Переселенцям приходять листи з вимогою повернути вже виплачену допомогу на проживання. Як це виглядає на практиці, Волноваха.City раніше розповідала на прикладі історій двох переселенок. А що робити тим, хто отримав такий лист, редакція запитала в юристки ГО “Донбас SOS” Богдани Казначеєвої. Вона пояснила, коли держава справді має право вимагати гроші назад, а коли вимогу можна оскаржити.
Прийшов лист із вимогою повернути допомогу. Це означає, що її доведеться повернути?
— Важливо розмежувати три речі, які не є тотожними: наявність переплати, законність вимоги про її повернення та наявність вини отримувача допомоги. Сам факт того, що державний орган через певний час виявив переплату, ще не означає, що людина зобов'язана її повернути.
Саме по собі право держави перевіряти виплати є законним, але право перевірити виплату не означає безумовного права вимагати її повернення. Стаття 1215 Цивільного кодексу України передбачає захист певних виплат, наданих людині як засіб до існування, за відсутності рахункової помилки та недобросовісності отримувача. Також орган повинен обґрунтувати підставу повернення відповідно до спеціального законодавства про конкретну допомогу.
Виявлена невідповідність ще не доводить, що людина незаконно отримувала допомогу. Державний орган повинен встановити, яка саме норма законодавства була порушена, за який період виникла переплата та чому кошти підлягають поверненню.
Коли держава справді має право вимагати гроші назад?
— Підстави для повернення можуть виникати, коли:
- особа надала недостовірні відомості, які вплинули на призначення або розмір допомоги;
- не повідомила про обставини, про які була зобов'язана повідомити відповідно до чинних на той момент правил;
- допомогу отримано за період, коли право на неї було відсутнє, і закон передбачає відповідний механізм повернення;
- сталася рахункова помилка або встановлено недобросовісність отримувача за умов, визначених статтею 1215 ЦК України.
При цьому орган має підтвердити не лише факт переплати, а й правові підстави її стягнення та правильність розрахованої суми.
Добровільне повернення коштів і примусове стягнення — різні процедури. Якщо отримувач відмовляється добровільно повернути кошти, спір вирішується в судовому порядку.
А коли така вимога може бути неправомірною?
— Вимога може бути неправомірною, якщо вона ґрунтується на недостовірній інформації, неправильному застосуванні законодавства або не враховує фактичних обставин справи. Наприклад, коли орган застосовує нові обмеження до періоду, в якому вони ще не діяли, неправильно визначає склад сім'ї або враховує доходи особи, яка на той час не належала до відповідного домогосподарства.
Також підставою для оскарження може бути відсутність належного обґрунтування суми переплати, доказів недобросовісності отримувача чи інших передбачених законом підстав для повернення.
Держава сама перевірила документи і призначила допомогу. Хто відповідає, якщо вона помилилася?
— Відповідальність залежить від причин виникнення переплати. Якщо людина надала правдиву інформацію, виконала свої обов'язки, а допомога була помилково призначена через неправильне застосування законодавства державним органом, автоматично перекладати фінансові наслідки такої помилки на отримувача неправильно. У подібних ситуаціях важливими є принцип правової визначеності, захист добросовісного отримувача та положення статті 1215 Цивільного кодексу України.
Водночас факт первинного призначення допомоги не створює абсолютного захисту від повернення коштів, якщо згодом буде доведено передбачені законом підстави для їх стягнення. Держава має право виправляти свої помилки, але це не означає, що кожну таку помилку повинен оплачувати громадянин.
Чи означає депозит, шлюб або військові виплати в сім'ї автоматичну втрату права на допомогу?
— Усі ці обставини можуть мати значення під час перевірки права на допомогу. Але особливо важливо розмежовувати сам факт наявності коштів і встановлене законодавством обмеження.
Наявність банківського рахунку сама по собі не означає втрату права на допомогу. Значення можуть мати сума депозиту, характер коштів, дата їх розміщення та правила, що діяли у відповідному періоді. Аналогічно військові виплати не можна автоматично прирівнювати до звичайного доходу без перевірки їхнього виду та спеціальних правил врахування.
Окреме питання — склад сім'ї. Якщо особа уклала шлюб уже після призначення допомоги, це не означає, що доходи або заощадження її чоловіка можна автоматично врахувати за весь попередній період. Необхідно встановити, хто входив до складу сім'ї у відповідні місяці та які правила діяли на той момент.
На гарячу лінію “Донбас SOS” звертаються, зокрема, з такими типовими ситуаціями:
- жінка отримувала допомогу як окреме домогосподарство, а згодом уклала шлюб. Під час перевірки виникло питання щодо врахування заощаджень чоловіка за період, коли вони ще не перебували у шлюбі;
- людина подала достовірні документи, але через розбіжності між державними реєстрами орган отримав інформацію, яка поставила під сумнів її право на допомогу;
- під час перевірки виявили депозит, проте орган не врахував дату його відкриття, розмір коштів у відповідний період або передбачені законодавством винятки.
Чи можуть вимагати повернути допомогу на дітей, якщо гроші вже витрачено на їхні потреби?
— Сам факт використання коштів на потреби дітей не створює безумовного звільнення від їх повернення, якщо існують законні підстави для стягнення. Але й факт виплати допомоги на дитину не означає, що держава може автоматично вимагати її повернення. Необхідно встановити правову природу допомоги, підстави її призначення, наявність переплати та обставини її виникнення. Якщо кошти були добросовісно отримані як засіб до існування, застосуванню можуть підлягати гарантії статті 1215 Цивільного кодексу України.
Справи щодо допомоги на дітей потребують особливо уважного підходу, оскільки рішення державного органу може безпосередньо впливати на матеріальне забезпечення дитини. У них потрібно перевіряти, за якими саме правилами допомога призначалася дитині та чи не були помилково застосовані обмеження, передбачені для інших категорій отримувачів.
Також важливо з'ясувати, хто саме подавав заяву, які відомості були зазначені та хто є адресатом вимоги про повернення коштів, адже допомога на дитину може призначатися й виплачуватися через її законного представника.
Чи вдається людям оскаржити такі вимоги?
— Так. Вимоги можуть бути успішно оскаржені, якщо встановлено відсутність законних підстав для повернення коштів, неправильний розрахунок переплати або порушення прав отримувача. Ми рекомендуємо з самого початку грамотно вибудовувати лінію захисту.
Найбільш вагомими аргументами можуть бути добросовісність отримувача, достовірність поданих документів, відсутність рахункової помилки та неправильне застосування органом законодавства. Особливо важливими є докази того, що людина своєчасно повідомила про зміни, які могли вплинути на право отримувати допомогу. Також необхідно перевіряти, чи правильно орган визначив період переплати, склад сім'ї, розмір доходів та інші обставини.
Судова практика виходить із того, що добросовісність отримувача захищених статтею 1215 ЦК України виплат презюмується, а доведення відповідних підстав для їх повернення покладається на сторону, яка вимагає кошти.
Чи є щодо цього позиція Верховного Суду?
— Так, існують правові позиції Верховного Суду щодо повернення соціальних та інших виплат, які є засобом до існування. Важливою є позиція, відображена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 лютого 2024 року у справі №902/1331/22. Суд наголосив, що добросовісність отримувача та правильність розрахунків презюмуються, а доведення недобросовісності або рахункової помилки покладається на сторону, яка вимагає повернення коштів.
Водночас ця справа не є спеціальним рішенням саме щодо допомоги на проживання ВПО. Тому під час вирішення конкретного спору необхідно враховувати також спеціальне законодавство, характер виплати та відповідну судову практику.
Що зробити одразу після отримання листа?
—
Не панікувати та уважно ознайомитися зі змістом повідомлення. Ми рекомендуємо звернутися до органу, який надіслав вимогу, із письмовим запитом та попросити надати:
- копію рішення, на підставі якого вимагають повернення коштів;
- конкретні правові підстави виникнення переплати;
- детальний розрахунок суми за кожен місяць;
- інформацію про результати перевірки та документи, на яких ґрунтується рішення.
Після отримання цих матеріалів необхідно перевірити, чи справді людина не мала права на допомогу в відповідний період. Важливо зберегти сам лист і зафіксувати дату його отримання, оскільки від неї можуть залежати строки оскарження.
Якщо йдеться про допомогу на проживання ВПО, звертатися треба до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України. Якщо вимогу надіслав інший орган, слід з'ясувати його повноваження та порядок оскарження рішення. Також рекомендуємо звертатися по безоплатну правничу допомогу, щоб юрист оцінив ситуацію та порадив, як захистити свої права.
Чого категорично не варто робити?
— Не варто ігнорувати отриману вимогу, навіть якщо людина переконана, що нічого не порушувала. Також не рекомендуємо поспішно підписувати документи про визнання заборгованості, погоджувати графік її погашення або повертати кошти без перевірки законності вимоги.
Особливо уважними слід бути до повідомлень у месенджерах, які містять посилання на невідомі платіжні реквізити. Перш ніж здійснювати будь-який переказ, необхідно перевірити справжність повідомлення через офіційні канали державного органу. І не варто пропускати строки оскарження, сподіваючись, що питання вирішиться самостійно.
Чи варто одразу повертати гроші, аби уникнути проблем?
— Якщо людина не погоджується з вимогою, ми рекомендуємо спочатку перевірити її законність і скористатися передбаченими законом способами захисту. Пункт 29 Порядку, затвердженого постановою КМУ №332, передбачає механізми повернення надміру виплаченої допомоги: добровільне повернення, утримання з наступних виплат за встановленими правилами та судове стягнення.
Крім того, передбачена можливість "розстрочки" повернення коштів на підставі письмової заяви отримувача. Але погоджуватися на повернення коштів лише через отримання листа не потрібно. Спочатку необхідно з'ясувати, чи існує законний обов'язок їх повернути.
Які строки оскарження?
— Порядок оскарження залежить від того, який орган ухвалив рішення, коли його ухвалено та який саме документ отримала людина. Зазвичай існують два основні способи захисту — адміністративне оскарження до відповідного органу вищого рівня та звернення до суду.
Якщо спір належить до адміністративної юрисдикції, загальний строк звернення до адміністративного суду відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України становить шість місяців із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо законом не встановлено іншого строку. Якщо особа скористалася досудовим порядком оскарження, за певних умов застосовується тримісячний строк із дня вручення рішення за скаргою.
Адміністративне оскарження рішень, на які поширюється Закон України “Про адміністративну процедуру”, має спеціальні правила та строки. Загальний строк подання адміністративної скарги за цим законом — 30 календарних днів, якщо інше не встановлено законом.
Тож універсального строку для всіх ситуацій немає. Після отримання вимоги варто якнайшвидше звернутися по правову допомогу, щоб визначити належний порядок оскарження та не пропустити відповідний строк.
Які документи варто зберегти?
— Документи, що підтверджують призначення допомоги, її отримання та обставини, які могли вплинути на право на виплати. Залежно від ситуації це можуть бути заява про призначення допомоги, рішення відповідного органу, довідка ВПО, банківські виписки, документи про доходи, склад сім'ї, шлюб, розірвання шлюбу, народження дітей, майно.
Особливо важливими є копії повідомлень, які людина надсилала державному органу про зміну своїх обставин, а також підтвердження їх отримання. Рекомендуємо зберігати всю письмову комунікацію з органами влади. Іноді саме вона дозволяє довести, що отримувач діяв добросовісно та своєчасно виконав свої обов'язки.
Що робити, якщо гроші вже повернули, але вимога здається незаконною?
— Добровільне повернення коштів не завжди означає, що людина втратила право оскаржити вимогу державного органу. Якщо згодом буде встановлено, що правових підстав для стягнення не існувало, особа може порушувати питання про повернення неправомірно сплачених коштів.
Порядок захисту залежатиме від конкретних обставин: чи існувало офіційне рішення, чи було воно оскаржене, кому перерахували кошти та на якій підставі. У таких ситуаціях важливо зберегти підтвердження платежу та документи, що пояснюють причину повернення коштів.
Чому такі листи приходять зараз? Держава перевіряє всіх переселенців?
— В Україні вже діє система перевірки державних виплат, яка передбачає не лише перевірку під час призначення допомоги, а й поточну та ретроспективну верифікацію. Відповідно до Закону України “Про верифікацію та моніторинг державних виплат” Міністерство фінансів аналізує інформацію з різних державних інформаційних ресурсів і надає уповноваженим органам рекомендації щодо виявлених невідповідностей.
Ретроспективна верифікація може стосуватися вже завершених виплат у межах передбаченого законом періоду. Тому вимоги щодо коштів, виплачених раніше, можуть бути пов'язані з реалізацією чинних механізмів перевірки.
Наразі ми не маємо достатніх підтверджених даних, щоб стверджувати, що саме у жовтні 2026 року розпочалася окрема масштабна кампанія повторної перевірки всіх отримувачів допомоги ВПО. Аналізуючи дзвінки на гарячу лінію, можу сказати, що найбільше таких звернень було у 2024–2025 роках, а станом на сьогодні їх стало менше.
Особливо уважними варто бути людям, у яких під час отримання допомоги змінювалися склад сім'ї, доходи, майновий стан, місце проживання або інші передбачені законодавством умови. Рекомендуємо перевіряти правильність відомостей у державних реєстрах і зберігати підтвердження повідомлень про відповідні зміни.
Що би ви сказали переселенцям, які сьогодні отримали такий лист?
— Отримання такого листа ще не означає, що ви порушили закон або зобов'язані негайно повернути кошти. Ми розуміємо, наскільки складною може бути така ситуація для родини, яка через війну втратила житло, роботу або стабільне джерело доходу. Проте важливо не залишатися із цією проблемою наодинці.

Я б порекомендувала звертатися на нашу гарячу лінію, де юрист проконсультує в індивідуальному порядку і допоможе обрати стратегію захисту. Я б однозначно наполягала спочатку спробувати захистити себе, бо практика показує, що такий варіант розвитку подій є вдалим для людини, яка отримала листа про надмірно сплачені кошти.
Де переселенцям отримати юридичну консультацію. Безоплатна гаряча лінія ГО “Донбас SOS” 0 800 309 110, у Viber, Telegram і WhatsApp 093 500 69 18.
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
