Що таке Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), чому росія досі лишається її членом і як організація допомагає Україні — для Волноваха.City просто та коротко пояснив Андрій Дзюбенко, старший спеціаліст з комунікацій програми підтримки ОБСЄ для України.
Звідки взялася ОБСЄ
Якщо казати дуже спрощено, то Організація виросла з переговорного процесу часів холодної війни — коли між комуністичним сходом і капіталістичним заходом шукали спосіб уникнути ядерного зіткнення.
"Основна ідея була дати простір для держав-учасниць щодо того, як домовлятися про запобігання конфліктам. Такий собі переговорний майданчик, представники держав за певною регулярністю збираються і про щось домовляються", — пояснює пан Андрій.
Основоположним документом організації став Гельсінський заключний акт.
Гельсінський заключний акт, підписаний 1 серпня 1975 року 35 державами (Європа, США, Канада), став ключовим документом розрядки міжнародної напруженості, зафіксувавши непорушність повоєнних кордонів та повагу до прав людини. Він заклав основи європейської безпеки, що згодом призвело до створення ОБСЄ, а також надихнув правозахисні рухи, зокрема створення Української Гельсінської групи.
Згодом із наради з безпеки та співробітництва в Європі виросла повноцінна організація — ОБСЄ.
Три стовпи безпеки
В ОБСЄ безпека розуміється широко — через три виміри.
Перший — політико-військовий: контроль над озброєнням і високий політичний діалог між державами. Другий — економічний та екологічний, оскільки суперечки щодо ресурсів також стають причинами конфліктів. Третій — людський.
До основних напрямів діяльності Організації відносяться питання, що стосуються безпеки, співробітництва у галузі економіки, науки, технологій та довкілля, а також в гуманітарній та інших сферах (права людини, інформація, культура, освіта).
Наразі ОБСЄ об'єднує 57 держав-учасниць.
Як ОБСЄ працює в Україні
З 1999 року між урядом України й секретаріатом ОБСЄ діє меморандум про проєктну співпрацю. Один із перших великих спільних проєктів є створення електронного реєстру виборців.
ОБСЄ відіграла критично важливу роль у наданні методичних рекомендацій, технічної допомоги та матеріальної бази. Також було проведено навчання персоналу.
"Люди не могли себе знайти в паперових реєстрах, не могли проголосувати, були ризики маніпуляцій. Проєкт розв'язав цю проблему — з'явилась централізована захищена база даних, яка дозволяє провести вибори в будь-який час", — каже пан Андрій.
Після 2014 року (через анексію Криму росією та початок збройної агресії на Донбасі) в Україні запрацювала Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ (СММ). Вона фіксувала порушення режиму припинення вогню і намагалася підтримувати гуманітарний діалог між сторонами конфлікту.
"Регулярно внаслідок обстрілів пошкоджували водогони, електрику — і треба було домовитися про вікна тиші, щоб могли зайти ремонтні бригади, зробити свою роботу та залишитися живими", — пояснює він.
Згідно з мандатом, СММ була повинна мати вільний доступ до всієї території України. Водночас росія блокувала доступ СММ до Автономної Республіки Крим. Крім цього, відповідно до звітів Місії, її діяльність на тимчасово окупованих росією територіях в Донецькій та Луганській областях систематично обмежувалася контрольованими рф незаконними збройними формуваннями, що було свідченням незацікавленості росії у неупередженому та безперервному міжнародному моніторингу з боку ОБСЄ, внаслідок якого міжнародна спільнота могла дізнатись про додаткові свідчення російської військової присутності на Донбасі.
Що змінилося після 2022 року
У 2022 році росія відмовилася голосувати за продовження мандату Спеціальної моніторингової місії. Проте проєктна співпраця з Україною не припинилася.
"Зібралася група донорів, які вирішили, що ОБСЄ має продовжувати надавати підтримку. Україна також заявила, що вважає чинним меморандум і хоче продовження такої співпраці", — каже Андрій Дзюбенко.
Зараз Програма підтримки ОБСЄ в Україні має 17 трирічних проєктів. Серед них такі напрямки як протидія домашньому насильству, гуманітарне розмінування, свобода медіа, підтримка судової системи, зміцнення здатності ДСНС працювати з хімічними загрозами тощо.
"Якщо ваш сусід викликає патруль, є висока ймовірність, що поліційні проходили навчання за програмою ОБСЄ. ДСНС використовує методологію і знання, які надавала ОБСЄ, коли бере проби в місцях можливої хімічної загрози тощо", — наводить приклади фахівець.
Чому росія досі в ОБСЄ
"Рішення про те, хто має сидіти за столом ОБСЄ — це рішення, яке приймають самі держави-учасниці. ОБСЄ має свою початкову функцію — давати стіл для перемов для країн, які мають певний конфлікт. Цей стіл залишається актуальним", — пояснює Дзюбенко.
Водночас існують механізми, якими держави можуть користуватися незалежно від позиції росії. Один із них — "Московський механізм", ухвалений на початку 1990-х. Якщо 10 і більше держав ініціюють запит, ОБСЄ створює дослідницьку місію щодо стану прав людини в конкретній країні.
З березня 2022 року 45 держав-учасниць Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), включаючи Україну, активували Московський механізм ОБСЄ щодо вторгнення РФ. Згідно з рішенням держав-учасниць ОБСЄ Московський механізм задіяний з метою "дослідження впливу на права людини і гуманітарних наслідків вторгнення російської Федерації і війни, підтримуваних Білоруссю, на народ України, в межах міжнародного визнаних кордонів і територіальних вод України".
"З 2022 року цей механізм застосовувався вже п'ять або шість разів. Були звіти по дітях, по полонених, по загальних порушеннях прав людини. Ці дослідження дають іншим державам підставу переглядати своє ставлення — вводити санкції та обмежувати співпрацю з країною-агресором", — каже він.
Щотижня у Відні відбувається засідання Постійної ради ОБСЄ на рівні послів усіх 57 держав.
"Фактично всі ці роки — ОБСЄ є однією з платформ для України розповідати про те, що реально відбувається, 57 державам. Це важлива аудиторія і важливий канал комунікації та підтримки", — підсумовує Андрій Дзюбенко.
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
