Дмитро Васильченко переїхав з Волновахи до Аргентини зі своєю родиною у 1999 році, коли йому було 14. Свою історію та найцікавіші факти про життя в Аргентині Дмитро розповів для Волноваха.City під час онлайн-інтерв’ю у WhatsApp.
Переїзд до Аргентини та "Короліто"
“Ми сюди прилетіли 21 рік тому. Зараз я живу у столиці Аргентини, Буенос-Айресі, а якщо точніше, то у Великому Буенос-Айресі. Це не сама столиця, а такий собі пригород, який знаходиться у 20 км від центру. Це якщо порівнювати з Києвом, як жити у Борщагівці. Начебто і Київ, але вже не зовсім”, - розповів пан Дмитро.
Дмитро Васильченко
Давнім бажанням його батьків було переїхати в Канаду. Для цього родина вирішила спочатку поїхати до Аргентини, бо так на їх погляд було легше емігрувати до бажаної країни у Північній Америці.
“Коли ми приїхали до Аргентини, тут був долар один до одного з аргентинським песо. Але через кілька місяців почалося “Korolito” (короліто) - інфляція по нашому. Песо почав сильно падати й ми залишилися жити тут. Але у 2005 році моя сестра переїхала жити в Іспанію, а мій брат у 2012 - поїхав в Канаду. Два роки тому мої батьки переїхали в Іспанію до моєї сестри та так вийшло, що з моєї родини на сьогодні в Аргентині я залишився сам. Але я не відчуваю себе самотнім — в мене тут кохана дружина.
Дмитро Васильченко з коханою дружиною Сінтією
А ще в Аргентині є одна з найбільших діаспор українців у світі. Здебільшого переселенці приїжджали сюди після Другої Світової, але в мене є знайомі, які приїхали сюди після Майдану (Революції гідності 2014 року). Українців тут дуже люблять. Коли ти кажеш, що ти з України — до тебе ставляться наче до Короля”, - щиро посміхається чоловік з добрими очима з екрана смартфону.
Про мову, працевлаштування та аргентинську анархію
Із журналістами Дмитро розмовляє літературною українською мовою. Каже, що спілкується українською з дитинства, бо так було заведено в його родині. Гімн України вивчив ще хлопчиком, бо батько казав, що це найголовніший вірш, який треба знати справжньому українцю.
“Аргентинці здебільшого розмовляють “castellano” (кастежано) - це іспанський діалект. Мова десь на 95% складається з іспанської. Castellano я вивчив дуже швидко — за 3-4 місяці вже непогано розмовляв та все розумів. Хочеш не хочеш, а в іншій країні без знання мови дуже складно. Адже коли ти йдеш до супермаркету або просто на вулицю, вмикаєш телевізор або радіо — чуєш іншу мову. До того ж з часом починають з’являтися аргентинські друзі й колеги по роботі. Але більшість українців, які тут проживають, спілкуються саме українською”, - ділиться пан Дмитро.
Зараз чоловік працює на фабриці де виготовляють багато різних речей з пластику на замовлення. У вільний час — створює аксесуари для мотоциклів зі шкіри.
Каже, що здебільшого українці працюють в Аргентині нелегально, бо тут так можна.
“Аргентина — дуже вільна країна. Тут взагалі можна робити багато речей, за які в інших країнах тебе можуть посадити у в’язницю. Наприклад працювати без візи та документів. Але людина має знати іспанську мову хоча б на середньому рівні,” - розповідає Дмитро.
За словами чоловіка всіх українців, які сюди приїздять, дуже дивує доброта та ввічливість аргентинців.
Дмитро Васильченко подорожує Аргентиною
“Якщо хтось перегородить частину дороги або тротуару тобі завжди скажуть “permiso”, тобто вибачте. Тут всі люди розмовляють ввічливо. Немає такого, щоб когось спеціально штовхнули або на когось крикнули чи нагрубили. Тут люди дуже добрі. Тут немає такої агресії як у нас. І це дійсно дивує наших в Аргентині” - розповідає чоловік.
Але в Аргентині є й такі речі, на які наш турист може сказати “Фу-фу-фу”.
“Тут на вулицях дуже багато сміття. У більшості аргентинців немає такої культури, щоб донести сміття до урни. Якусь цукерку з’їдять та кидають папірець собі під ноги. А ще тут достатньо небезпечно переходити дорогу навіть по зебрі й на зелене світло, бо тут хаос. Перед тим як перейти дорогу обов’язково треба дивитися вліво та вправо, бо автомобілісти не гальмують”, - розповів Дмитро.
Оце так! Вареники — популярна страва в Аргентині
За словами Дмитра в Аргентині цінують українську кухню.
“Всі аргентинці завдяки українським емігрантам знають що таке наші вареники. В мене є знайомі корінні аргентинці, які за автентичним рецептом готують цю страву раз або двічі на місяць. І вареники дуже подобаються місцевим, навіть більше за деякі класично аргентинські страви”, - розповів чоловік.
Аргентинське застілля з варениками. 20 травня 2020 рік
За словами Дмитра аргентинська кухня дуже проста та схожа на українську.
