Яна Дерев'янко звернулася до волновасьців. У емоційному дописі на сторінці Моє місто - Волноваха. Група для всіх, кому дороге це місто у Facebook жінка намагається пояснити чому не варто співпрацювати з окупантами. Також вона пише, що картинка, яку створюють пропагандисти перешкоджає містянам. Адже у Волновасі все добре, якщо дивитися відео з міста. Тому допомагати багато хто відмовляється.
Далі текст допису
Любі Волновахці, що з тієї чи іншої причини залишились у окупованому місті прийняли нелегітимну владу та святкуєте День Перемоги у 2022 році - свято про переможне завершення «Великої вітчизняної війни радянського народу проти німецько-фашистських загарбників», пам'ятайте - ви зрадили своїм дідам та прадідам! Ви любі, бо серце болить за кожного, є почуття, є пам'ять про добропорядні стосунки з вами, але розум відмовляється прийняти ваше відкрите відношення до сьогодення.
Чому гуманітарка не доходить до волновасьців
Наразі у вас є інтернет, зв'язок з усім світом. Ви відвідуєте соціальні мережі, маєте змогу читати новини вашої дотепер рідної держави. Зрозумійте, місто Волноваха - місто герой, визнане всім світом! Україні допомагає увесь світ отримати перемогу над окупантом. Ми і ви розуміємо, що перемога України над рашистським оккупантом - це питання часу! Україна про вас не забула! Є люди, які всіма силами намагались передати у місто гуманітарну допомогу, але сторона днр не пропускає її у місто. Також є прикрий випадок, коли волонтери намагались розділити гуманітарний вантаж і передати продукти, ліки, сухе пальне та засоби особистої гігієни у машинах які їхали до міста, але вантаж відібрали, бо всі речі є також необхідними і для тих хто стоїть на блокпостах днр. Зрозумійте, що влада не є постійною і треба мати свою власну думку і позицію, можливо наразі мовчазну, бо на рахунку життя ваше і ваших близьких.
Про церкву та Бога
Коли ви ходите молитись у побудовану Україною та зруйновану днр та російською окупацією церкву ви звертаєтесь до Бога! Та коли виходите та приймаєте і виправдовуєте російські злочини ви зраджуєте богові якому молитесь! Як ви будете дивитись в очі тому Макарію Дядусеві, який не боїться, який віддано бореться, який під обстрілами рятував людські життя, який втратив церкву від рашистського пострілу, який і сам був поранений, який і зараз втрачає побратимів, тому що змушений був зняти рясу та взяв у руки зброю, перетворивши своє святе життя на боротьбу за свободу!
Коли ви ведете свою дитину до школи чи у садочок, на свято днр, ви задаєтесь питанням безпеки її життя та здоров'я? Ви зраджуєте безпеці своєї власної дитини!
Храм у Волновасі до руйнування
Про життя з військовими
Коли ви даєте коментар, щодо того як гарно вам живеться при новій владі Ви зраджуєте молодим українським солдатам, братам та сестрам, синам та дочкам, що намагались протистояти ворогові у нашому місті, тіла яких склали на "кучу". Ви жили з цими людьми, військові ходили по территоріі міста всі 8 років війни і ні одна будівля не була ними зруйнована, ви жили під їх охороною увесь цей час, до приходу "русського миру". З приводу ваших коментарів маю дещо сказати. Ви говорите, що у вас там все добре не замислюючись, що люди це сприймають серйозно. Я особисто намагалась здійснити допомогу місту як зі сторони України, так і через своїх родичів у Донецьку. Але! Люди дивляться відео які знімають днр, вони не усвідомлюють трагедії яка відбулась у місті. Коли я просила передати ліки, коли аптеки, ще не працювали, мені повідомили з Донецька, що у Волновасі вже майже відбудували Центральну лікарню та провели ремонт пологового. Що я просто панікую, бо у них інформація про те, що з Донецька до центральної лікарні кожен день приїжджає вузький профільний спеціаліст та багато лікарів залишились на робочих місцях. Коли я намагалась особисто передати сухе пальне, мені відповіли, що чули є газ у місті і привозять з днр свічки, паливо, підзарядні до телефонів та сірники і це є у відео! (розумієте). Люди дивляться вас, розуміють, що у вас все добре, відмовляються вам допомогти, бо є я зі своєю інформацією та є відео ваше, де ви щасливі. Я хочу, щоб ви були щасливі, я хочу щоб люди у моєму місті мали все, я хочу, щоб місто розвивалось.
Про перспективи
І ще хочу додати. Коли ви робите щось "зайве", пам'ятайте, що ви не встигаєте дійти до свого дому, про ваш вчинок вже знають відповідні люди. Подумайте про власне майбутнє життя та життя ваших близьких! Наразі життя суворе і закони суворі! Ви зможете поїхати до держави окупанта, яка не витримає світових санкцій, та переховуватись там (і тільки там, бо інші держави вже допомогають Україні міжнародним розшуком державних зрадників та колаборантів), але ваше майно, те, що побудували, нажили, зберегли може бути конфісковано за статтею українського законодавства і не дістанеться вашим дітям.
Тож, коли говорите - думайте, коли робите селфі - дивіться, що у вас на задньому плані, коли обираєте чиюсь сторону - впевніться, що це вірне рішення, коли ображаєтесь на когось - поставте себе на місце тієї людини, коли вимушені жити у гаражі, бо ваше житло знищено та переховувати власного сина і продовжуєте підтримувати нову владу - почніть думати, коли надаєте допомогу новій владі у пошуках колишніх українських військових - уявіть, як ви будете спати та дивитись в очі іх матерям, дружинам, дітям...
Вірю в наше щасливе майбутнє, вірю в кожного з вас, бо щиро бажаю кращого та всім серцем люблю людей і своє місто!
