У Волноваському відділі поліції працює 45 жінок-поліцейських. Вони патрулюють міські вулиці, затримують злочинців та чергують на блокпостах. Перед якими труднощами вони постають у повсякденному житті та як до такої роботи ставиться оточення, дізнались у Волноваха.Сity.
Варто відзначити, що ще під час досліджень, присвячених умовам праці німецьких жінок-поліцейських, було встановлено, що при меншій фізичній силі жінки частіше за чоловіків вирішують конфліктні ситуації, які потребують втручання поліції, а також краще ведуть службову документацію. Найбільш ефективно жінки проявляють себе в роботі із підлітками, з потерпілими дітьми та жінками, при вирішенні конфліктних ситуацій, що виникають на побутовому ґрунті та у сфері групових спорів. Причиною цього є стиль роботи жінок-правоохоронців, якому більшою мірою притаманні співчуття, терплячість, уміння вислухати, значно нижчий рівень агресивності.
Новікова Анна Валеріївна, лейтенантка поліції, слідча відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ:
"Відверто кажучи, служити в поліції не було мрією дитинства чи бажанням усього мого життя. Я усвідомлювала, яка це велика відповідальність та який обсяг роботи. Мені здавалося, що ні фізично, ні морально я не готова до подібного виклику. Та влітку 2018 року, маючи за плечима закінчену магістратуру за спеціальністю правознавство та досвід роботи на державній службі, я вирішила зробити зважений крок до нового життя та боротьби зі злочинністю і вступити до лав Національної поліції України.
Моя мати, коли вперше почула, що я хочу служити в поліції, була трохи приголомшена. Її хрещений батько віддав карному розшуку 28 років і тому вона не з чуток знала, яка це небезпечна та важка робота. Та згодом, коли вона зрозуміла, як це важливо для мене і яке задоволення робота приносить мені, то стала легше сприймати мій вибір. Мати пишається мною і відверто каже, що не уявляє мене на іншій роботі.
Я розслідую злочини, проводжу допит осіб, учасників кримінального провадження, чергую у слідчооперативній групі, охороняю громадський порядок. Робота в поліції приваблює мене своєю атмосферою. Мені подобається бути частиною однієї великої родини під назвою Національна поліція України та відчувати, що ми робимо одну велику справу на користь населення.
Здивовані погляди та негатив я зустрічала серед чоловіків, які не несуть службу у Національній поліції України. Тобто, на їх думку, якщо ти жінка, то бути сильною, витривалою ти не можеш. Та коли траплялися конфліктні ситуації, потрібна була допомога і її надавала поліцейська, то вони змінювали свою думку.
Мені здається, не має значення – жінка ти чи чоловік, однаково можеш зустрітися з негативом. У будь-якій ситуації, як би це не здавалося банальним, потрібно залишатися людьми та намагатися ладнати з навколишніми — в чомусь поступатися, а в чомусь вміти довести свою точку зору.
Стоячи з колегами-чоловіками на охороні порядку, так само заступаючи в патрулі в бронежилетах та на блокпости, жінки доводять, що на рівні з чоловіками заслуговують поваги.
Я поспілкувалася зі знайомими чоловіками і прийшла до висновку, що їх лякає саме термін “гендерна рівність”. Тобто він звучить, як страшне виверження вулкану, який на своєму шляху намагається потіснити чоловіків з їх займаних місць. Але це неправда. Ніхто нікого не збирається потісняти чи щось забирати. Жінки виконують ті самі функції, що і чоловіки. Бувають жінки-дільничні та оперуповноважені, так само як і чоловіки можуть працювати в кадрах. У своїй роботі я стикалася лише з гідними колегами-чоловіками, які допомагали мені, підбадьорювали коли було важко, та навчали.
Безумовно, я порадила б іншим жінкам вступати до лав Національної поліції України. Та перед цим варто зважено обміркувати, чи готові вони до такого життя. Служба є нелегкою, це правда, але поряд з цим є безліч цікавих моментів та уроків життя.
Для дівчат, які мріють служити в поліції, я маю три настанови:
- Став мету перед собою та невпинно йди до неї, хоча б маленькими кроками, але кожного дня.
- Нікого не слухай. Життя одне і воно повністю належить тобі. Прокинутися одного дня і зрозуміти, що не зробила того, про що мріяла, через сумніви, які вселили в тебе навколишні, не варто цього.
- Будь сильною. Завжди, при будь-яких обставинах, не здавайся, не падай духом і пам'ятай, що інколи не в усі закриті двері треба стукати, і не у всі відчинені заходити".
Федорченко Людмила, старша лейтенантка поліції, старша інспекторка сектору кадрового забезпечення:
"У Волноваському відділі поліції я працюю вже майже 14 років. В мої функціональні обов'язки входить переміщення особового складу по службі, підготовка матеріалів та присвоєння спеціальних звань, ведення обліку особового складу, підготовка проєктів наказів на відпустки, підрахунок вислуги років. У секторі кадрового забезпечення не буває вільного часу — постійно знаходиться робота.
Колеги-чоловіки дуже поважно ставляться до жінок-поліцейських. Загалом у нашій роботі не має розподілу на жінок і чоловіків, тут ми всі однакові. Але я вважаю, що в нашій професії дійсно є служби, в яких має бути більше чоловіків, ніж жінок. Це такі, як дільничний інспектор та оперуповноважений. Бо під час своєї роботи вони стикаються з різними категоріями правопорушників, з якими, на мій погляд, не кожна жінка впорається.
Рідні мене підтримують, а моя старша донька, яка закінчує 11 клас, навіть мріє стати поліцейською".
Тамара Гнибеда, інспекторка сектору кадрового забезпечення:
"Я вирішила стати поліцейською, бо хотіла бути корисною суспільству. Мріяла про це 10 років, але тільки два роки тому кардинально змінила своє життя та вступила до лав Національної поліції України.
На роботі я працюю з кандидатами до вступу до вищих навчальних закладів системи МВС України. Я щаслива, коли діти, яким допомогли зі вступом, повертаються в стіни нашого відділу і сумлінно несуть службу. Адже моя мета – привести в наш відділ талановитих, завзятих та цілеспрямованих людей. Коли до мене приходять із бажанням працювати у поліції – готова віддати весь свій час та сили, аби у них все вийшло, а найбільша радість та гордість – коли вони складають присягу поліцейського.
Також я проводжу профорієнтацію та просвітницьку роботу зі школярами. Наприклад, у Волноваській третій школі ми проводили для другокласників годину правил дорожнього руху. Підготували для них смачні дорожні знаки. Неможливо передати ті емоції, коли сяяли від щастя дитячі очі — було дуже приємно.
Загалом у нашому колективі злагода. Ми поважаємо одне одного, бо в кожного своя роль і кожен може бути корисним".
Марина Петренко, начальниця сектору інформаційної підтримки, капітан поліції:
"Я вирішила стати поліцейською, бо це було мрією мого дитинства. Після школи я навчалася в ДЮІ МВД України. А працюю тут вже 11 років.
Моя робота полягає в наповненні баз — вношу інформацію про кримінальні провадження. Від колег-чоловіків я ніколи не помічала зневажливого ставлення, сексистських висловлювань або навіть харасменту. Я не вважаю, що “Поліція — це чоловіча справа”. Жінки також повністю виконують всі покладені на них обов'язки. Гендерна рівність в поліції — це важливо і вона має місце бути.
Дівчатам, які хочуть, як і я, присвятити своє життя поліції, можу порадити:
- бути готовою до складнощів;
- любити свою справу, бо без цього ніяк;
- проявляти стійкість у роботі".
Орина Мегельбей, старша інспекторка сектору кадрового забезпечення, старша лейтенантка:
"Що таке служити в зоні проведення антитерористичної операції, я дізналася вже після випуску з Національної академії внутрішніх справ, коли разом з чоловіками стояла на блокпостах та патрулювала місто.
Мої тато і мама працюють у військовому комісаріаті. Однак ніхто з них не примушував мене йти по їхніх слідах – я завжди мала власну точку зору та бачення майбутнього. На сьогодні я працюю в поліції вже 4 роки та жодного дня про це не пожалкувала".
Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews
