З 2018 року в Україні всі школи почали працювати за новим Стандартом початкової освіти. Журналісти Волноваха.City провели день у Волноваській школі №7 — поспілкувалися з вчителями та дітьми й дізналися, як працює освітня реформа у Волновасі.
Тетяна Соловйова, вчителька 2-А класу
Тетяна Соловйова працює у школі вже понад 30 років. Вона не тільки вчителька молодших класів, але й заступник директора з навчально-виховної роботи. Пані Тетяна розповіла про Нову українську школу та свої “авторські” підходи в роботі з дітьми:
“З 2018 року в нашій школі ми впроваджуємо систему Нової української школи, як її ще називають, НУШ. Тому наші вчителі в першу чергу будують свою роботу на ідеях дитиноцентризму:
- активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;
- практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв'язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;
- обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;
- виховання вільної незалежної особистості;
- забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;
- виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду дитини.
Ми намагаємося формувати в учнів систему загальнолюдських цінностей – морально-етичних (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей) та соціально-політичних (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови та культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність). Виховуємо в учнів відповідальність за себе та за свої вчинки.
День в моєму класі розпочинається з ранкової зустрічі, де діти спілкуються, обмінюються інформацією, а “Дитина дня” розповідає про свої новини, погоду, тощо. Дитиною дня може бути іменинник, учень з якимось досягненням або дитина, яка просто цього в цей день захотіла, бо був такий настрій. Ранкове коло проводять і в перших класах, і в других. Розпочинається воно з налаштування на роботу, створення позитивних умов та веселого привітання:
Доброго ранку! Доброго дня!
Хай плещуть долоньки,
Хай тупають ніжки.
Працюють голівки,
І сяють усмішки.
Доброго ранку! Доброго дня!
Бажаєте ви. Бажаю вам я!
Також Ранкове коло може розпочинатись з посмішки, пантоміми, гри, обміну компліментами, тощо.
Перші класи працюють за тижнями. Тобто, кожен тиждень має якийсь напрямок. Наприклад, під час тижню знайомства з професіями, діти на всіх уроках обговорюють питання, пов'язані зі світом професій. В нас є такий предмет, як “Я досліджую світ”, в який включаються “Основи здоров'я”, “Природознавство”, “Я у світі”, під час якого діти водночас вивчають інформацію, досліджують, накопичують її та систематизують, складають інтелект-карти.
Інтелект-карта
В Новій українській школі діти проводять більше досліджень. Наприклад, під час вивчення світу комах, діти використовують лупи, мікроскопи та інше обладнання, яке нам надала Держава. Діти вчаться працювати в групах, обговорювати дослідження, фіксують результати в інтелект-картах.
Другі класи працюють за місяцями. Наприклад, раніше країни Євросоюзу вивчали у 7-8 класі, зараз з цією темою знайомляться вже у другому. На таких уроках ми дивимось відео, діти відшукують інформацію самостійно у різних джерелах — книгах, інтернеті, тощо. Є така технологія, називається “Крісло автора”, коли діти самостійно заздалегідь готують якусь інформацію, а потім розповідають про це однокласникам. Щодо навчання дітей дітьми, у нас в математиці є такі вправи, коли завдання діти розв'язують у групах, де один з учнів, який гарно засвоїв матеріал, виступає в ролі вчителя і допомагає зрозуміти тему іншим.
Моїм учням подобається самостійно визначати рівень своїх знань. У нас на дошці висить позначка з кольорами, де зелений означає, що дитині було легко та вона все зрозуміла, жовтий — була потрібна допомога, червоний — було складно. Після виконання якоїсь роботи учні дають інформацію вчителю — чи зрозуміли вони матеріал. В зошиті вони собі малюють такий квадратик і я бачу, чи варто опрацьовувати тему повторно, чи ні. Наприклад, якщо я бачу у зошиті червоний квадратик за домашнє завдання, я намагаюсь на наступному уроці приділити більше уваги учню, якому було складно, та допомагаю краще розібратись з темою. Я дітям не ставлю оцінок — пишу в зошитах “Дякую” за їх роботу та старанність, адже в будь-якому разі, це їх праця і вона варта уваги та поваги.
Ми багато на уроках навчаємося у грі, але і багато часу приділяємо розвитку практичних навичок. У нас є така технологія, як “Письмо для себе” - це коли ми з чимось попрацювали, якусь тему розібрали, а діти у своєму блокноті записують або замальовують свої враження та емоції від побаченого або почутого. Цей блокнотик не перевіряється. Таким чином, чим більше діти вчаться висловлювати власні думки, тим більше в них збагачується словниковий запас та покращуються навички формування речень.
В нашій школі працює два інклюзивних класи. Мій клас також з інклюзивним навчанням, бо в нашому 2-А навчається дитина з особливими освітніми потребами (ООП). Для кожної такої дитини в класах є “Асистент вчителя”, який під час уроку приділяє увагу та спрямовує роботу учня. Інші діти гарно відносяться до такої дитини — допомагають, люблять та піклуються про нього. Я намагаюсь залучати його до роботи на кожному уроці. Тобто він так само навантажений, як і всі, але за його здібностями. Хоча він може і не відвідувати всіх занять, наприклад, англійську мову, але в нього є корекційно-розвиткові заняття з логопедом, дефектологом, реабілітологом та психологом. Діти розуміють, що чим більше позитиву та уваги така дитина отримує, тим краще буде для нього. Взагалі для таких дітей важлива соціалізація і він також пристосувався до життя в колективі. Наприклад, в нас в минулому році було свято “День святого Валентина”, а в нас якраз 10 дівчаток і 10 хлопчиків. Дівчинка, яка була з дитиною з ООП в парі, допомагала йому у всіх конкурсах та підтримувала — час пролетів весело та непомітно. Він для нас такий, як і всі, тому ми такі дружні.
