З лютого 2025 року фінансовий моніторинг в Україні суттєво посилився. Банки більше не обмежуються перевіркою окремих підозрілих платежів — тепер вони аналізують усю модель фінансової поведінки клієнта. Під перевірку може потрапити будь-хто: ФОП, власник звичайної картки, волонтер або пенсіонер, якому донька щомісяця надсилає гроші. Податкова консультантка та фінансова менеджерка Руслана Стельмащук пояснила, як працює ця система, чого бояться банки і як не заблокувати власний рахунок через необережне слово в призначенні платежу.
Цю інформацію журналісти Волноваха.City отримали під час участі у тематичному вебінарі, організованому Волинським прес-клубом у межах ініціативи Незалежної громадської мережі прес-клубів України "Живі діалоги".
Що таке фінансовий моніторинг і чому він з'явився
Фінансовий моніторинг — це система контролю за тим, звідки надходять гроші, куди вони йдуть і чи сплачуються з них податки. Простіше кажучи: банк постійно аналізує, чи є ваші фінансові операції законними.
Закон про фінансовий моніторинг ухвалили в Україні 6 грудня 2019 року — на виконання зобов'язань перед ЄС та вимог міжнародної групи з протидії відмиванню коштів FATF. 2020 року НБУ затвердив Положення № 65 — основний документ, яким керуються банки під час роботи з клієнтами.
З 2 лютого 2025 року набрав чинності оновлений порядок моніторингу. Ключова зміна: банки, податкова служба, Бюро економічної безпеки та державний фінмоніторинг тепер активно обмінюються інформацією між собою. Паралельно НБУ надіслав банкам роз'яснення про зміну підходу до перевірок — від формального аналізу до детального. Усні пояснення клієнта або коротка переписка в чаті більше не вважаються достатніми.
Індикатори підозрілості: як банк вирішує, кому довіряти
В додатку до Положення НБУ № 65 описані індикатори підозрілості фінансових операцій. Саме їх перевіряє менеджер банку під час кожного звернення клієнта.
Скриншот з онлайн-зустрічі з пані Русланою
Індикатори поділені на три групи.
Перша група стосується поведінки клієнта. Якщо людина нервує без очевидної причини, не може зрозуміло пояснити характер своєї діяльності або, навпаки, надто активно цікавиться, "яка сума не потрапляє під моніторинг" — це вже привід для підвищеної уваги. Один з індикаторів прямо передбачає: надмірна зацікавленість темою фінансового моніторингу є підозрілою ознакою.
Окремим індикатором є так званий ризик-профіль клієнта — відповідність його віку, професії та рівня доходів тій діяльності, яку він декларує. Якщо жінка без найманих працівників відкриває ФОП з видом діяльності "перевезення вантажів" і має кілька транспортних засобів — банк може вважати, що її профіль не відповідає заявленій діяльності, і поставити додаткові запитання.
Друга група індикаторів стосується самих фінансових операцій. Банк аналізує, чи типові надходження для конкретного клієнта. Якщо підприємець під час відкриття рахунку вказав очікуваний місячний оборот 100 000 гривень, а потім цей показник у кілька разів перевищив заявлений — банк може розцінити це як відхилення від профілю та надіслати запит про підтвердження доходів. Саме тому фахівці радять при заповненні анкети вказувати максимально реалістичний або навіть дещо завищений очікуваний оборот.
Третя група охоплює операції з конкретними банківськими продуктами: готівкою, кредитами, депозитами. Зокрема, банки уважно стежать за тим, чи не надходять кошти від третіх осіб на кредитну картку клієнта — це вважається індикатором можливої незареєстрованої підприємницької діяльності. Також підозрілим є дострокове погашення кредиту великою сумою після тривалого прострочення: банк може поцікавитися, звідки з'явилися ці гроші.
Хто під прицілом насамперед
Згідно з роз'ясненнями НБУ, найінтенсивнішій перевірці підлягають кілька категорій клієнтів. По-перше, новостворені ФОПи та ТОВ, зареєстровані менш ніж рік тому, — особливо якщо вони вже мають значні обороти. По-друге, юридичні особи, в яких нещодавно змінився керівник або кінцевий бенефіціар. По-третє, підприємства, які тривалий час не вели діяльності, а потім різко "ожили" з великими оборотами. По-четверте, компанії з мінімальним статутним капіталом та відсутністю активів, якщо при цьому їхній оборот є значним.
Що змінилося після лютого 2025 року
До цього часу банки могли обмежитися усною розмовою або коротким листуванням в чаті застосунку для з'ясування підозрілої операції. Тепер це в минулому. Залежно від присвоєного ступеня ризику банк може вимагати повний пакет документів: фінансову звітність, виписки з усіх рахунків в інших банках, договори з контрагентами, пояснення щодо кожного надходження та кожного платежу за визначений період.
Ще одна принципова зміна: якщо клієнт здобув високий ступінь ризику в одному банку та вирішив перейти до іншого, уникнути уваги не вийде. Банки обмінюються інформацією про неблагонадійних клієнтів, і новий банк отримає людину вже з відповідною позначкою. У деяких випадках під моніторинг можуть потрапити й близькі родичі та контрагенти такого клієнта.
