Ми живемо під час реформ, адміністративно-територіальної та децентралізаційної. Наприклад 17 липня Верховна Рада України прийняла Постанову №3650 «Про утворення та ліквідацію районів». Тому станом на сьогодні Волноваський район об’єднує 8 громад: Комарська, Великоновосілківська, Вугледарська, Старомлинівська, Ольгинська, Хлібодарівська, Мирненська та Волноваська. У жовтні 2020 року будуть проходити вибори до Волноваської ОТГ.
Видання Волноваха.City поспілкувалося з шістьма жінками - головами сільських та селищних рад Волноваського району та дізналися про проблеми та успіхи, які є у цих громадах.
Олена Табія, Чермалицька сільська рада
Грецьке селище Чермалик знаходиться біля лінії розмежування. Його мешканці страждають від військових дій, що проходять буквально за вікном. Олена Табія, котра очолює село вже 10 років, намагається робити все можливе для покращення життя його мешканців.
Олена Табія
Про реалізовані проєкти та допомогу людям
Через військові дії дуже сильно постраждало наше село: як житлові будинки, так і бюджетні заклади. Нам довелося все це відновлювати. За допомогою благодійних фондів ми відремонтували дитячий садочок. У цьому дуже допоміг “Червоний хрест”. Школа, на щастя, не сильно постраждала - було ушкоджено лише два пластикових вікна.
Ми брали участь у конкурсі проєктів “Дитячий майданчик - місце щасливого дитинства”, перемогли у ньому та силами батьків і працівників школи, побудували місце для дитячого відпочинку.
На території нашої сільради працює Будинок культури. Жодного дня ми його не зачиняли. Там було зруйновано дах та пошкоджені приміщення. У ремонті допомогли Програма розвитку ООН в Україні та місцева сільськогосподарча компанія "HarvEast". Ми побудували новий дах, зробили ремонт залів, сцени, тощо. Бо саме тут люди отримують позитивні емоції.
Ми дуже багато займаємося ремонтом і відновленням жилих будинків. У цьому напрямку нам допомагає районна та обласна адміністрація
Також ми виграли конкурс проектів і відновили вуличне освітлення - замінили звичайні лампи на економні. Займаємося видачею благодійної допомоги мешканцям, у чому нам теж допомагає фонд "HelpAge". Волонтерська група навіть завезла ці пакети маломобільним людям додому.
“Двоє чоловіків, голів сільських рад, втекли з посад, а жінки залишилися”
Олена Табія
Із початком військових дій із 6 сільських рад, що розташовані на підконтрольній Україні території, головувати у своєму населеному пункті залишилися лише жінки. Двоє голів-чоловіків покинули свій пост і село, поклавши ключі у сейфи та записки секретарям. Я залишилася у своєму селі та не дозволила собі нікуди їхати. І буду підтримувати його до останнього. Після виборів до ОТГ планую займатися громадською діяльністю та допомагати розвиватися молоді.
Я вважаю, що люди обирають головами сільських та селищних рад жінок тому, що вважають, що вони краще відчувають та розуміють інших, знаходять компроміси та йдуть назустріч.
Якщо до нас приходить засмучена людина, ми її обов'язково вислухаємо, заспокоїмо та втішимо. Так з'являється гарний настрій у мене й у наших мешканців. Ми посміхаємося – й вони посміхаються. А як інакше? Голова сільради взагалі має бути трішки психологом.
Екстремальні похорони у зоні бойових дій
Багато проблем потрібно вирішувати в нашій громаді. У зв'язку з військовими діями у нас навіть похорон людей зробити складно,бо маємо узгодити режим тиші з обома сторонами.
Підтримка родини
Перед тим, як балотуватися, я це питання обговорила з родиною. Сказала, що якщо в мене буде їх підтримка, я зможу все – і вони мене повністю підтримали. Тому я встигаю справлятися не тільки зі своєю роботою, але й з хатніми справами також. Чоловік доглядає за городом, теплицею, двором та будинком, готує іноді. У всіх ремонтах він також завжди поруч. Для мене це дуже важливо, адже на роботі в мене графік ненормований. Можуть викликати й ввечері, й на вихідних.
Наталя Момот, Степнянська сільська рада
Наталя Момот вже 22 роки працює на посаді голови Степнянської сільської ради.
