Які пільги можуть отримати діти зі статусом постраждалих від війни у 2024 році — роз’яснення

Після 2014 року в Україні набула актуальності проблема соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок воєнного конфлікту в Україні. Постановою №268 від 5 квітня 2017 року було затверджено «Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів”.

Зазначена Постанова визначає даний статус, як дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів — саме друге поняття пов’язане з воєнним конфліктом в Україні, який розпочався у 2014 році.

Право на отримання статусу мають діти та повнолітні люди, які на час воєнних дій, збройних конфліктів не досягли 18 років (повноліття), і в результаті:

• отримали поранення, контузію, каліцтво;
• зазнали фізичного, сексуального насильства;
• були викрадені або незаконно вивезені за межі України;
• залучалися до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
• незаконно утримувалися, у тому числі в полоні;
• зазнали психологічного насильства.

Досягнення людиною повноліття не є підставою для скасування статусу.

У ЦНАПі кажуть, що на цей час у законодавстві окремих пільг чи виплат для дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів не передбачено, проте можливі пільги на місцевому рівні, однак це залежить від рішень окремої територіальної громади.

“Наразі діти зі статусом постраждалих внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів можуть розраховувати на ті ж самі пільги та допомогу, що їй внутрішньо переміщені особи.

Діти з числа внутрішньо переміщених осіб, які навчаються в дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, забезпечуються безоплатним харчуванням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» від 4 вересня 2008 передбачено, що оздоровлення та відпочинок дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, зокрема, дітей з числа внутрішньо переміщених осіб, здійснюється коштом державного бюджету, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством. При цьому під час розв'язання питання щодо першочерговості оздоровлення та відпочинку дітей враховується соціальний статус дитини та матеріальне становище сім'ї, у якій вона виховується.

Держава забезпечує дітям, зареєстрованим як внутрішньо переміщені особи, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах. Крім того, взята на облік внутрішньо переміщена особа має право на продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України коштом державного бюджету або інших джерел фінансування.

Нагадаємо, що діти з числа внутрішньо переміщених осіб також мають право на отримання допомоги на проживання відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022, розмір якої складає 3 000 гривень.

Окрім того, статус дітей може передбачати певні пільги на місцевому рівні. Однак це залежить від рішень окремої територіальної громади. В Україні також діють благодійні фонди та організації, які надають фінансову, гуманітарну та психологічну допомогу дітям, які постраждали”, - розповіли у ЦНАПі.

В майбутньому для таких дітей можливі деякі соціальні пільги, наприклад: щорічна грошова допомога на оздоровлення дитини війни дошкільного і шкільного віку; компенсація витрат, пов’язаних з отриманням психологічної допомоги для дитини війни дошкільного та шкільного віку; підтримка для здобуття професійної, фахової передвищої та вищої освіти у державних та комунальних закладах освіти.

Хто може звернутись щодо оформлення статусу:

• сама дитина з 14 років;
• законний представник дитини;
• родичі (бабуся, дідусь, прабабуся, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра);
• вітчим, мачуха;
• представник органу опіки та піклування.

Документи подають до органу опіки та піклування.

Запитують такі документи:

• свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;
• документа, що посвідчує особу заявника;
• документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини або родинні стосунки між дитиною та заявником;
• довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності);
• паспорта громадянина України (у разі наявності);
• паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон (у разі наявності);
• витягу з реєстру територіальної громади про місце проживання (у разі наявності).
• заява про надання статусу;
• згода на обробку персональних даних.

У заяві зазначається обставина, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини. На підтвердження цього також подаються відповідні документи.

Також потрібно подати документи, які підтверджують негативний вплив:

• Поранення, контузію чи каліцтво. Виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров’я та науково-дослідних установах, визначених МОЗ.
• Психологічне насильство. висновок оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; якщо дитина отримала статус члена сім’ї загиблого військового — копію відповідного посвідчення; якщо один чи обоє з батьків дитини були цивільними і загинули через війну — копії свідоцтва про смерть та документа, що підтверджує загибель особи внаслідок воєнних дій чи отриманого поранення.
• В інших випадках для підтвердження обставин, необхідних для отримання статусу, потрібно подати: матеріали кримінальних проваджень (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження; заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення; висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, тощо).

Анастасія перемістилася з тимчасово окупованої Волновахи та у 2024 оформила для своєї маленької дитини статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів на території України. Жінка зазначає, що оформлення документів для цього статусу є достатньо непростим процесом. 

"Спочатку я звернулася до місцевої Служби у справах дітей за консультацією. Виявилося, що для отримання довідки потрібно зібрати неабиякий пакет ксерокопій та окремо отримати ще й висновок оцінки потреб сім’ї у соціальних послугах, підготовлений Центром соціальних служб. Тому після консультації я одразу звернулась до Центру соціальних служб та написала відповідну заяву. Після цього фахівці завітали до мене додому та провели зі мною анкетування. Пізніше я отримала від них цей висновок оцінки потреб, пішла з ним та ксерокопіями всіх необхідних документів до Служби у справах дітей. Серед тих документів крім оригіналу довідки були копії документів: свідоцтво про народження дитини та ІНН, паспорти та ІНН обох батьків, довідки ВПО, свідоцтво про шлюб та здається все. У Службі у справах дітей я написала нову заяву та віддала документи фахівцю. Мою заяву розглянули на комітеті міської Ради та ухвалили рішення надати дитині цей статус через те що "дитина зазнала психологічного насильства" на основі її довідки ВПО", - поділилася своїм досвідом переселенка.

Чи потрібна нотаріальна згода батька дитини для виїзду за кордон у 2024 році — роз’яснення