Як евакуювати маломобільну людину з окупованої частини Волноваського району? - Пояснюємо на пальцях

Часто маломобільні люди вимушені залишатися на тимчасово окупованих ворогом територіях через стан здоров’я чи вік та не наважуються виїхати у вільну Україну. Проте  виїхати з окупації можливо — Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій разом з волонтерськими організаціями «Helping to leave» та «Help people» розробило алгоритм дій на такий випадок.

Варіант перший:

1. Ви звертаєтесь до чат-боту «Helping to leave» та повідомляєте, що плануєте евакуацію маломобільної людини з ТОТ.
2. Ваша інформація передається спеціальній бригаді, що займається евакуацією саме таких людей. В ній є мед група, яка зв'яжеться з вами та уточнить деталі про людину, що евакуюється: чи може вона самостійно рухатись, їхати сидячи, які ліки приймає тощо.
3. Розпочинається процес евакуації. В окупації важко знайти автомобілі зі спеціальним обладнанням.
4. Часто волонтери зв'язуються з місцевими мешканцями і для евакуації до лінії розмежування використовують звичайні автомобілі, які пристосовують для маломобільних людей. На контрольованій території людину зустрінуть у разі необхідності медики та спеціальний транспорт.
    

Варіант другий:

1. Ви телефонуєте до волонтерської організації «Help people» за номером: +380936969788.
2. На наступний день після звернення в організації формують маршрут, транспорт, гумдопомогу тощо.
3. У разі необхідності шукають шелтери для розміщення.
4. На контрольованій території людину зустрінуть у разі необхідності медики та спеціальний транспорт.
    

Варіант третій:

1. Ви звертаєтесь до Мінреінтеграції: на спеціальний чат-бот, створений для українців, які потребують евакуації чи гуманітарної допомоги: Minre_1548_Help_Bot.
2. на цілодобову гарячу лінію з кризових питань: 15-48
3. через мобільні застосунки WhatsUpp/Telegram/Viber за номером: +38(096)0788433
4. Мінреінтеграції передасть вашу інформацію волонтерським організаціям, які займаються евакуацією з ТОТ.

Нещодавно вдалось евакуювати з тимчасово окупованого села Донецької області 80-річну жінку. Її донька звернулась до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця. Літня жінка перебувала у важкому стані без змоги самостійно пересуватись. Пані Антоніна відмовилась від отримання російського паспорта, через це окупанти лишили жінку без виплат та засобів існування.

“До мене, як Омбудсмана України, звернулася громадянка, яка протягом тривалого часу не мала змоги вивезти свою літню матір з тимчасово окупованої території. Розуміючи складність ситуації, працівники Офісу Омбудсмана спільно з Громадською організацією, що займається евакуацією, вивчили різні варіанти маршрутів виїзду з ТОТ. Кожна деталь враховувалася, зважаючи на стан жінки. Все організували так, щоб була можливість супроводжувати жінку протягом усього часу, з урахуванням ризиків, які могли виникнути при перетині кордонів”, - розповів Лубінець.

24 січня вона залишила домівку та виїхала з окупації через територію держави-агресора, а далі територіями Естонії, Латвії, Литви, Польщі дісталась українського кордону. На кожному етапі волонтери її супроводжували та допомагали.

Попри складний шлях, 4 лютого жінка зустрілась з донькою у Львові.  Тепер родина знову разом і перебуває у Києві, в безпеці.

Пані Антоніна, яка евакуювалася з ТОТФото: Дмитро Лубінець

Наприкінці літа Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій повідомило, що українці можуть повернутися у вільну Україну через Колотилівку у Білгородській області росії та Покровку на Сумщині. Проте цей шлях не варто розглядати для евакуації маломобільних людей. Про свій досвід евакуації для Волноваха.City розповіла волноваська пенсіонерка Ірина (ім’я змінено на прохання людини).

Пані Ірина розповіла чому маломобільним людям краще не обирати евакуацію через “Колотилівку”:

• Гуманітарний коридор "Колотилівка — Покровка", який називають "дорогою життя" – це приблизно два кілометри, які потрібно пройти пішки гравійною дорогою. Тож людям, яким треба вивозити родичів на інвалідних візках, буде досить складно – гравій здебільшого втоптаний, але перед українським постом досить пухкий. Тут проблематично переносити навіть валізи на колесах, тому на дорозі можна побачити кинуті речі. 
• Шлях між російським та українським блокпостами це “сіра зона” і знаходитися там не дуже безпечно.
• Окремим пунктом винесемо факт того, що цей варіант є виснажливим через перевірки всіх можливих служб як з боку країни-агресорки, так і з боку України.

“З окупованої території охочих довозять до російського кордону. На кордоні потрібно заповнити анкети – відповіді мають бути такі, які хоче почути окупант. Тут перевіряють паспорти, викликають для допиту, дивляться телефони… Добре що в мене ще старенький телефон, кнопковий, тож його не дивилися.  Люди, які користуються цим переходом, щоб потрапити на територію України, проходять так звану “фільтрацію”. Тож для тих, хто планує свій шлях, краще почистити телефони. Видалити будь-які програми, повідомлення, фото, які можуть викликати запитання у ФСБ. А також війну краще називати “СВО”, як це роблять на росії”, - каже пані Ірина.

За словами жінки йти гравійною дорогою було дуже важко. До українського блок-поста вона йшла близько години. 

“Я думала що помру. Коли побачила Прапор України — плакала… Проте перевірки на українському блок-пості виявилися ще більш довгими та виснажливими ніж з-боку росіян. Мені довелося проходити перевірки у трьох кабінетах, відповідаючи на майже однакові запитання. Я провела там близько п’яти годин… Проте я розумію навіщо це робиться — нашим людям потрібно бути втричі обачнішими, щоб не впустити на територію України колаборантів та зрадників”, - зазначає жінка.

Як я виїхала з окупованої Волновахи у вільну Україну: досвід