В окупованому Тельмановому (Бойківське) Донецької області шахрай ошукав пенсіонерку більш ніж на мільйон рублів (500 тисяч гривень), представившись співробітником поліції.
За інформацією «слідства ДНР», 76-річній жінці зателефонував чоловік, який назвався правоохоронцем. Він заявив, що її чоловік нібито причетний до шахрайства і може бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Крім того, зловмисник попередив про нібито майбутній обшук і переконав пенсіонерку в необхідності «задекларувати» всі наявні в неї кошти.
Повіривши словам афериста, жінка передала чоловікові, який приїхав до неї, понад мільйона рублів.
Підозрюваного затримали. Йому загрожує до 10 років позбавлення волі та штраф. Однак випадків, коли шахраїв в окупації притягують до відповідальності, — одиниці.
На тлі війни, економічної нестабільності та цифровізації послуг шахраї на окупованих територіях України і в самій Росії постійно адаптують схеми обману. Вони використовують технології, страх, соціальну вразливість та довіру людей до державних сервісів.
«Новини Донбасу» зібрали найпоширеніші способи, які вже призвели до тисяч постраждалих. Першою історією з виданням поділилася пенсіонерка Ганна Борисівна, яка мешкає на окупованій Луганщині.
Загрози обшуком особливо лякають людей в окупації
Вранці на телефоні пролунав дзвінок. Дзвонили в месенджері Telegram, проте спросоння пенсіонерка Ганна Борисівна не звернула на це уваги і одразу ж підняла слухавку. Приємна дівчина сказала, що є представницею Пенсійного фонду РФ і повідомила, що у «ЛНР» перейшли на закони РФ та СНІОР (страховий номер індивідуального особового рахунку або російською — СНИЛС) потрібно перевести у пластиковий вигляд, і вона їй зараз допоможе. Начебто все, що потрібно зробити — просто продиктувати код із SMS — це буде «номер електронної черги», який прийде вже на мобільний номер оператора «МКС» (місцевий стільниковий оператор на окупованій Луганщині, колишній «Лугаком»).
«Можна було зрозуміти, що номер черги не може складатися з чотирьох цифр, але я не зрозуміла. Коли прийшла SMS, я передзвонила дівчині на той номер, з якого вона дзвонила», — розповіла жінка.
SMS справді прийшла, Ганна Борисівна продиктувала номер, після цього у дзвінку були чутні перешкоди, пенсіонерка почула чоловічий, дуже серйозний голос: «Дзвінок перехоплений "Роскомнаглядом", вам зателефонували шахраї, покладіть слухавку».
Далі зателефонував уже чоловік, представився співробітником «Роскомнагляду» і сказав, що цей дзвінок було перехоплено, тому що пенсіонерці дзвонили шахраї і тепер також сказав прочитати ще одне повідомлення, яке надійшло вже нібито від банку. У новому повідомленні йшлося приблизно таке: "На ваш рахунок надійшло 900 тисяч рублів". Але жодного рахунку в цьому банку жінка не має. Після того, як вона сказала про це нібито співробітнику, він запитав: «А в якому банку у вас рахунок?». Це насторожило пенсіонерку, вона заявила, що тепер і йому не вірить, і можливо він, як і попередня шахрай. Тоді чоловік надіслав у месенджері фото свого нібито «посвідчення».
«Звідки я знаю, може ви його в переході першому, що трапилося, купили", — сказала я йому. Я засумнівалася, але він підходу знав, як на мене натиснути, як залякати. І одразу зайшов із "козирів"», — каже жінка.
Далі між Ганною Борисівною та цим «співробітником» відбулася дуже довга розмова, яка більше нагадувала допит. Він стверджував, що продиктувавши номер із SMS жінка порушила законодавство РФ і тепер проходитиме у кримінальній справі як співучасниця. Тому що нібито 900 тисяч рублів зараховані на її рахунок у банку було вкрадено в інших людей, а її рахунок використали, щоб вивести ці гроші.
«Він почав говорити, що можливий обшук у мене в квартирі, що до мене приїдуть із "Роскомнагляду" з поліграфом, з поліцією, і станеться це буквально сьогодні-завтра. Запитував у яких банках у мене є рахунки, скільки грошей у мене вдома. Я відповіла правду: "Які, мовляв, гроші у пенсіонерів? На рахунку 800 рублів, а вдома якісь 20 тисяч, тому що я на "трунні" збираю". Він уточнив, чи є валюта. Я говорю: "Ну яка валюта, я вас благаю". Але його слова про обшук мене дуже злякали. Це я зараз розумію якою дурною була, а в той момент мене такий страх охопив, просто жах. Потім питав, чи є в мене родичі і де проживають, зі мною чи ні, питав, де я живу, саме в якому місті, при цьому питання так формулювалося: "А ви ж у Луганську живете?". Я відповіла, що ні», — бідкається Ганна.
Очевидно зрозумівши, що «поживитися» в цьому випадку нема чим, але не припиняючи лякати пенсіонерку обшуком, шахрай попрощався, сказавши, що передасть усі дані поліції, і якщо поліція цим кейсом зацікавиться, то розбиратимуться. Після цього на телефон прийшли близько 40 SMS: було написано від якогось банку і код входу.