Наталя Момот
“Якби в політиці було більше жінок, мабуть, і порядку було б більше”
Коли я почала працювати в цій сфері, жінок у владі було дуже мало. А зараз я стикаюся з тим, що 40-50% голів сільських та селищних рад – жінки. Можливо, це пов'язано із впровадженням гендерної політики, а може, спрацювало й розуміння того, що у селі не тільки господар треба, а й господиня, так, як і в домі. В селі повинно бути красиво та чисто. Жінки думають, як зробити навіть той самий дитячий майданчик не тільки безпечним, але й естетичним. Або ліхтарі поставити так, щоб вони милували око, а не просто виконували свої безпосередні функції.
Знаєте, не варто надмірно проявляти свої емоції. Навіть якщо тебе за щось образили, ти не шукаєш, як помститися, а шукаєш, як вирішити цю проблему.
На мою думку, якби в політиці було більше жінок, мабуть, і порядку було б більше.
Активні жінки Степнянської сільської ради
Голова - це влада?
Дехто каже, що голова – це влада. Я вам скажу, що зараз сільські голови не настільки наділені владними повноваженнями, щоб на все впливати. Бути головою – це, насамперед, дбати про людей, робити все можливе, щоб у селі стало краще, ніж було вчора. Це – зберегти історію та споруди, які залишилися нам у спадщину. Був такий випадок, коли сільський будинок культури на 400 місць, гарна будівля, яку помпезно відкривали, у 2003 році намагалися закрити, але я їм цього не дала. Хотіли закрити дитячий садочок, бо там залишилася одна група, закрити ФАПи, тому що вважають, що людям, які живуть у Кропивницькому, він ні до чого – хай їздять в сусіднє село. В нашому селі й досі все працює і в цьому заслуга влади. Тому головування – це не тільки створити нове, а ще й не дати зруйнувати та понівечити те, що було зроблено до нас.
"Перший рік ми боялися подавати проєктні заявки, а потім виграли всі конкурси"
Коли Донецька обласна рада оголосили про початок конкурсів проєктів, перший рік ми побоялися подаватися, бо не знали, як це робити. Це були 2007-2008 роки. Але потім ми наважилися – написали та на свій подив виграли всі 5 конкурсів, на які подавалися!
Перший проект – то було відкриття читального залу в сільській бібліотеці. Другий – будівництво двох дитячих міні-майданчиків біля наших двоповерхівок. Інші – подібні міні-ініціативи. Звичайно, суми цих проєктів були невеличкими, але ці перемоги надихнули нас на майбутні конкурси.
Степнянська сільрада у Волновасі
А потім вже пішли великі проєкти. У 2018 та 2019 роках зайняли 2 та 3 місце в обласному конкурсі “Кращі практики місцевого самоврядування”. Відремонтували ФАП. Тепер він в нас красивий та сучасний. Брали участь у програмі Мінрегіонбуду – побудували міні футбольне поле. В нас була дуже сильна шкільна футбольна команда, яка 2 роки тримала першість у районі. Грали і дівчата, і хлопці. Ми хотіли зробити подарунок нашим спортсменам, взяли участь у конкурсі та перемогли. Це така радість для дітей! Я бачу, як змінилася наша молодь та як вона дбайливо ставиться до свого міні-поля, цінує зроблене.
На форумі з Ольгою Сидоренко
Ви знаєте, за час головування я навіть не помітила, як виросли та вивчилися мої діти. Коли я стала головою, вони були ще маленькими. І так непомітно спливли ці роки. Але родина мене підтримує. Навіть пропонують балотуватися в об'єднану територіальну громаду. Хоча я вважаю, що в ОТГ має працювати молодь. А я, якщо запитають поради, обов'язково допоможу.
Галина Зуєва, Рівнопільська сільська рада
На посаді голови сільської ради пані Галина вже п’ятий рік.
Галина Зуєва
"Я щаслива, що сьогодні в мене є така робота"
Я молода керівниця, хоч мені вже 63 роки. Я вважаю, що жінка має бути при владі, бо село і є її дім. Тому в селі, як в будинку, має бути все чисто, затишно та красиво.
Я по життю як завхоз: наприклад, сьогодні розвожу вулицями шлак. Я всю ніч не спала - прийняла 20 машин. Зранку вони ще приїхали. В мене питають, чи хочу я спати. Я кажу, що звісно хочу, але з іншого боку не хочу, бо якщо можу зробити щось приємне для села, я можу ще три доби не спати. Мені кажуть: “Ти ще й нормально виглядаєш”. А я відповідаю: "Це тому, що я щаслива, що сьогодні в мене є така робота, яку я так довго чекала".