“Тут не їдять багато гострого як в Мексиці чи в Перу. Наприклад м’ясо на вугіллі готується лише з додаванням солі. Можуть соус до м’яса якийсь подати. Аргентинці полюбляють салати зі свіжих овочів — салату, помідорів, огірків. Одним з національних блюд є Мілянеса — це як наша відбивна у клярі. Аргентина — це найбільш мультикультурна країна у Південній Америці. І тут люди їдять багато страв з різних країн. Наприклад за останні роки в Аргентині дуже популярними стали японські суші. Але на великі свята люди їдять м’ясо на вугіллі. Бо аргентинське м’ясо вважається кращим у світі. Навіть мій брат, який живе у Канаді, до столу купує саме аргентинське м’ясо, бо воно дуже смачне,” - розповів Дмитро.
Як аргентинці українцям допомагають
Дмитро з теплом згадує Україну та свою малу Батьківщину, хвилюється за українців та як може допомагає землякам.
“Як почався Майдан, ми тут зібралися з моїми друзями — українцями та створили нашу організацію “УКРОП” (Українська організація підтримки). На початку нас було десь 12 людей віком до 35 років. І ми робили та робимо тут дуже багато акцій на підтримку України.
Українці в Аргентині
Згадуючи час коли я жив у Волновасі та їздив, наприклад до Києва, з моїх нових знайомих ніхто не знав де та Волноваха. Коли приїхав до Аргентини, тут так само ніхто не знав про наше маленьке місто. Але після сумної події 6-річної давнини, коли сепаратисти розстріляли автобус під Волновахою, весь світ дізнався про наше місто. В Аргентині ми також зробили велику акцію “Je Suis Volnovakha”. Тоді тут всі українці з великими плакатами “Je Suis Volnovakha” повиходили на центральну вулицю і стояли з ними навпроти посольства Росії.
Наша організація також збирала гроші та передавала волонтерам у Київ. На ці кошти волонтери купляли все, що було необхідно нашим військовослужбовцям на передовій”, - поділився Дмитро.
“Продав хату та купив БТР”
Допомагає воїнам і дядько Дмитра.
“В мого батька є брат, в якого було дві хати. Одну він продав та купив БТР, який передав добровольцям на блок-пост. І зараз він щотижня їздить на блок-пости та возить військовослужбовцям їжу та запрошує військових додому, щоб вони могли перепочити, поїсти та помитися”, - розповів чоловік.
“Я не вірю в COVID-19 і ось чому”
У 2020 році весь світ охопила паніка щодо пандемії COVID-19. Але не Аргентину. Бо за словами пана Дмитра аргентинці не бояться коронавірусу.
Подорожі Дмитра
“Як у всьому світі, перші 2 - 3 місяці в Аргентині була паніка — люди боялися виходити на вулицю і все таке інше. Але аргентинці такі люди, що їм на все фіолетово. Тож пройшло кілька місяців, вони побачили, що не такий страшний той чорт, як його малюють і зараз, наприклад, в масках ніхто по вулиці не ходить, дистанції не дотримується, тощо. Й чесно кажучи, я й сам в той коронавірус не вірю. Бо в мене дуже багато знайомих, і жоден з них на COVID-19 не хворів. Тут є дуже багато інших більш небезпечних хвороб, яких в Україні немає. Наприклад є вірус Зіка, гарячка денге та Чікунгунья — це все хвороби, які переносять комарі. І від них дійсно страждає багато людей”, - розповів Дмитро.
Що подивитися в Аргентині?
Якщо ви плануєте злітати до Аргентини, Дмитро Васильченко радить звернути увагу на 5 цікавих місць:
Національний парк Лос-Кардонес
Національний парк Лос-КардонесФото: turizm-puteshestvuem
Лос-Кардонес зберіг гігантські кактуси. Тут, на висоті від 3 до 5 кілометрів над рівнем моря простягаються кактусові поля. Кактуси у формі розгалужених стовпів досягають там 300-річного віку і триметрової висоти.
Національний парк Науель-Уапі
Озеро Науель-Уапі Фото: hasta-pronto
Парк простягнувся від південно-східних територій провінції Неукен до північного сходу провінції Ріо-Негро. Його головні принади — покритий льодовиками згаслий вулкан Тронадор висотою 3,5 км і однойменне гірське озеро Науель-Уапі.
Водоспади Ігуасу
Водоспади ІгуасуФото: udivitelno.com
Висота водоспадів складає близько 82 метрів, тоді як загальна ширина комплексу досягає 4 000 метрів. Найвідомішим водоспадом комплексу є Гаргантуа дель Діабло, назву якого можна перевести як “Горлянка Диявола”. Всього комплекс нараховує 275 водоспадів, кожен з яких по-своєму унікальний і цікавий.
Льодовик у Періто-Морено
Льодовик у Періто-МореноФото: discovery
Льодовик Періто Морено довжиною 30 км є одним з найважливіших туристичних об'єктів в аргентинській частині Патагонії. Він знаходиться на території Національного парку Лос-Гласьярес на південному заході провінції Санта-Круз. Це крижане поле є третім за величиною запасом прісної води у світі.
Кити у Пуерто-Мадрині
Кит у Пуерто-МадриніФото: sardtravel
Пуерто Мадрін — це місце, де можна спостерігати за справжніми китами. Його теплі, замкнені води вздовж Гольфо Нуево, Голфо Сан-Хосе та берегової лінії біля Калети Вальдес є основними зонами розмноження китів з червня до середини грудня.