Слова-тригери
Банківські алгоритми автоматично відстежують певні слова та словосполучення в призначеннях платежів. Серед найнебезпечніших: "за крипту", "обмін валюти", "позика", "повернення боргу" — якщо такі призначення повторюються регулярно. Відсутність будь-якого призначення платежу також є тригером і привертає увагу систем моніторингу.
Натомість призначення на кшталт "оплата консультаційних послуг згідно з договором № ...", "компенсація за квиток на рейс ...", "оплата за проведений вебінар" — конкретні, зрозумілі й не викликають зайвих запитань. Розмиті формулювання на кшталт "оплата за послуги" вже самі по собі можуть бути приводом для уточнень.
П'ять правил фінансової гігієни
З огляду на нові реалії фахівці виділяють кілька базових принципів, дотримання яких суттєво знижує ризик отримати небажаний запит від банку.
Перше: підприємницькі надходження — виключно на бізнес-рахунок. Якщо кошти від клієнтів регулярно надходять на особисту картку фізичної особи, банк може розцінити це як незареєстровану підприємницьку діяльність з відповідними наслідками.
Друге: завжди мати підтверджувальні документи під рукою. Отримали спадщину, продали майно, уклали великий контракт — зберігайте всі відповідні документи. Не факт, що банк їх запросить, але якщо запросить, вони мають бути готові.
Третє: заповнюючи анкету клієнта при відкритті рахунку, вказуйте реалістичний або навіть дещо завищений очікуваний оборот. Якщо реальні надходження згодом виявляться значно більшими за задекларовані, це стане приводом для перевірки.
Четверте: не повертайте кошти покупцям за повернений товар зі своєї особистої картки — тільки з підприємницького рахунку, із зазначенням у призначенні платежу "повернення коштів згідно зі статтею ...".
П'яте: якщо прийшов запит від банку — реагуйте якнайшвидше. Банк зазвичай надає три-чотири дні на відповідь. Мовчання автоматично підвищує ступінь ризику клієнта. Вся комунікація — виключно в письмовій формі через офіційні канали, не в усній розмові з менеджером.
Як виглядає офіційна відповідь на запит банку
Якщо запит таки надійшов, у відповідному листі варто описати: хто ви, скільки років ведете діяльність, яка її суть, хто ваші контрагенти, звідки надходять кошти та на що витрачаються. До листа додаються договори, виписки, за потреби — декларації за відповідний період. Якщо йдеться про підприємця-початківця без достатньої документації, подається довідкова форма декларації за запитуваний період.
У деяких випадках банки просять надати навіть фотографії бізнесу або посилання на сторінки в соціальних мережах — щоб переконатися в реальному існуванні діяльності. Така практика вже стала нормою.
NovaPay та інші фінансові установи — окрема історія
Окремої уваги заслуговує NovaPay та подібні фінансові установи, які не є банками, але підпадають під вимоги фінансового моніторингу. Якщо покупець розраховується через NovaPay, продавець-підприємець зобов'язаний видати фіскальний чек — навіть якщо в усіх інших випадках він працює виключно по безготівковому перерахунку.
Крім того, NovaPay активно передає інформацію про операції своїх клієнтів до податкових органів. Підприємці, які продають товари через OLX і відправляють їх Новою поштою, отримували запити від податкової про незареєстровану торгову діяльність саме на підставі даних від цієї фінансової установи.
Чи бачить податкова ваші рахунки
Поширене запитання: чи має Державна податкова служба прямий доступ до банківських рахунків? Станом на сьогодні — ні. Банківська таємниця в Україні зберігається, і ДПС не має автоматичного доступу до оборотів по рахунках. Проте є важливий нюанс.
Якщо юридична особа або ФОП перерахували вам кошти та відобразили цю виплату у своїй звітності, ДПС бачить цей дохід у вашому електронному кабінеті — навіть якщо ви самі його не задекларували. У разі розбіжності між задекларованим вами доходом і тим, що задекларували на вас інші, надійде запит. Крім того, усі відкриті рахунки — банківські, кредитні, валютні, рахунки неповнолітніх дітей, прив'язані до батька чи матері, — відображаються в електронному кабінеті платника податків. Номери рахунків ДПС бачить. Обороти — лише за судовим запитом або в рамках офіційної перевірки.
Щоб уникнути неприємних сюрпризів, фахівці рекомендують перед подачею звітності завантажувати в електронному кабінеті (розділ "Для громадян" → "Довідка про доходи") інформацію про всі виплати, задекларовані на ваш код іншими організаціями.
Що маємо у підсумку
Фінансовий моніторинг — не каральний інструмент, а система, покликана протидіяти відмиванню коштів і фінансуванню незаконної діяльності. Однак у 2025 році вона зачіпає значно ширше коло людей, ніж раніше, і відповідальність за розуміння її логіки фактично покладена на самого клієнта.
Знати 73 індикатори напам'ять не потрібно. Але розуміти базові принципи — що писати в призначенні платежу, яку суму очікуваного обороту вказувати під час відкриття рахунку та як реагувати на запит банку — сьогодні варто кожному, хто користується банківською карткою.
Якщо ви хочете знати більше, пропонуємо вам переглянути повний запис вебінару:
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