Взагалі обіцяли, що ті, хто працюють в інклюзивних класах, матимуть 20% надбавки, але ніхто цієї надбавки не бачив, не тільки в нашій школі. Хоча це було у всіх нормативних документах, поки це залишається лише на папері”.
У класі пані Тетяни всі діти просто обожнюють математику. Це тому, що вони вирішують завдання граючи. Наприклад, коли діти вчили тему “Ціна” на уроці, на перерві вони грали у “Крамницю здорового харчування”. У кожного учня були “гроші” - по 20 іграшкових гривень, а один з учнів ставав продавцем. Батьківський комітет придбав печиво, сік, овочі, фрукти, тощо. Якийсь товар коштував більше, якийсь — менше, тому діти не тільки вчилися рахувати, але й домовлятися, заощаджувати та позичати. Кожен був у ролі продавця і покупця.
Евгенія Груздєва, учениця 2-А класу:
“У школі мені подобаються мої подружки. А ще я люблю вчитися. Мій улюблений урок — це математика, бо мені від дається легко, особливо — розв'язання прикладів”.
Кіра Лихошва, учениця 2-А класу:
“Мені тут дуже добре. В мене багато друзів. Мій улюблений урок — це математика. Люблю вирішувати приклади та задачі. На перервах я бігаю. Однокласники кажуть, що я тут найшвидша, майже. Шкода, що бігати по коридорах не можна. Ще я обожнюю малювати і читати. Останній твір, який я читала, називався “Кишенькові гроші”.
Матвій Пастернак, учень 2-А класу:
“На уроках, якщо чесно, я все люблю. Я кожного дня дуже активно відповідаю. Мій улюблений предмет, це математика, українська мова, фізкультура і англійська. Я вже знаю майже всі слова та всі літери англійською. Можу речення навіть скласти. А ще я додатково на заняття з боксу ходжу — влітку вже піду в старшу групу”.
Юлія Кривун, учениця 2-А класу:
“Коли ми хочемо підняти собі настрій, ми проводимо в класі справжнє чаювання зі смаколиками. Але понад усе мені подобається робити всілякі вироби на образотворчому мистецтві”.
Ярослав Самсонов, учень 2-А класу:
“Моя вчителька дуже добра та весела. Мої улюблені предмети це математика та українська мова. На уроках ми, буває, пишемо, бува, розмовляємо. На перервах граємо в телефон, бігаємо та граємося”.
Ярослав Серік, учень 2-А класу:
“Я люблю українську мову та математику, бо люблю писати. З усіх літер моя улюблена літера “К”, тому що на неї починається слово “Квадроцикл”. А моя улюблена страва — це макарони з кетчупом”.
“У нас в школі працює творча група вчителів, яка працює над втіленням Концепції НУШ, до складу якої, окрім мене, входить Наталя Кутя, Галина Чорна, Яна Соколова та Вікторія Хотинська, які разом збирають матеріали для ранкових зустрічей, уроків, розробляють програми, проводять спільні заходи, розв'язують проблемні питання. Мені б дуже хотілося подякувати колегам за їх творчість та допомогу. Тому, що Нова українська школа — це цікаво, але для вчителя це постійний пошук. Також хочу сказати про всіх колег нашої школи — вони найкращі, я всім серцем і душею разом з ними”, - розповіла Тетяна Соловйова.
Яна Соколова, вчителька 1-А класу:
“Кожен тиждень в нашому класі має свою назву. Коли був тиждень театру, ми з дітками підготували цілу виставу. Ми запрошували інші класи — це дуже сподобалось учням. Зараз в нас тиждень називається “Наш край”, під час якого ми знайомимося з Україною, містами й селами, подорожуємо різними областями, вивчаємо світ тварин і рослин нашої країни. Діти працюють самостійно та в групах, проявляють свою творчість та креативність”.
Вікторія Хотинська, вчителька 1-Б класу:
“Нова українська школа — дуже цікава та нова для дітей. Але для нас, вчителів, які працюють вже багато років, вона знайома, адже її елементи ми використовували на своїх уроках і раніше. НУШ зорієнтована на учня, як особистість. Тобто в кожній дитині ми розвиваємо її здібності та таланти. Використовуємо для цього різні методи. Дуже багато в нас на уроках ігрових моментів, бо саме в Новій українській школі все навчання побудовано на грі. Вже ми бачимо, що це дуже корисно та дієво для дітей. Вони не так засмучуються та відволікаються, бо їм цікаво. На одному уроці може змінитися до 10 видів робіт. А наприкінці уроку кожна дитина чесно аналізує та оцінює свою роботу самостійно. Таким чином ми виховуємо у дітей відповідальність за їх вчинки та підтримуємо жагу до навчання”.