“Проклали 6 км 400 метрів труб за два тижні”
Я завжди ставлю перед собою мету та завжди стараюся її досягати. Перед тим, як стати головою, була підприємицею. Спочатку не хотіла на цю посаду, але все вирішив один доленосний випадок. Водопровід у селі потребував ремонту. Я почала їздити у район та домагатися змін. Люди побачили в мені лідерку і вмовили стати головою сільської ради. На жаль, водопровід ми змогли зробити тільки для половини села. Проклали 6 км 400 метрів труб за два тижні. Бо народний депутат сказав: якщо не прокладете до 30 березня, ми труби заберемо. Довелося працювати по снігу та холоду.
Я не пошкодувала про обрану посаду жодного разу. Село я прийняла на 4 місяці раніше, бо попередній голова втік.
“Хотіли футбольне міні поле, але зробили інше”
Хотіли футбольне міні-поле побудувати, але в районі нам на це грошей не виділили, сказали, немовби в нас слабка команда та нам воно не потрібно. Дитячий садочок ми вже своїми силами відремонтували: поставили вікна, зробили ремонт у приміщеннях, купили побутову техніку, посуд, постіль та повністю поміняли каналізацію. Зараз садочок на карантині, але колектив кожного дня ходить на роботу та займається благоустроєм садочка.
Фото з Рівнопільського дитячого садочка
У планах – зробити опалення у Будинку культури. Раніше ми вже закупили туди обладнання, поставили двері, а найголовніше – відремонтували туалет, який 35 років до цього не працював. Для цього попросила військових допомогти вирити свердловину. Це в нас Охтирка вже стояла. Так само привели до ладу й сільраду, повісили штори, зробили невеличку кухню для працівників, щоб було де людям пообідати, вирили свердловину і тепер в нас є гаряча та холодна вода.
Зараз у нас все чисто: траву косимо, парки прибираємо, все фарбуємо – село квітне. Працівники дитячого садочка прикрасили зупинки. Приємно те, що біля нашої зупинки люди навіть фотографуються.
Як це – бути головою сільради?
Корону я собі ніколи не одягала. Раніше працювала в багатьох компаніях нетрадиційного бізнесу, літала на навчання в Туреччину, Київ та Москву. Тому я знаю, що в кожній спільноті має бути дружба, взаємопідтримка та взаємоповага. Так я і організовую роботу в нашому селі. І люди кажуть, що іншої голови їм не потрібно.
Я вважаю, щоб бути головою, потрібно бути порядною та чесною людиною, любити своє село та людей.
Віра Любченко, Анадольська сільська рада
Пані Віра виконує обов’язки сільської голови із 2014 року.
Віра Любченко
"Хочеться зробити для села більше"
Коли голова склав свої повноваження у зв'язку зі станом здоров'я, мали відбутися вибори, але це був 2014 рік, жовтень місяць, військові дії… Тому вибори не змогли відбутися. А за законодавством секретар має виконувати обов'язки сільського голови. Так і вийшло.
Звісно, хочеться зробити для села більше, змінити щось на краще, допомогти людям, але не завжди це виходить.
За цей час у селі ми зробили дитячі майданчики та спортивні – для дорослих. Намагаємося підтримувати порядок на території села. Але не завжди це виходить, бо деінде з'являються несанкціоновані сміттєзвалища. Боремося з ними силами молоді – звертаємося до селян, в яких є обладнання, вони допомагають. Взимку наші дороги чистить самостійно також місцевий мешканець. За рахунок сільського бюджету ми косимо траву. Ремонтні роботи в нашому сільському клубі виконують самостійно працівники клубу, сільрада лише закупляє матеріали. Також люди самостійно привели до ладу зупинку, бо сільрада не має на це права через те, що зупинка не перебуває на її балансі. Люди купували фарбу, а хто хотіли – розмальовували.
На мій погляд, голова сільради має бути освіченою, грамотною та толерантною людиною, досконало знати законодавство та вміти вислухати людину.
Людмила Щербина, Калинівська сільська рада
На посаді голови сільської ради пані Людмила – з 2015 року. Каже, що наважилася балотуватися, бо переймається проблемами свого села.
Людмила Щербина
"Бути головою сільради – це більше покликання, аніж бажання"
На мій погляд, жінкам все ж таки трішки важче на посаді, ніж чоловікам, бо на жіночі плечі зазвичай лягає і хатня робота. Тому для мене важлива підтримка родини, яка допомагає мені навіть у благоустрої села.
Взагалі бути головою сільради – це більше покликання, аніж бажання. Хочеться допомогти людям та одразу вирішити всі проблеми. Як, наприклад, це сталося з водою: ми звернулися до Вільненської сільради із пропозицією заключити договір із її комунальним підприємством на водопостачання, вона розглянула це питання позитивно. До цього і благодійна організація “ADRA” допомогла запчастинами, водяними насосами та у заміні водонапірної вежі Рожновського, тому що стара була вже дірявою.
А ще в нашому селі ми трішки поремонтували дороги та провели благоустрій населеного пункту. Зробили дитячий майданчик та поставили шкільну зупинку, бо наші всі дітки на підвозі, а ще –тренажери.
Я люблю своє село. Так приємно щось змінювати, дивитися, як воно стає кращим і приємно знати, що ти в цьому береш участь.
Ія Колле, Прохорівська сільська рада
Пані Ія на посаді голови вже 10 років. Це вже друга каденція.
Ія Колле
"Хочу зробити свій населений пункт кращим"
Перший раз мене обрали на позачергових виборах, бо колишній голова пішов раніше… Через півтора року після цього мене обрали вдруге і з того моменту виборів в нас більше не було.
Деякі селяни вважають, що чоловік на цій посаді ліпше буде вирішувати проблеми. Це – стереотипи. Мені здається, що жінки краще можуть допомогти у вирішенні конфліктів у громаді, підтримати людей. Але що стосується посадових обов'язків, то і жінки, і чоловіки їх мають виконувати однаково.
Я хочу зробити свій населений пункт кращим. Раніше в нас була розвинена інфраструктура. Потім все перейшло у приватні руки. До початку централізації у сільрад, здебільшого, грошей не було. Вистачало тільки на заробітну плату й комунальні виплати. Тільки з початком 2015 року почали з’являтися якісь гроші на відновлення населеного пункту й ремонти. Я вважаю, що коли буде ОТГ, буде більше можливостей.
Ремонт клубу та інші проєкти
Потихеньку ми відновлюємо інфраструктуру села. Упродовж трьох років ремонтуємо наш сільський клуб: перекрили дах, відремонтували зал та зробили там невеликий кінозал, зробили опалення. За допомогою райбюджету зробили капітальний ремонт в нашому фельдшерському пункті. Також ми перекрили дах у школі, зробили дитячі майданчики, поставили лавочки в центрі. Дороги латаємо шлаком. Є така програма по співпраці Волноваського району з Азовсталлю - ось вони нам безкоштовно дають та доставляють шлак. Велика проблема зараз - це вуличне освітлення. Проєкт ми вже розробили, чекаємо на фінансування.
Ми співпрацюємо з благодійною організацією “ADRA“, яка допомогла нам змінити на пластикові водопровідні труби майже по всіх вулицях, обладнати свердловину. Ми також співпрацюємо з благодійним фондом "ArcheNova", який допоміг нам зробити опалення у дитячому садочку. А благодійна організація “Проліска” надала нам матеріали для ремонту, а ми за рахунок сільради відремонтували опалення у клубі. Все залежить від грошей - коли вони є, ми щось робимо, ремонтуємо потихеньку.
Людина на посаді голови має бути чесною, цілеспрямованою та намагатися всі справи доводити до кінця.
Підсумки
Не зважаючи на те, що у Волноваському районі на посаді голів сільських та селищних рад кількість жінок та чоловіків приблизно однакова, але наші героїні ще не повідомили про свій намір болотуватися до майбутньої Волноваської ОТГ.
У Верховній Раді України 9-го скликання – 21% парламентарок, а у попередньому було лише 12 %. Україна як країна має низькі рейтинги по представництву жінок у політиці у міжнародних рейтингах. Зокрема, у 2018 році Україна посіла 65 місце з 149 країн у світовому рейтингу ґендерної рівності за даними Global Gender Gap Index 2018. Цей індекс Global Gender Gap Index показує гендерний розрив, тобто ступніь нерівності між жінками та чоловіками у різних сферах та на різних рівнях Україна на 59 місці із 153 країн світу. Сподіваємось, що місцеві вибори 2020 дадуть кращі показники по представництву жінок у місцевих радах.
Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews
