Електронна петиція, яка закликає Україну втілити у життя Стамбульську конвенцію на днях набрала вже більше необхідних 25 000 підписів. Це означає, що Президент її точно побачить. Що таке Стамбульська конвенція та чому вона така важлива, читайте у Волноваха.City.
Що таке Стамбульська конвенція?
Стамбульська конвенція (повна назва – Конвенція про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами) – це міжнародна угода Ради Європи, метою якої є нульова толерантність до домашнього насильства, адже конвенція визнає насильство щодо жінок однією з форм порушення прав людини та одним із видів дискримінації.
Україна колись підписувала цю конвенцію?
Україна підписала документ ще у 2011 році. Більш того наша країна брала участь в його створенні. Проте досі не втілила його у життя, тобто не ратифікувала. Станом на травень 2020 року, Стамбульську конвенцію ратифікували у 34 країнах світу.
В чому суть цього документу?
Цей документ є закликом до більшої рівності між жінками та чоловіками, тому що насильство щодо жінок пов’язане з нерівністю в суспільстві. Це крок до зміни гендерних стереотипів, які роблять насильство щодо жінок прийнятним.
Конвенція пропонує встановити кримінальну відповідальність за насильство стосовно жінок (переслідування, примусовий шлюб, ушкодження жіночих геніталій, примусовий аборт, примусова стерилізація, тощо) і забезпечити покарання за ці види насильства.
Чому в Україні її досі не ратифікували?
Проти ратифікації виступає Рада церков та частина депутатів. І все тому, що у цьому документі згадується слово гендер. Церковники пов’язують це поняття із виникненням третьої статі та руйнуванням сімей. Але це зовсім не так.
Простіше кажучи, гендер — це соціальна стать. Тобто це певні очікування суспільства від кожної статі. Ці очікування не закладені природою, але суспільство хоче, щоб люди їх дотримувались.
Наприклад, від жінок очікують, що вони мають слідкувати за дітьми, прибирати, готувати для всієї родини, тощо. Хоча ці навички не закладені у жінок від природи, немає якихось генів, які б це визначали. Ці уміння є навичками, які отримують із практикою. Водночас від чоловіків таких навичок часто не вимагають.
Гендер не формує третьої статі. Розуміння гендеру допомагає побачити, які ролі є стереотипними та зробити наше середовище більш зручним для кожного. Наприклад, якщо чоловікові комфортно доглядати за дітьми, а дружина хоче реалізувати себе у професії, то саме розуміння гендеру допоможе цим людям жити комфортно без дорікань оточення.
