проводник смыслов” в окупованому Маріуполі

“Любов до РФ” подається як загально усталена норма. “Всі люблять Росію”, - кажуть дітям щодня. І врешті решт вони починають в це вірити.