Комусь карантин суттєво ускладнив життя, а когось і зовсім позбавив можливості заробітку. Особливо це стосується тих, хто залучений у сферу послуг. Організатори заходів, ведучі та музиканти оцінюють карантин як повністю збитковий період: немає подій — немає заробітку. Журналісти Волноваха.City поговорили із ведучою святкових подій Світланою Панібратченко та дізналися, чим живе місцевий шоу-бізнес у складний період карантинних обмежень.
Перший мікрофон купили 14 років тому
Вже 20 років Світлана Панібратченко організовує свята для дітей та дорослих у Волновасі та поза її межами.
"Моя кар'єра тамади розпочалася ще у 2000 році, коли я працювала у школі. З моєю подругою та колегою Наталією Кутєю ми вели всілякі шкільні заходи, КВНи, перші випускні. Ми орендували мікрофони у школі, тому що свого обладнання не було та потроху розвивались.
З роками вирішили офіційно зареєструвати свою діяльність та створили івент-агенцію "Тамада-престиж". Зароблені на проведенні заходів гроші вкладали в наш маленький бізнес та купували власне обладнання. Перший наш мікрофон, з яким ми й досі працюємо, ми купили 14 років тому за 2500 грн. На той час то були шалені гроші", — розповіла Світлана.
Світлана Панібратченко
Щоб привернути увагу людей до своєї діяльності, жінки створили сторінку своєї організації в "Однокласниках", а візитки, якими й досі користуються ведучі, допомогла створити молода дизайнерка — донька їхньої подруги.
Люблю свою роботу за щасливі емоції
"Через те, що ми з Наталією працюємо удвох, одного разу на святкування Нового Року ми пошили собі два костюми Снігуроньок. Гарний костюм Діда Мороза також замовили, але на цю роль довелося вмовляти мого чоловіка Сергія — він тоді був у гарному настрої, тому погодився.
Уявіть собі цю картину — ідемо ми такі красиві дві снігуроньки з Дідом Морозом, хлопаємо хлопавки, з яких вилітають долари, вітати з Новим Роком працівників волноваських магазинів. З того часу Сергій більше такий костюм не одягав, але я й досі пам'ятаю той кураж та позитивні емоції від наших привітань".
Наталія та Світлана. Івент-агенція "Тамада-престиж" у повному складі
"На будь-якому святі ми знаходимося в ореолі щастя. Особливо обожнюю проводити весілля. В нас були такі випадки у Великоновосілківському районі — зіграли одне весілля, через деякий час приїхали на інше — там гуляє наша перша наречена, яка вже при надії. На третьому весіллі ця ж наречена вже розповідає про свою дитинку. При цьому, як нагадали на весіллі, так і в житті вийшло — народився хлопчик.
Так цікаво виходило, що всі ці наші минулі наречені зустрічалися на наступних весіллях. Нам звісно нескінченно доводилось змінювати програму, але кожного разу всі залишалися радісними та задоволеними", — розповіла ведуча.
"Є такі молодята, коли з першого погляду розумієш, що там таке велике кохання — вони немовби розчиняються одне в одному та в них, як ми кажемо, "одне велике серце на двох". А бувають такі випадки, що вони сидять і не розуміють, що тут роблять та хто ці всі люди.
Було в нас таке прекрасне весілля, що ми не могли зловити нареченого та постійно на нього чекали, щоб хоч щось з ним провести. А наречена була дуже гарною, вона сама ходила, фотографувалася, знімалася для відео та кайфувала від цього".
За словами Світлани, навіть через багато років після весілля люди при зустрічі дякують ведучим за свято, передивляються весільні відео та згадують позитивні емоції, адже цей щасливий день залишається з ними на все життя.
Чому ведучим у Києві легше працювати, ніж тамадою у Волновасі
"Я завжди кажу, що у Києві бути ведучим легше, ніж у нас. Там програма будується на запрошених гостях: акторах, танцівниках, співаках тощо. Там так заведено. Все, що нам доводиться робити самим, вони роблять за допомогою інших. Ми ж проводимо музичні конкурси, танцювальні, застольні, інтелектуальні навіть, ніколи не використовуємо вульгарних конкурсів, організовуємо цікаві програми та музичний супровід, щоб ніхто не засумував та всі розважилися".
Світлана розказала, що місцеві були дуже здивовані від того, що у випускний вечір за невеликий гонорар ведучі працювали з випускниками до світанку, а не як інші — до півночі. До речі, за словами ведучої, гонорари й сьогодні не змінилися.
Світлана Панібратченко з колегами по цеху
"Якщо більшість людей і підвищували за роки вартість своїх товарів або послуг, ми намагаємося бути лояльними до людей та не змінювати цін. В майбутньому плануємо розширити кількість щасливих людей та почати працювати у Маріуполі та інших більш віддалених від Волновахи містах.
До речі, я дуже люблю робити тематичні вечірки, весілля та свята в різних стилях. Дуже круто та атмосферно виходить. Наприклад, матуся на день народження своєї донечки замовила вечірку у стилі 60-х. Батьки заморочились: дівчатка прийшли з тематичними зачісками та у сукнях тих часів, хлопчики — у червоних штанах та з метеликами. Принесли валізу з платівками — діти у захваті, бо ніколи тих платівок не бачили. У сценарії використовували спеціальний сленг. Усім було цікаво — кайфонули не тільки діти, але й батьки. Музика була тільки з 60-х — "Канєшна Вася" та інші. Діти сприйняли такий захід на ура! Наприкінці вечора танцювали та навіть пісні підспівували. А взагалі ми завжди відкриті до будь-яких експериментів".
На карантині розробили безліч нових програм
Оскільки замовлень під час карантину не було, ведучі "Тамада-престиж" не гаяли часу дарма — займалися самоосвітою та розробили безліч нових святкових програм.
"Ми можемо феєрично провести будь-який захід, починаючи від корпоративу та випускного і закінчуючи дівич-вечором та весіллям. Але таких цікавих часів, як в цьому році, в нас ще не було. За весь час карантину в нас не було жодного замовлення, тому що не було залів для проведення заходів.
Тільки після послаблення карантинних обмежень ми помаленьку почали організовувати невеликі ювілеї та весілля та отримувати замовлення вже на серпень-вересень. Щиро сподіваюся на те, що цей карантин невдовзі взагалі скасують, щоб можна було веселитися та святкувати важливі події без жодних обмежень".
Світлана та Наталія. "Тамада-престиж"
За словами Світлани, на святах люди забувають про всі проблеми — гуляють так, ніби й того карантину не існує. "Напевно це тому, що коли нам щось забороняють та ставлять нас в якісь рамки — потім ще приємніше "вирватися на волю" та повеселитися. Це не дивно, адже люди скучили за цим — душа просить щастя, позитивних емоцій та феєрверків. Криза кризою, а шоу продовжується, люди посміхаються та вірять у краще майбутнє".
Як пандемія змінила роботу ведучої
"Ми повністю відмовилися від переодягань на заходах, адже це безпосередній тісний контакт з речами та іншими людьми. Хоча наші люди іноді й люблять переодягнутися та пофоткатися, програми ми переналаштували так, щоб реквізиту взагалі було мінімум.
Всі конкурси побудовані на інтерактивах, а мікрофон постійно дезінфікується. Карантин також показав, що у Волновасі є дуже мало гарних закладів з просторими літніми майданчиками, де можна відсвяткувати, наприклад, весілля. Адже як би нам цього не хотілося, зараз є заборона на проведення масових заходів у приміщеннях".
Що потрібно для того, щоб стати тамадою
Перша порада — не боятися публіки та вміти розмовляти
Зазвичай, ведучі — це люди, які багато говорять, тому в цю професію йдуть вчителі, журналісти, диктори, телеведучі, актори, співаки тощо.
Друга порада — бути готовим до будь-якої ситуації, вміти влучно відповідати на жарти та не боятися спілкуватися з людьми
В мене є така подруга, яка з нами починала, шила костюми, але вона дуже хвилюється та боїться виступати перед людьми. Одного разу вона замість мене поїхала з Наталією на свято і в один момент в Наталії зник голос. З переляку, щоб не вести далі свято та повернути Наталі голос, вона налила келих коньяку та змусила Наталію його випити. Що ви думаєте — голос повернувся та моя подруга зітхнула з полегшенням.
Третя рекомендація — заздалегідь готувати розважальну програму та додаткові конкурси про всяк випадок
Буває таке, що колектив попадається ну дуже веселий та активний, люди входять в кураж, розважаються як в останній раз — на цей випадок і потрібні додаткові запальні конкурси. Потрібно вміти знайти підхід до будь-якого колективу та відчувати його. Якщо люди не хочуть танцювати — придумати додаткові активності.
І головне — любити свою справу. Адже працювати тамадою потрібно не заради грошей, а у своє задоволення