А Ганна Борисівна поспішила зателефонувати родичам на підконтрольну Україні територію, аби порадитись як тепер бути.
Варто зазначити, що подібна схема існує вже понад рік. Умовно ЗМІ назвали її «Від імені Роскомнагляду».
Як не стати жертвою шахраїв
Шахраї постійно змінюють тактику, але їхня основна зброя залишається незмінною — страх, поспіх і довірливість. Єдиний спосіб протистояти їм — критичне мислення, перевірка інформації та відмова від будь-яких фінансових операцій під тиском.
Ніколи не повідомляйте коди з SMS: навіть якщо той, хто телефонує, представляється співробітником банку або силових структур.
Не встановлюйте програми з посилання з дзвінка або повідомлення: всі банківські програми завантажуються лише з офіційних магазинів.
Перевіряйте адресу сайту: фішингові сайти відрізняються однією-двома літерами в домені.
Не переказуйте гроші на «безпечні рахунки». Таких рахунків немає.
Не надсилайте фото банківської картки — навіть частково зафарбоване.
Переривайте розмову під час тиску та погроз — справжні співробітники банків не залякують клієнтів.
Підключіть двофакторну автентифікацію та повідомлення про входи в облікові записи.
NFC-схема: як смартфон перетворюють на «копію» чужої карти
Технологія NFC дозволяє використовувати смартфон замість банківської картки у банкоматах та терміналах. Цим активно користуються злочинці.
Сценарій наступний:
- Жертву переконують зняти всі готівку та видалити офіційний банківський додаток.
- Потім змушують встановити підроблену програму, нібито для захисту коштів.
- Після цього смартфон фактично перетворюється на «копію» чужої карти.
Коли людина вносить гроші через банкомат, прикладаючи телефон, кошти миттєво вирушають на рахунки зловмисників. Найчастіше аферисти видаються співробітниками банку чи силових структур і діють під приводом «запобігання підозрілим операціям».
«Пенсію заблоковано»: фішинг через клон російських «Держпослуг»
Шахраї розсилають повідомлення про нібито «заморожування» пенсійних виплат. Повідомлення надходять через SMS, email чи месенджери — нібито від Пенсійного фонду (скасовано з 2023 року) чи Соціального фонду.
У листі посилання на сайт, який копіює «Держпослуги». Користувача просять запровадити паспортні дані, СНИЛС, ІПН, код із SMS.
В результаті шахраї отримують доступ до облікового запису і можуть оформити кредит на ім'я жертви. Після цього з людиною зв'язуються повторно — вже від імені «силовиків» — і на підставі злому вимагають переказати гроші на «безпечні рахунки».
Фейкова «доставка букета» до свят
Перед святами шахраї активізують схему із «доставкою квітів».
Жертві дзвонять і повідомляють про букет, що нібито готується. Потім під приводом оплати «доставки» просять переказати гроші на картку фізособи або продиктувати код із SMS, щоб шахраї могли зайти на «Держпослуги». Найчастіше мета — отримати доступ до банківського облікового запису або державного профілю.
Продаж товарів у соцмережах: схема з «кошенятами»
На окупованих територіях, де банківський контроль слабший, активно працюють схеми через приватні оголошення.
Наприклад, в Старобешові місцева мешканка розмістила оголошення про продаж породистих кошенят. Покупець повідомив, що переведе гроші на картку, а за кошеням приїде родич. Під приводом «підтвердження перекладу» він переконав жінку продиктувати номер картки та код із SMS.
Незважаючи на те, що розмова була перервана, з її рахунку списали понад 50 тисяч рублів.
«Борги родичів»: тиск та загрози
Шахраї дзвонять від імені банків і повідомляють про нібито заборгованість близької людини. Вони пропонують терміново «допомогти» із оплатою.
У разі відмови переходять до погроз, залякують передачею даних «до суду» або «слідчі органи», надсилають посилання для переказу коштів.
Розрахунок — на емоційну реакцію та страх за родичів.
Фото банківської картки: навіть «зафарбовані» дані не захищають
Багато хто вважає, що якщо «зафарбувати» дані банківської картки маркером у редакторі телефону, інформація буде надійно прихована. Насправді це негаразд.
Чому це небезпечно:
- Не всі інструменти надають 100% непрозорість.
- Розмиття (blur) не видаляє дані, лише змінює їх.
- Деякі файли зберігають інформацію або проміжні версії зображення.
- Існують інструменти, які дають змогу відновити вихідні дані.
Навіть частково прихована картка може стати джерелом витоку.
Чому саме окуповані регіони особливо вразливі
На території окупованих районів України шахрайство підживлюється:
- низьким рівнем довіри до інститутів,
- складною економічною ситуацією,
- слабким доступом до перевіреної інформації,
- відсутністю ефективного захисту прав постраждалих.
В умовах війни та ізоляції люди частіше ухвалюють рішення у стані стресу — цим і користуються аферисти.
Правоохоронні органи повідомили про підозру п'ятьом фігурантам, які привласнили 26,9 млн гривень бюджетних коштів, призначених для допомоги людям, які пережили російську окупацію.
Авторка: Юля Тараруй, випускова редакторка «Новин Донбасу»
